Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Європа чи Росія: Молдова на розриві

Європа чи Росія: Молдова на розриві

Блоги
Укрінформ
Курс на Європу чи Росію? На це питання молдавські виборці дадуть відповідь 13 листопада

Переможцем першого туру президентських виборів у Молдові, став, як відомо, голова партії соціалістів Ігор Додон. Він отримав майже 49% голосів виборців. На другому місці — лідер партії «Дія та солідарність» Майя Санду, за яку віддали голоси понад 38% громадян. Услід за ними зі значним відривом розташувався журналіст Дмитро Чубашенко, кандидат від опозиційної «Нашої партії» під керівництвом російського бізнесмена Ренато Усатого з 6%. Решта шість кандидатів набрали від 0,17 до 3%. Загалом у виборчих бюлетенях було 9 прізвищ кандидатів на найвищу посаду.

НИЗЬКА ЯВКА ПЕРШОГО ТУРУ

Прямі всенародні президентські вибори проводять у Молдові вперше з 2000 року. До цього президента обирали голосами депутатів парламенту. За даними ЦВК, на виборчі дільниці прийшло трохи більш як 1,4 мільйона громадян, тобто майже 48% наділених правом голосу. Найменш активними виявилися жителі російськомовної Гагаузької автономії, де на вибори прийшло лише 53 тисячі осіб, тобто трохи більш як 40% жителів регіону, які мають право голосу. Експерти вбачають у такій низькій виборчій активності занадто круті маневри кандидатів напередодні виборів, що й заплутало обережного гагаузького виборця, який і так з великою недовірою ставиться до кишинівських політиків. Тому на дільниці прийшли лише прихильники Додона та ідеї зближення Молдови з Росією, пише DW.

Експерт неурядової організації Expert-Group Діонісій Ченуша пояснює низьку явку виборців у країні великою кількістю кандидатів у першому турі. «Люди вважають цей тур відбірним. А рішення ухвалюють у другому турі, й громадяни охочіше підуть на голосування, тому що тоді вже буде конкретний результат», — вважає експерт.

Експерти, аналітики й журналісти намагаються знайти пояснення різкому падінню рейтингу проєвропейських політиків у Молдові і стрімкому зростанню проросійських настроїв. На думку кореспондента Укрінформу Зінаїди Гурської, пояснення цього — постійні корупційні скандали, головними фігурантами яких стають представники проєвропейських сил, які керують у країні вже понад сім років. Як тут не розчаруватися, якщо ті, кому люди свого часу повірили, за словами генерального прокурора, «виносять гроші з банків мішками», а сліди виведеного з країни мільярда доларів шукають і досі? Підвищити рівень довіри громадян не зміг і оприлюднений перелік корумпованих чиновників, які вже відбувають тюремне покарання за злочини, на чолі з головним фігурантом справи про розкрадання та відмивання грошей колишнім прем’єром країни Владом Філатом.

КАНДИДАТ, ЯКИЙ ОБІЦЯЄ ДРУЖИТИ З...

Доки представники проєвропейських сил сперечалися, кого висунути кандидатом у президенти, Ігор Додон говорив про дружбу з Росією і обіцяв своїм виборцям ліпше життя. «Подивіться, до чого вас довели проєвропейські політики?!» — з таким запитанням Ігор Додон зазвичай звертається до молдовських виборців. А далі ефектно обіцяє, що в разі його обрання на посаду президента він не допустить подальшого розвалу країни та повного краху економіки, бо переорієнтує державну політику на зближення з Росією.

Другий тур президентських виборів має відбутися в Молдові 13 листопада. На думку політичних аналітиків, його переможця буде визначено з мінімальним відривом. Експерти прогнозують, що якщо президентом Молдови стане Ігор Додон, слід очікувати певного позитиву у відносинах між Кишиневом та Москвою, де на це давно чекають і сподіваються. Та не варто думати, що Ігор Додон почне відразу скасовувати угоду про асоціацію між Євросоюзом та Молдовою. Ймовірно, він дотримуватиметься в цьому прагматичної позиції. Хоч у програмі партії, яку очолює Ігор Додон, згадано про денонсацію угоди між Молдовою та ЄС і зближення країни з Євразійським економічним союзом.

Проте дії політиків після виборів зазвичай мало відповідають їхнім передвиборчим гаслам. На це сподіваються і в Україні, де шквал критики спричинили заяви Ігоря Додона про те, що він вважає Крим територією Росії. В інтерв’ю газеті «Комерсант» кандидат у президенти Молдови сказав: «Де-факто Крим належить Росії, це знає весь світ. Юридично це все ще не оформлено, дуже багато держав, більшість західного світу цього не визнали. Але де-факто, скажемо чесно, Крим належить Росії».

В інтерв’ю Радіо Свобода Ігор Додон пообіцяв, що як президент виступатиме за хороше партнерство із сусідами, зокрема з Україною. «Я багато років був співголовою молдавсько-української міжурядової комісії, прекрасно знаю загальний порядок денний двосторонніх відносин. Є проблеми і з демаркацією кордону, і багато інших, які необхідно розв’язувати і які буде розв’язано», — казав він. Кандидат у президенти Молдови також пояснив свою заяву щодо належності Криму. «Де-факто Крим зараз є частиною Російської Федерації, юридично цей факт не визнано Заходом і більшістю країн. І я не знаю, чи буде визнано в осяжному майбутньому», — виправився Ігор Додон.

Результати першого туру президентських виборів у Молдові спричинили занепокоєння в Києві. Вітчизняне МЗС викликало посла України в Кишиневі Івана Гнатишина для проведення консультацій. Про це ЗМІ повідомив прес-секретар Президента України Святослав Цеголко і не уточнив, якому саме питанню буде присвячено консультації.

НОВАТОРАМ НЕ ДОВІРЯЮТЬ

Суперницю Додона в боротьбі за президентське крісло екс-міністра освіти Майю Санду багато ЗМІ країни та користувачів соцмереж звинувачують у тому, що вона в 2012—2015 роках працювала в уряді, тож разом з іншими членами кабміну несе відповідальність за виведення з Молдови в офшори мільярда доларів США та кризу в банківській системі країни. Майя Санду декларує проєвропейський вектор, а ліві сили Молдови називають її ставленицею Заходу.

Але незалежні експерти називають Майю Санду самостійним політиком, жодним чином не пов’язаним із системою, владою, який активно виступає проти корупції та олігархізації Молдови.

Незалежно від того, хто переможе, аналітики не прогнозують встановлення тривалої політичної стабільності у Молдові. На їхню думку, після президентських виборів на країну чекають з’ясування стосунків між політичними силами та встановлення нових правил гри між новим главою держави та найвпливовішим олігархом, координатором керівної коаліції Владом Плахотнюком, якому приписують тотальний контроль над державними інститутами Молдови. 

Вікторія Власенко

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-