Володимир Тафтай, голова Державного космічного агентства України

Робота над підключенням України до системи Starlink проводилася з червня 2021 року

Державне космічне агентство України останніми роками дуже активно розвивалося, посилювало міжнародну співпрацю, створювало перспективні проєкти. Однак початок повномасштабної російсько-української війни вніс корективи в діяльність відомства.

В інтерв’ю Укрінформу голова ДКАУ Володимир Тафтай розповів, як космічна галузь функціонує в умовах війни; як зараз розвивається співпраця українського Держкосмосу з міжнародними космічними структурами, зокрема і з американським аерокосмічним приватним підприємством SpaceX;  поділився міркуваннями щодо відбудови літака "Мрія" та розповів, що нині відбувається із супутником "Січ-2-30" та оцінив перспективи повернення до України вітчизняного супутника "Либідь", який з 2014 року знаходиться в Красноярську Російської Федерації.

ДО ЗАПРОВАДЖЕННЯ ВОЄННОГО СТАНУ НЕ БУЛО ПОТРЕБИ ЗМІНЮВАТИ РЕЖИМ РОБОТИ

– Де вас застала війна?

Війна застала мене вдома, де, напевно, і більшість українців, бо це була четверта година ранку. Але вже за годину я був в агентстві. Для мене це було абсолютною несподіванкою. Відверто кажучи, навіть не уявляв, що це може статися.

– Проте повідомлення про ймовірність повномасштабного російського вторгнення почали поширюватися ще восени. Можливо, у зв’язку з цим були спроби перевести діяльність Державного космічного агентства України на так звані «воєнні рейки»?

Державне космічне агентство займається цивільним космосом. Ми –  не військовий підрозділ, тому перехід роботи в режим воєнного стану було здійснено вже після його запровадження.

Безумовно, було багато непідтвердженої інформації у ЗМІ, але реальних офіційних підстав для переведення роботи відомства на «воєнні рейки» не було. Діяльність космічного агентства регулюється регламентом і порядком, обумовленим Кабінетом Міністрів. Безпосередньо до введення воєнного стану не було потреби нічого змінювати.

– Як ДКАУ працює в умовах війни?

Із моменту запровадження воєнного стану ми перейшли на семиденний робочий тиждень. Працюємо без вихідних. Фактично 24/7.

– Відомство залишилось у Києві чи евакуювалося в інший регіон?

У Києві. Частина працівників працюють в агентстві, частина – дистанційно.

– Чи є серед працівників ДКАУ люди, які вступили до лав Збройних сил України або Сил територіальної оборони? Скільки їх?

Не маю права казати кількість, але дійсно є працівники, які вступили до територіальної оборони та військових формувань. Ми підтримуємо зв’язок. Допомагаємо їм, як можемо, зокрема надаємо гуманітарну допомогу.

– Загалом, як космічна галузь переживає війну?

– Космічна галузь зараз переживає дуже скрутний період. Низка підприємств потрапили під обстріли, наявні пошкодження. Але я впевнений, що наша перемога настане дуже швидко і ми все відбудуємо. Головне завдання сьогодні - дати відсіч ворогу.

ДКАУ АКТИВНО ПРОСУНУЛОСЬ НА ШЛЯХУ ВСТУПУ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО КОСМІЧНОГО АГЕНТСТВА

– Комунікація між українською та міжнародними космічними структурами відбувається під час війни? Як вони допомагають Україні?

Ми зараз дуже активно комунікуємо з космічними агентства інших держав. Вони не припиняють із нами співпрацю, а навіть посилюють її та роблять більш інтенсивною.

Робота триває постійно. Практично щодня ми працюємо з міжнародними космічними агентствами. Проводимо конференції і намагаємося максимально інтенсифікувати роботу з нашими партнерами.

– Який основний напрям розвитку співпраці з міжнародними партнерами?

Основний напрям – це вступ до Європейського космічного агентства і ми значно просунулися на цьому етапі. Також обговорюємо посилення співпраці з ЄКА щодо участі українських підприємств у проєктах космічного агентства Європи.

– ДКАУ якимось чином співпрацює з Ілоном Маском?

Так, звісно. Наприклад, робота над підключенням України до системи Starlink проводилась Державним космічним агентством з червня 2021 року.

Крім цього, під час візиту до США у січні цього року ми зустрічались з представниками SpaceX  щодо подальшої співпраці. Зараз співпраця відбувається і дуже продуктивно.

ВПЕВНЕНИЙ, ЩО ПІСЛЯ НАШОЇ ПЕРЕМОГИ ДП “АНТОНОВ” ТА ДК “УКРОБОРОНПРОМ” ВІДБУДУЮТЬ “МРІЮ”

– Чому "Мрія" залишилась на військовому аеродромі "Антонов" у Гостомелі? Невже не  було можливості перемістити її в більш безпечне місце? Україна має план відновлення цього літака або створення ще потужнішого?

Літак «Мрія» є власністю заводу «Антонов», який входить до концерну «Укроборонпром», тому коментувати, чому він залишився на аеродромі, чи можна було перемістити, я не можу.

Зі свого боку можу сказати, що «Мрія» - це абсолютно унікальний технічний та іміджевий проєкт. Державне космічне агентство зі свого боку буде підтримувати і сприяти відновлення цього літака. На мою думку, він обов’язково має бути відновлений.

– Зараз обговорення щодо відновлення літака тривають?

Наразі є більш пріоритетне завдання – завершення війни. Після нашої перемоги, я впевнений, ДП “Антонов” та Укроборонпром відбудують літак.

ТРИВАЄ МІЖНАРОДНИЙ СУДОВИЙ ПРОЦЕС ЩОДО ПОВЕРНЕННЯ СУПУТНИКА “ЛИБІДЬ” ДО УКРАЇНИ

– Що зараз із супутником «Січ-2-30»? Чи  допомагає він під час війни?

Наразі тривають льотні випробування. Вони вже мали завершитися, але були продовжені, бо воєнний стан серед іншого вплинув на функціонування підприємств Харкова та, відповідно, на проведення робіт із супутником.

– Якою є доля українського супутника "Либідь", який з 2014 року знаходиться в Красноярську Російської Федерації? На вашу думку, у нинішніх умовах його можливо повернути до України?

Щодо супутника «Либідь» ведеться позовна робота з міжнародним арбітражем щодо повернення супутника або компенсації тих коштів, які були витрачені на реалізацію цього проєкту. Це досить тривала робота. Міжнародні суди тривають, але я впевнений, що ми або повернемо цей проєкт або стягнемо кошти з нашого постачальника.

– У межах судового процесу доводиться комунікувати з Російською Федерацією?

У нас немає прямих відносин із Російською Федерацією щодо супутника «Либідь». Усе відбувається через канадську компанію, яка мала поставити цей супутник на орбіту. Є відносини між українським та канадськими підприємством, яке співпрацювало з російськими компаніями, які виконували роботи зі створення супутника.

Ангеліна Страшкулич

Фото: Юлія Овсяннікова