Росіяни втекли з ПА ОБСЄ через «агресивно-слухняну більшість»

Відсутність делегації РФ у Відні сприяла більш конструктивному обговоренню підтримки України

Минулорічне зимове засідання Парламентської Асамблеї (ПА) ОБСЄ інакше як скандальним не назвеш. Тоді австрійська влада видала візи депутатам російської держави-агресорки, більшість з яких перебувають під санкціями ЄС, попри численні заклики з боку країн-учасниць ОБСЄ, зокрема України, не робити цього. Як наслідок – зустріч проходила в напруженій атмосфері на тлі бойкоту та протестів з боку низки делегацій. У зовсім іншій, ніж та, яка панувала на зимовій зустрічі Асамблеї 22–23 лютого цього року, де росіяни були відсутні.

БАЖАННЯ ПОВТОРИТИ "ВІДЕНСЬКУ ГАНЬБУ" У РОСІЯН НЕ ВИНИКЛО

Укрінформ детально писав про минулорічну зимову зустріч ПА ОБСЄ у Відні, яка проходила за участі делегації держави-агресорки, до того ж у річницю повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Це було вперше (і станом на сьогодні – востаннє) після 24 лютого 2022 року, коли делегація РФ, хоча й офіційно не виключена з ПА, змогла взяти участь у засіданні Асамблеї, яка зустрічається тричі на рік (зимова та осіння зустрічі й щорічна сесія влітку).

Справа в тому, що, на відміну від багатьох інших міжурядових та міжпарламентських організацій, звідки росіян викинули через війну проти України, участь РФ в ОБСЄ чи її парламентському вимірі – ПА – не була призупинена. Не занурюватимемось зараз у причини, лише зазначимо, що офіційно росіяни досі є членами цього форуму з правом участі у його зустрічах.

Однак делегація РФ (як і Білорусі) була вимушена пропустити щорічну сесію у британському Бірмінгемі у липні 2022 року, як і подальше осіннє засідання у листопаді у Варшаві. В обох випадках країни-господарі – Велика Британія та Польща – просто відмовилися видавати візи делегації країни-агресорки та їхнім пособникам з режиму Лукашенка. 

Тож вже згаданий приїзд до Відня на зимову зустріч ПА минулого року росіяни, поза всякими сумнівами, хотіли виставити як свій тріумф та демонстрацію відсутності міжнародної ізоляції РФ, попри її напад на Україну. І водночас скористатися міжнародним майданчиком для поширення  дезінформації щодо російської агресивної війни та її виправдання.

Однак тоді сталося не так, як гадалося (російською стороною).

Точніше, сталося так, як і попереджала тодішня президентка ПА ОБСЄ Маргарета Седерфельт: "За привілей мати кілька хвилин, щоб висловити свою брехню, російським делегатам доведеться вислуховувати годину за годиною гучні засудження їхніх дій". Зрештою, російських делегатів було просто послано курсом "русского воєнного корабля" під вигуки "Слава Україні!".

Тож цілком зрозуміло, що особливого бажання переживати таку обструкцію знову в делегації РФ не було. І, вочевидь, це й стало головною причиною, чому росіяни самі відмовилися їхати на осінню зустріч Асамблеї у 2023 році в Єревані, попри намір вірменської сторони видати їм візи. Щорічну сесію у канадському Ванкувері перед цим, у липні минулого року, депутати країни-агресорки пропустили через ту саму проблему з отриманням віз (у Канади, на відміну від Австрії, не було "юридичних зобов’язань" щодо їх видавання).

Отже, заява голови держдуми В’ячеслава Володіна 13 лютого про те, що "треба сказати "до побачення" Парламентській Асамблеї ОБСЄ", не була якоюсь великою несподіванкою. Останній звинуватив Асамблею у "політизованості" та "русофобії" і заявив, що "треба виходити, припиняти перераховувати кошти", "поки не схаменуться, немає чого нам там робити". Також він анонсував, що обидві палати російського так званого парламенту 21 лютого ухвалять рішення щодо призупинення участі постійної делегації "парламенту" РФ у роботі ПА ОБСЄ.

Через кілька днів очільник парламентської делегації ради федерації РФ у ПА ОБСЄ Володимир Джабаров підтвердив, що російська сторона ухвалила рішення не брати участі у зимовій сесії ПА ОБСЄ у Відні. Також він чітко зазначив, що причиною є небажання знову переживати ту ганьбу, з якою їх зустріли на засіданні у Відні рік тому.

