Як розвалюється «історія успіху» Молдови

Як розвалюється «історія успіху» Молдови

Аналітика
Укрінформ
У країні, яка ще недавно була для нас прикладом у євроінтеграції, сьогодні лише 20% населення підтримують західний вектор і вже 40% - євразійський

Новий, 2016 рік Молдова зустрічає без прем'єра, без уряду і за вельми тривожних тенденцій. Настрої в республіці, яку європейці раніше називали «історією успіху», дедалі більше схиляються до євразійського вектору. Бюджет не прийнято, і, отже, виплата пенсій і зарплат у новому році - під дуже великим питанням. Перспективи зовнішньої фінансової допомоги також дуже туманні.

«ЗАГАДКОВЕ» МОВЧАННЯ ДОНОРІВ

Протягом 2015 року внутрішні політичні чвари, здається, затьмарили справжнє призначення уряду. Воно змінювалося в Молдові подібно до погоду, кожен сезон - з новим прем'єром. Протягом року було три глави уряду. На черзі - четвертий. Протести стали не просто звичним явищем, а способом життя молдован. Хто стане новим прем'єр-міністром, сказати не береться ніхто. Незважаючи на те, що президент, стомившись від марних консультацій із партіями, сам призначив кандидата на посаду глави уряду. Бізнесмен Іон Стурза зобов'язаний протягом двох тижнів сформувати уряд і подати його до парламенту 4 січня.

Ось і виходить, що громадяни Молдови Новий, 2016 рік зустрічатимуть самі по собі. Добре хоч президент є і спікер, без новорічного привітання не залишаться. Однак через непевну політичну ситуацію призупинено зовнішнє фінансування, «загадково» зберігають мовчання фінансові донори Молдови - МВФ, Світовий банк і Єврокомісія.

За всіма цими «американськими гірками» молдовської політики проєвропейські партії (такими в Молдові зазвичай вважають ліберал-демократів, демократів, лібералів, а також представників Європейської народної партії), які правлять у країні шостий рік, «профукали» найголовніше - довіру громадян. Причому не тільки до партій та політиків, але й узагалі до інститутів влади.

ЄВРОПА-ЄВРАЗІЯ: 20% vs 40%

За даними соціологічного дослідження, проведеного авторитетним у Молдові Інститутом публічних політик, довіра молдовських громадян до проєвропейських партій упала, як-то кажуть, нижче нуля. Якби наступної неділі в Молдові пройшли парламентські вибори, то за «європейців» готові віддати свої голоси лише 20% громадян. Вибір молдован стрімко рухається в євразійський бік, а кількість громадян, що віддають перевагу Євразійському союзу, склала 40% опитаних. У разі виборів більшість громадян заявили про готовність голосувати за ліві, відкрито проросійські партії, які, за останніми даними, можуть набрати до 50% голосів.

Представники Євросоюзу, у тому числі глава делегації ЄС в Молдові, не приховують своєї стурбованості й відкрито висловлюються про те, що головними винуватцями перманентності молдовської кризи є самі молдовські політики.

Посол США в Молдові Джеймс Петтіт з цієї нагоди на своїй сторінці в соціальних мережах поставив аж ніяк не риторичне запитання: хто в Республіці Молдова думає про те, чого хочуть громадяни цієї країни?! І відразу ж сам собі відповів: лідери в демократичній державі зобов'язані служити країні та її громадянам, а не навпаки.

 КРИЗА ПІСЛЯ АРЕШТУ ФІЛАТА

Два місяці тому, коли прямо в залі засідань молдовського парламенту був позбавлений імунітету і заарештований колишній прем'єр-міністр країни, лідер Ліберально-демократичної партії Влад Філат, він публічно «пообіцяв» оприлюднити факти, від яких політична система Молдови «злетить у повітря». Однак наступні події загострили ситуацію в країні й без допомоги його «гучних» заяв. Корупційні скандали та арешти слідували один за одним із завидною послідовністю. Найбільш шокуючим стало розкрадання понад мільярда доларів з трьох найбільших банків країни та їх подальше банкрутство. Причому до цих схем, як і до багатьох інших зі скандалів, як свідчать дані Генпрокуратури, причетний і Влад Філат. Однак оприлюднені імена й інших високопоставлених чиновників і бізнесменів. А суми хабарів (найбільша - 250 мільйонів доларів) шокували громадян Молдови.

