КИЇВ, 13 січня. (Наталія Андрусенко - УКРІНФОРМ). Економічна криза поки що суттєво не позначилася на становищі київських родин. Вона має хіба що психологічні прояви. На цьому наголосили учасники презентації загальноміського соціологічного опитування "Соціальне становище родин міста Києва", яка відбулася сьогодні в Українському національному інформаційному агентстві УКРІНФОРМ. У заході взяли участь голова Київського міського центру соціальних служб Валерій Танцюра, директор Державного інституту розвитку сім'ї та молоді Андрій Мішин та керівник відділу соціально-політичних досліджень цього ж інституту Олексій Бєлишев.

Як зазначалося на прес-конференції, метою дослідження, проведеного Державним інститутом розвитку сім`ї та молоді спільно з Київським міським центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, була оцінка впливу економічної кризи на соціальне становище київської родини, а також на соціальні орієнтації та політичні настрої людей

За словами авторів дослідження, рівень матеріального благополуччя киян традиційно посідає перше місце в Україні. Однак лише третина киян задоволена своїм матеріальним становищем. У той же час кількість невдоволених оцінюється в понад 60%. Біля 27% респондентів заявили, що рівень життя їх родин є нижчим за середній.

Валерій Танцюра акцентував увагу на тому, що якщо межею бідності значна частина киян схильна вважати дохід менше ніж 1500 грн на одну людину, тобто майже три мінімальні зарплати, то ознакою бідності для України в цілому вважається два мінімуми. "Тобто, у столиці ситуація краща приблизно на 30%, ніж у інших регіонах. Зараз криза для киян має наслідки психологічні, а далі вони можуть перетворитися в соціальні", - констатував він, додавши, що "не завжди родина з низьким доходом може мати більше проблем, ніж родина з вищим достатком".

Валерій Танцюра також повідомив, що про чутки щодо втрати роботи іншими людьми повідомило 25 % респондентів, тоді як фактично без роботи опинилося лише 2% опитаних.

Як наголосив керівник відділу соціально-політичних досліджень Олексій Бєлишев, 83% респондентів вважають, що соціально-економічна ситуація в країні погіршилася: "Хоча погіршення матеріального становища відчувають 67% опитаних родин, а у 24 % - на разі жодних змін не відчули".

Соціологи змушені констатувати, що найперше криза позначилася на представниках старшого покоління, пенсіонерах та багатодітних родинах. Найбільше люди економлять на одязі та взутті, а також на товарх тривалого вжитку, хоча й помітна тенденція заощадження на їжі. Проте кожна друга родина може собі дозволити харчуватися так саме, як і раніше.

- Але найменше кияни готові економити на оплаті комунальних послуг, оренді житла та на освіті, - сказав О.Бєлишев.

Він також відзначив таку тенденцію, як низький рівень соціального оптимізму, "оскільки біля 85% опитаних вважають, що ситуція в країні рухається у неправильному напрямку. Існує великий запит на політичну та економічну стабільність. Вперше питання політичної стабільності набирає більше голосів, аніж проблема комунальних тарифів. Влада в очах населення виступає єдиним фронтом. Кияни не розділяють окремо відповідальність президента чи прем`єра. Відповідальні - всі, - вважають вони".

- Зараз складаються нові реалії, - сказав директор Державного інституту розвитку сім'ї та молоді Андрій Мішин. - Пік кризи буде ближче до початку весни. Тоді можна очікувати перших акцій протесту. Тому дуже важливо визначити перспективи та напрямки соціальної роботи з дітьми, молоддю та кризовими сім`ями. Саме ця категорія потерпатиме в першу чергу.

Як зазначив А.Мішин, за таких умов основна відповідальність органів влади та самоуправління полягатиме у забезпеченні соціальних гарантій. "Нині в держбюджеті на заходи соціальних служб передбачено фінансування в 7 раз менше, ніж торік. Тому основне завдання соціального захисту та роботи з сім`ями ляже на органи місцевого самоуправління", - наголосив він.

Що ж до Київського міського центру соціальних служб, то як запевнив Валерій Танцюра, не дивлячись на фінансові проблеми, центр не має наміру скорочувати жодної з багатьох своїх програм: "Ми їх оптимізували, залучили до роботи волонтерів, студентів та громадські організації".