"Те, що коїлося у Відні торік, може засвідчити пан Савіних (керівник білоруської делегації в ПА ОБСЄ Андрій Савіних, – ред.), який був теж поруч, і багато учасників сьогоднішньої зустрічі теж пам'ятають ту обструкцію, якої зазнала там російська сторона. Терпіти це далі неможливо. Під час виступу делегацій Росії та Білорусі агресивно-слухняна більшість, як я б сказав, тупотіла ногами, стукала руками по столах, бігала з плакатами, з вигуками, що абсолютно неприпустимо для цивілізованих держав. І ті образи, які звучали на нашу адресу, терпіти було просто неможливо", –  поділився спогадами про "віденську ганьбу" Джабаров зі своїми колегами з ПА ОДКБ.

До слова, слід зазначити, що анонсованого ухвалення російським "парламентом" 21 лютого рішення про призупинення участі делегації РФ в ПА ОБСЄ не відбулося. Тобто поки що не можна говорити чітко, що більше російських депутатів ніхто не побачить на Асамблеї.

Пія Каума. Фото: OSCE

ПРЕЗИДЕНТКА ПА ОБСЄ: ВІДСУТНІСТЬ РОСІЯН "МАЛО ЩО ЗМІНЮЄ", ХОЧА АТМОСФЕРА КРАЩА

Як заявила під час відкриття зимової зустрічі президентка ПА ОБСЄ Пія Каума (депутатка парламенту Фінляндії), напередодні вона отримала листа від російської делегації, який "підтверджує, що Росія не буде платити свій внесок і цього року, а також не братиме участі в наших засіданнях". За її словами, не йдеться про вихід Росії з ПА ОБСЄ, а лише про призупинення участі.

Водночас, як додала Каума, це рішення, з практичного погляду, "мало що змінює", оскільки "російські члени не брали участі в нашій діяльності від нашої останньої зимової зустрічі (слід додати, що і за рік до того, – ред.), і вони вже припинили сплачувати свої внески".

Власному кореспондентові Укрінформу вдалося поспілкуватися на полях зимової сесії ПА ОБСЄ з пані Каумою та поцікавитися, зокрема, щодо ситуації навколо подальшої участі Росії: чи справді вона призупинила участь і на який період, чи був, власне, офіційний лист в міжнародний секретаріат Асамблеї про це. Президентка ПА ОБСЄ у відповідь зазначила, що вона особисто не бачила того листа від російської сторони, але, як їй сказали, "йшлося про неучасть у зимовій зустрічі тут, у Відні, а не про майбутнє, принаймні не в довгостроковій перспективі".

У коментарі агентству Каума також зазначила, що відсутність російської делегації на цьогорічній зимовій зустрічі Асамблеї позитивно відобразилася на її атмосфері.

"Думаю, що атмосфера цьогорічної конференції, за відсутності російської делегації, була дещо розслабленішою", – після невеликих роздумів прокоментувала президентка ПА ОБСЄ відповідне питання.

І одразу ж додала, що "це не змінює того факту, що Росія все ще веде війну проти України, і більшість виступів та коментарів депутатів стосувалися цього питання". Вона припустила, що якби члени делегації РФ були б присутні, то "слова, напевно, були б ще більш різкими", і проти російських делегатів були б протести, як і минулого року. Натомість цьогоріч делегати асамблеї, за відсутності росіян, змогли "зосередилися на проблемах".

"МОСКАЛІ САМОВИПИЛИЛИСЯ", АЛЕ ТРЕБА ЇХ "ВИГНАТИ СТУСАНАМИ"

На відчуття того, що без російських депутатів-розпалювачів війни на ПА ОБСЄ стало легше дихати, вказав у коментарі кореспонденту агентства й очільник української делегації в Асамблеї Микита Потураєв.

"Можна сказати, що москалі самовипилилися з Парламентської Асамблеї. І це, відповідно, позначилося на тому, як проходило засідання, тому що значно конструктивніше обговорювали питання. Насамперед, хочу наголосити, питання допомоги Україні, – сказав Потураєв. – Нема на кого звертати увагу. Правда, з'явилися російські посіпаки з Білорусі, але, можна сказати, що на них навіть не довелося звертати якоїсь серйозної уваги".

Водночас український нардеп висловив жаль, що це зробила не сама Асамблея, яка "так і не спромоглася ухвалити рішення про призупинення членства російської делегації, хоча українська делегація вже давно підготувала відповідні поправки до статутних документів ПА ОБСЄ".

Тут слід нагадати, що ПА ОБСЄ ще на своїй першій після повномасштабного вторгнення РФ зустрічі у Бірмінгемі у липні 2022 року ухвалила резолюцію, в якій закликала постійний комітет внести зміни до правил і процедур, що створять механізм оскарження та в результаті – позбавлення повноважень делегації держави-учасниці, яка порушила суверенітет та територіальну цілісність іншої держави-учасниці. По суті, розробити механізм, який дасть змогу викинути Росію з Асамблеї, з огляду на відсутність такого тепер. Втім, відтоді відповідне рішення так і не було напрацьовано.

