У парламенті Канади нагадали про злочини путінського режиму

Про це на прес-конференції у будівлі федерального парламенту Канади заявив відомий правозахисник Маркус Колга, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«З часу приходу до влади Володимира Путіна, численні політичні активісти, правозахисники та правдоруби, точна кількість яких донині невідома, були арештовані, вбиті або загинули за таємничих обставин. За той же час розпрощалися із життям 39 журналістів, а безліч інших потрапила за грати. Вільні медіа у Росії примусили замовчати», - сказав Колга.

Він додав, що жертвою влади стало і громадянське суспільство Росії. «Проти громадянського суспільства були направлені закони радянського типу, які дозволяють уряду закривати так званих «іноземних агентів». Окрім цього, у РФ криміналізований ЛГБТ активізм», - наголосив правозахисник.

Також Колга нагадав про звіт голландської команди детективів стосовно катастрофи рейсу МН-17, у якому приналежність смертоносної ракети, що збила пасажирський літак, однозначно визнали за Росією. «Нині ж ми бачимо невимовні жахи, що розгортаються у Алеппо, де російські літаки атакують гуманітарні конвої та цивільні цілі, зокрема і лікарні. Варварство Путіна не має меж, він діє у повній безкарності», - підсумував Колга.

Правозахисник закликав парламент Канади ухвалити так званий «акт Магнітського», який дозволить накласти санкції на іноземців-порушників прав людини. «Ми можемо допомогти сучасним російським активістам, зберігаючи пам'ять про Немцова, Литвиненка, Магнітського, Політковську та інших. Ми також маємо змусити режим Путіна понести відповідальність, відмовивши йому у членстві в Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини, та відрізавши доступ до вільного світу, ухваливши глобальний «акт Магнітського» у всіх країнах, які поважають права людини», - підкреслив Колга.  

Однак він визнав, що в Канаді існує опозиція ухваленню цього законопроекту. «На жаль, у цій країні дехто вважає, що «акт Магнітського» завадить запропонованому урядом відновленню спілкування із режимом Путіна. Очевидно, дещо має свою ціну», - підсумував Колга.

Як повідомлялося, 28 жовтня відбудуться вибори 14 нових країн-членів Управління Верховного комісара ООН з прав людини. Всього заявки на членство подали 17 держав, серед яких і РФ, але з них більше половини, на переконання правозахисників, мають суперечливу репутацію стосовно дотримання прав людини. Важливо, що голосування до УВКПЛ відбувається таємно, тож держави можуть не розкривати свій вибір.

Російський адвокат Сергій Магнітський загинув у Росії, перебуваючи під арештом, після викриття корупційних злодіянь вищого керівництва держави. США ще у 2012 році запровадили санкції проти російських чиновників, яких підозрюють у порушенні прав людини. Пізніше подібний закон ухвалив Європарламент. Однак міністр закордонних справ Канади Стефан Діон вважає, що чинне законодавство Канади дозволяє забороняти в'їзд до країни небажаним особам, тож потреби у нових законах немає.