Христос-Спаситель над Ріо й усім світом
Шлях на гору Корковадо в Ріо-де-Жанейро, де височіє відома на увесь світ статуя Христа-Спасителя, завжди багатолюдний. Але в нинішні серпневі дні, коли місто приймає Олімпійські ігри, людський потік до цього знаменного місця особливо інтенсивний. Крім звичайних туристів, яких ніколи не бракує в колишній столиці Бразилії, цю гору прагнуть відвідати і учасники, і гості, і судді Олімпіади, і спортивні журналісти. Їх легко можна впізнати по спортивниій атрибутиці, акредитаційних картках. Досі олімпійці і туристи могли бачити монумент хіба що на знімках, у фільмах чи рекламних роликах про Ріо. А тут така щаслива можливість – побувати біля підніжжя статуї, яка віднесена до семи сучасних чудес світу, оглянути її, подивитися з оглядового майданчика на унікальну панораму мегаполісу та його океанське побережжя.
* * *
Кому й коли вперше спало на думку спорудити тут монумент? Вважається, що ця ідея належить католицькому священику Педру Марії Боссу. Прибувши в 1859 році для пастирського служінні до Ріо-де-Жанейро, він був зачарований красою гори Корковадо (назва її в перекладі з португальської означає «Горбань»), і запропонував принцесі Ізабеллі, дочці бразильського імператора Педру II, підтримати коштами спорудження на її вершині статуї Ісуса Христа. Чи через високу вартість цього проекту, чи з якихось інших причин, але принцеса не підтримала священика. А тут ще й назріли події, які привели до зречення монаршого престолу її батьком та перетворення Бразилії у республіку.
Про цей задум згадали на початку двадцятих років минулого століття, коли Бразилія готувалась відзначити сторіччя з дня позбавлення колоніальної залежності від Португалії. Правда, спершу планували спорудити на Корковадо пам’ятник першовідкривачеві Америки Христофору Колумбу. Але керівництво бразильської столиці, більшість її мешканців і священнослужителі висловилися за втілення ідеї священика Педру. На той час до гори Корковадо була вже прокладена залізниця, і це значно полегшило спорудження монумента Христові-Спасителю. Зрозуміло, що здійснення проекту вимагало колосальних коштів. Для їхнього збору в Ріо і по всій Бразилії був оголошений і блискуче проведений «Тиждень Пам’ятника», під час якого вдалося зібрати 2 мільйони бразильських рейсів (майже 250 тисяч американських доларів) – це була величезна для тих часів грошова сума.
Отже, фінансування будівництва статуї стало загальнонаціональною справою. Виконання задуманого – від створення проекту до його реалізації – було майже десятилітньою роботою інтернаціонального колективу творців. Так, конкурс проектів виграв бразилець Ейтор да Сілва Кошта, який запропонував зобразити Ісуса Христа з розпростертими руками, як нібито Він благословляє і обіймає місто та увесь світ. Скульптура Спасителя водночас мала зображувати хрест, а підстава під нею – земну кулю. Втім, від підстави-кулі довелося тоді відмовитися.
Остаточний проект пам’ятника створив художник Карлос Освальдо. Французький скульптор польського походження Поль Ландовський змоделював і виготовив з гіпсу голову і руки статуї, які з Франції були доставлені до Бразилії. Французькі інженери й техніки запропонували замінити сталевий каркас на залізобетонний. Камінь для монумента доставили із Швеції. І от після всіх цих багаторічних трудів, 12 жовтня 1931 року, відбулося відкриття скульптури Христа-Спасителя. Висота її – 30 метрів, а з п’єдесталом – 38. Вага – понад 1140 тонн. Розмах рук – 23 метри. Тоді ж вона була підсвічена потужними прожекторами і величаво вивищувалась і вимальовувалась на фоні вечірніх сутінок і нічної темноти.
Варто згадати, що в 1965 році відбулося її повторне освячення: урочисту церемонію провів Папа Римський Павло VI. Пам’ятають у Бразилії і торжества 1981 року в присутності Папи Римського Іоанна Павло II – з нагоди 50-річчя відкриття пам’ятника.
Відвідувачі гори Корковадо можуть дізнатися багато цікавих деталей і подробиць, пов’язаних зі скульптурою, історією її створення, місцевістю, де вона возведена. Дізнаються, приміром, що вже відбулося два її ремонти (у 1980 і 1990 роках), що у 2000 році була модернізована система підсвітки, а в 2014-ому, коли у Бразилії проходив чемпіонат світу з футболу, ця підсвітка мала кольори бразильського прапора. У 2010 році була спроба сучасних вандалів осквернити пам’ятник, нанести на обличчя і руки скульптури чорну фарбу і написи – все це, звісно, було стерте, але гіркий спогад лишився… Приблизно чотири рази на рік, у монумент вцілюють блискавки, і з цим природнім явищем теж доводиться боротися.
Статистика свідчить, що гору Корковаду кожного року відвідує 1,8 мільйона гостей з різних куточків світу. На нашій планеті не бракує чарівних місць і унікальних споруд, в тому числі й сучасних, у яких втілені найдерзновенніші архітектурні задуми, найсучасніші матеріали і технічні рішення. А от людей захоплює не тільки і не стільки ця грандіозність і монументальність. Їх приворожує одухотвореність створених людськими руками, талантом, душею архітектурних і скульптурних пам’яток, що стають шедеврами. Пам’яток віри і любові. Скульптура Христа-Спасителя в Ріо-де-Жанейро – з ряду унікальних. Це справжнє сучасне чудо світу, людські шляхи до якого завжди багатолюдні. Не скульптура, а, здається, сам Ісус Христос немовби зійшов на землю, розпростер над людьми свої руки, благословляючи це місто, увесь світ і кожного з нас.
Михайло Сорока (Укрінформ), Ріо-де-Жанейро
реклама