За словами Потураєва, українські депутати разом з іншими делегаціями-партнерами просуватимуть це питання далі у постійному комітеті ПА ОБСЄ.

"Не треба давати такого паса московитам, щоб вони ще відчували себе тут хоч якось переможцями, що це вони пішли, а не їх виштовхали стусанами. Ні, їх треба виштовхати стусанами, щоб весь світ побачив, що міжнародні організації не тільки здатні говорити про спільну безпеку, а ще й робити конкретні кроки для того, щоби карати тих, хто порушує принципи спільної безпеки", – наголосив він.

РОСІЙСЬКА ВІЙНА ПРОТИ УКРАЇНИ Є В ЦЕНТРІ УВАГИ

Значну увагу у виступах делегатів на Асамблеї було приділено війні між Ізраїлем та ХАМАСом та вбивству російського опозиціонера Навального, однак повномасштабне вторгнення РФ в Україну, що триває, було головною темою. При цьому і керівництво ПА та самої ОБСЄ, і депутати були одностайними у засудженні агресивної війни Росії та необхідності підтримки українського народу. Винятком був хіба вже згаданий білоруський "посіпака" Савіних. До речі, він, напевно, єдиний на зустрічі виступав російською мовою, – і це вже також зумовлює питання, а чи взагалі необхідна ця офіційна мова в ОБСЄ.

Зимова (як і осіння) зустріч Асамблеї не передбачає ухвалення якихось резолюцій – усі документи ухвалюють на щорічній сесії влітку. Вона передусім дає можливість парламентаріям провести дебати та обмін думками з актуальних питань, заслухати незалежних експертів і представників урядової сторони ОБСЄ та зробити певні напрацювання щодо тих самих резолюцій на щорічну сесію.

Стосовно української делегації, то основними її меседжами, які вона просувала під час виступів та на двосторонніх зустрічах на Асамблеї, як зазначила членкиня делегації Наталія Піпа, були такі: 

  • Україні потрібна військова та фінансова підтримка, щоб зупинити війну і не допустити її поширення на Європу.
  • Росія вбиває українських військовополонених та цивільних осіб. Водночас українські громадяни в полоні та в ув’язненні перебувають у гіршій ситуації, ніж був Навальний.
  • Потрібні шляхи та рішення для повернення понад 20 тис. українських дітей, яких викрала Росія.
  • Потрібно передати "заморожені" російські активи або хоча б відсотки з них на потреби України.
  • Треба посилити санкції проти Росії, адже вони є недостатньо дієвими.

Що стосується важливого останнього пункту, то йому була приділена особлива увага, – це питання обговорювали під час окремого круглого столу на тему: "Посилення санкцій проти Росії". І участь у ньому десятків депутатів, коли навіть не усім охочим вистачило місця у великій залі, засвідчила, що ця тема справді актуальна та важлива.

Перед цим "сайд-івентом", організованим з ініціативи делегацій України, США та Норвегії в ПА, відбувся інший важливий захід – офіційне відкриття в штаб-квартирі ОБСЄ імерсивної експозиції "Living The War", яка розповідає про воєнні злочини РФ на території України з початку повномасштабного вторгнення. З допомогою окулярів віртуальної реальності члени парламентських делегацій, як і дипломати країн-учасниць та співробітники ОБСЄ, змогли побачити ті жахіття російської війни, з якими українці стикаються кожного дня.

Крім того, в рамках експозиції були виставлені спалені двері зі зруйнованого багатоквартирного житлового будинку в Бородянці на Київщині, який розбомбили росіяни 1 березня 2022 року. Як наголосив під час відкриття очільник української делегації Микита Потураєв, ці двері з Бородянки є також "суворим нагадуванням, що може чекати на Україну та на світ, якщо не зупинити Путіна". "І ці двері – це потужне нагадування, що ваша підтримка - надзвичайно важлива для захисту людей та забезпечення нашої спільної перемоги", - додав український депутат.

У другий день Асамблеї також відбулося засідання створеного на минулорічній сесії у Ванкувері Спеціального комітету "Парламентська група підтримки України", де особливу увагу було приділено пошуку і поверненню українських дітей і відповідальності Росії.

Фото: OSCE

ВІЛЬНИЙ ДЕМОКРАТИЧНИЙ СВІТ – З УКРАЇНОЮ

Зрозуміло, що Парламентська Асамблея ОБСЄ не може дати українцям те, чого вони потребують зараз найбільше, – зброю та боєприпаси. Але робота на цьому форумі міжпарламентської взаємодії також необхідна для України: під час таких зустрічей є змога як відчути "температуру в палаті", так і спробувати достукатися до депутатів з інших країн із закликом посилити підтримку, а потім це вже може відобразитися й у політиці виконавчої гілки влади. І, зрештою, хай і лише слова та декларації на підтримку, але це також демонструє, що демократичний світ – на нашому боці, а держава-агресор – ізольована.