Після арешту обвинуваченого в хабарництві (поки що в хабарництві!) екс-прем'єра криза в країні набула обрисів безвиході. З тріском було відправлено у відставку уряд під керівництвом ліберал-демократа Валеріу Стрельца. Він, за твердженням преси, намагався допомогти екс-прем'єру (та екс-керівнику ліберал-демократів) вибратися з в'язниці, наполягаючи на тому, щоб Філата відпустили під «підписку про невиїзд», що спричинило розпад правлячого Альянсу за європейську інтеграцію.

На цьому бурхливому тлі проходять (ось уже два місяці) переговори і консультації щодо кандидатури нового майбутнього глави уряду. Але «хура й нині там».

Ліберал-демократи наполягають на своєму пріоритетному праві висування кандидата. Демократи, у свою чергу, стверджують, що тепер це право належить їм. А кількість мандатів у парламенті і в одних, і в інших однакова - по 19.

Причому, як стало відомо з інформації, що просочилася в пресу, демократи прагнуть до висунення на посаду прем'єра бізнесмена Влада Плахотнюка. До слова, за даними останнього соціологічного опитування, олігарху Плахотнюку довіряють 0% громадян.

ПРЕМ'ЄР-ОЛІГАРХ?

Але ж часу вже обмаль. За Конституцією на цю процедуру відведено 90 днів, дві третини з яких вже минули. Ось і довелося президентові зробити цей ризикований крок, взявши «віжки в свої руки».

Запропонований президентом на посаду глави уряду бізнесмен Іон Стурза вже був прем'єром Молдови 1999 року. Після того, як він пішов з поста, «з головою» поринув у бізнес, працював у Румунії та інших європейських країнах. За даними румунського видання Forbes, стан Стурзи оцінюється в 110 мільйонів євро, а це трохи менше ніж половина хабара, який Філат отримав від бізнесмена Ілана Шора. Вельми цікаво, що в уряді Стурзи («зразка» 1999 року) Влад Філат очолював Департамент приватизації, а Кишинівський міжнародний аеропорт належав олігархам-втікачам Віорелу та Віктору Цопа, у зв'язках з якими підозрюють Філата. І які, за твердженням преси, фінансують протестне містечко в центрі Кишинева «Гідність і правда».

З програмних заяв Стурзи привертає увагу його прагнення створити (за зразком Румунії) аполітичний уряд, що викликало хвилю обурення з боку парламентських партій, які вже оголосили, що не затвердять його кандидатуру. Сам Стурза має намір викорінити корупцію (за останні 25 років ці заяви вже набили «оскому» молдованам), а також звільнити владу від олігархів (теж, скажімо, не нове віяння). Як стверджують молдовські ЗМІ, на кандидатурі Іона Стурзи наполягали й ліберал-демократи, що і стало приводом для звинувачень президента в змові та закулісних іграх з іншими партіями.

І ЗНОВУ ВИБОРИ?

У парламенті поспіхом проводиться певна рокіровка. Від комуністів «відбруньковуються» 14 депутатів «для створення власного політичного блоку». Водночас «з тіні» виходить олігарх Влад Плахотнюк, який не так давно голосно заявив, що «йде з політики» і, квапливо порадившись із демократами (їх 19), оголошує про створення разом з комуністами, які пішли (14), нової політичної сили - «соціал-демократичної платформи». Якщо до цього додати 24 голоси соціалістів, то в сумі виходить 57 голосів, які «обіцяють» відхилити кандидатуру Стурзи і запропонувати свого кандидата. Експерти не виключають, що це буде сам Влад Плахотнюк.

У разі провалу голосування в першому турі, у глави держави залишається згідно з Конституцією лише одна спроба.

І президент або піде «ва-банк» і повторно запропонує Стурзу, або змушений буде піти на поводу в демократів і погодитися на ту кандидатуру, яку вони запропонують. І тоді вельми передбачуваний сценарій - неминучі дострокові вибори, які, за законодавством, можуть відбутися не пізніше березня 2016 року.

І в березні ж - чергові вибори президента...

Зінаїда Гурська, Кишинів.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-