"Від таких форумів важко очікувати результатів уже завтра. Але вони дають змогу відчути рівень підтримки. Допомагають зрозуміти, чи є якісь вузькі місця, на що треба звертати увагу, – заявив у коментарі Укрінформу Микита Потураєв. – І я можу запевнити наших громадян, що зимова зустріч ОБСЄ продемонструвала, що єдність нікуди не поділася серед демократичних країн. Що важливість допомоги Україні нікуди не поділася".

За його словами, важливо розуміти, що у політичному плані "вільний демократичний світ – з нами".

"Підтримка не зникає. І я впевнений, що вона буде тільки підсилюватися. Так само, як буде підсилюватися і спільна боротьба вільного демократичного світу з Росією, з якою ми воюємо прямо, а наші друзі, партнери та союзники нам допомагають і теж, скажімо так, воюють, але інструментами економічними, інформаційними і т.д. Вони точно робитимуть це далі".

У подальшій підтримці України з боку ПА ОБСЄ запевнила власкора Укрінформу і президентка Пія Каума.

"Одним з моїх головних меседжів в Україні було те, що ми будемо підтримувати Україну стільки, скільки це буде потрібно і чого б це не коштувало. Ми не можемо дозволити Росії виграти цю війну", – заявила вона.

І в цьому військова підтримка України є головною.

"Я вважаю, що Україні потрібна військова підтримка, щоб виграти цю війну", – заявила президентка Парламентської Асамблеї ОБСЄ.

***

P.S. "КЕЙС БОЯРСЬКОЇ"

"Російської делегації не було на сесії, вони призупинили членство в Асамблеї. Але всі наші виступи фіксувала колишня перекладачка Лаврова, яка тепер працює в секретаріаті ПА. Вважаю нашпигованість росіянами секретаріатів міжнародних організацій великою проблемою, намагаюся доносити це партнерам. Колись зрозуміють, що хороших і нейтральних росіян немає", – написала у соцмережах членкиня української делегації Ірина Геращенко, підбиваючи підсумки зустрічі у Відні.

Вона не назвала прізвища "колишньої перекладачки Лаврова, яка тепер працює в секретаріаті ПА", але й так зрозуміло, що мова про росіянку Дар’ю Боярську.

Боярську прийняли на постійну роботу в міжнародний секретаріат ПА ОБСЄ у лютому 2021 року, а до цього вона працювала в російському МЗС і часто супроводжувала Путіна та Лаврова у закордонних поїздках, зокрема була перекладачкою на переговорах Путіна з президентом США Дональдом Трампом. Детально про Боярську, яка "має доступ до робочих контактів ОБСЄ у Східній Європі, Закавказзі та Центральній Азії", "бере участь у підготовці офіційних візитів членів ПА ОБСЄ, а також у підготовці місій, які здійснюють спостереження за виборами" і "відповідає за російську версію сайту міжнародного секретаріату", писало у листопаді минулого року "Радіо Свобода" у своєму розслідуванні під назвою ""Полковник" і перекладачка Путіна. Кремлівський "десант" в ОБСЄ".

Ця росіянка, власне, стала причиною скандалу на минулорічній зимовій зустрічі ПА ОБСЄ. Тоді під час засідання постійного комітету латвійський депутат Рігардс Колс (той самий, який відправив делегацію РФ "за курсом русского воєнного корабля") натякнув на можливу причетність Боярської, яка на той момент займала посаду керівника Віденського офісу ПА, до шпигунства на користь Росії.

Це спричинило сильне роздратування у багаторічного генсека Парламентської Асамблеї ОБСЄ Роберто Монтелли, радницею якого й працює Боярська. Монтелла надіслав гнівний лист латвійському депутатові, назвавши твердження Колса безпідставними та натякнувши на можливе кримінальне переслідування за "наклеп". Колс опублікував цей лист генсека ПА та свою відповідь, у якій, зокрема, додав і те, що раніше одна з країн-учасниць ОБСЄ – Польща – через загрозу нацбезпеці оголосила Боярську персоною нон грата.

Під час бліц-інтерв’ю власкор Укрінформу попросив президентку ПА ОБСЄ Пію Кауму прокоментувати також цей кейс з Дар’єю Боярською, чиє ім’я в контексті шпигунства згадував депутат із Латвії. 

"Генеральний секретар (Роберт Монтелла, – ред.) пояснив Постійному комітетові процедуру, за якою її прийнято на роботу, зареєстровано як співробітницю Віденського офісу. І цей кейс було розглянуто ще понад рік тому, отже, у нас немає причин повертатися знову до цього питання", – відповіла Каума.

Василь Короткий, Відень

Фото автора