Закон США про конфіскацію активів Росії: Якого розвитку чекати далі?

Наприкінці квітня президент Байден затвердив закон, який наділяє його повноваженнями передати заморожені в американських банках російські суверенні активи на відновлення України. Ці положення розроблялися в рамках так званого акту REPO, але зрештою увійшли до закону H.R.815 щодо фінансування потреб нацбезпеки США – того самого, що містить понад $60 млрд допомоги нашій країні. Втім, у документі йдеться лише про конкретні кошти, які зберігаються на території Сполучених Штатів, а це не більше 2% від загальних зовнішніх суверенних активів РФ, розміщених у різних країнах. З одного боку, це зовсім незначна частина. Однак справа в прецеденті: Америка має стати прикладом для інших країн та правовим «локомотивом» у складному юридичному процесі вилучення російських активів по всьому світу.

ЮРИДИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

Положення REPO затверджені у другому розділі закону H.R.815, який має відповідну назву – перепрофілювання російських суверенних активів. У тексті одразу визначається конкретна цифра: близько $300 млрд російських коштів, заморожених по всьому світу. При цьому оцінюється, що в США зберігається менше 2% цієї суми, тобто всього $4-5 млрд. Крім того, зазначається, що значна більшість знерухомлених активів РФ (близько $190 млрд) перебуває на банківських рахунках у Бельгії. Уряд цієї країни публічно заявив, що в усіх своїх діях спиратиметься на підтримку G7, ідеться в документі.

У тексті закону також підкреслюється, що після того, як Росія вчинила акт агресії, що було юридично підтверджено Генасамблеєю ООН 2 березня 2022 року, РФ «слід вважати державою-агресором». Це створює унікальну ситуацію та обґрунтовує створення законних повноважень для уряду США та інших країн конфіскувати російські суверенні активи. Тож документ розв’язує головну правову проблему – щодо позбавлення імунітету суверенних активів іншої держави, надавши для цього юридичні обґрунтування. Крім того, закон закладає правову базу для того, щоби реалізувати механізм конфіскації заморожених активів РФ без ризику, що Москва зможе повернути свої гроші через суди. І це дуже важливо.

Закон також визначає конкретні механізми для практичного спрямування російських коштів в Україну. Зокрема, в ньому позначена необхідність створення у співпраці з Україною так званого міжнародного механізму компенсації збитків від дій Росії. Для цього в рекомендаціях прописане створення міжнародного реєстру збитків, який служитиме доказовою базою для правового обґрунтування конфіскації російських коштів.

ОБМЕЖЕННЯ ТА ІНШІ ЦІКАВІ ПОЛОЖЕННЯ

Документ також визначає певні обмеження. Зокрема, президентові США не можна вилучати знерухомлені російські суверенні активи, допоки не буде підтверджено, що воєнні дії між РФ і Україною припинені, або якщо Росія сама не бере добросовісну участь у роботі міжнародного механізму компенсації Україні збитків від війни. Заборона на вилучення коштів також поширюється на випадок, якщо РФ виплатить повну компенсацію на користь України. Крім того, не можна вилучати дипломатичну чи консульську власність Росії, яка захищена міжнародними договорами.

З іншого боку, зауважується, якщо президент США визначить, що Білорусь також бере участь у війні проти України, білоруські активи також можуть опинитися під дією цього законодавчого акту.

І ще одне важливе положення: «Будь-які зусилля Сполучених Штатів щодо конфіскації та перепрофілювання російських суверенних активів мають здійснюватися разом із міжнародними союзниками та партнерами в рамках скоординованих багатосторонніх зусиль». Тут вказуються країни G7, ЄС, Австралія та інші країни, де розміщені російські гроші. Тобто фактично йдеться про створення міжнародного механізму, націленого не лише на російські кошти в американських банках.

Далі закон передбачає, що конфісковані суверенні активи РФ можуть бути перераховані до так званого Фонду підтримки України, який потім може бути використаний для «надання допомоги Україні з метою відшкодування збитків» від війни.

Документ також закликає президента співпрацювати з іншими урядами для створення Українського компенсаційного фонду. Він, своєю чергою, може отримувати та використовувати активи Фонду підтримки України, а також внески від іноземних партнерів, які також конфіскували суверенні активи РФ.

НАСКІЛЬКИ ЗАКОН ВИРІШУЄ ПИТАННЯ?

Важливо розуміти, що закон не забезпечує негайного арешту російських активів – навіть тих 2%, які перебувають на території США. Ці активи поки що залишаються замороженими. Крім того, визначені положення не вимагають, а лише надають право президентові США вилучити кошти з російських рахунків.

Тож велике значення матиме те, хто стане наступним главою Білого дому після виборів у листопаді. Наразі перегони звелися до протистояння Джо Байдена і Дональда Трампа. Як кожен із цих політиків ставиться до підтримки України, зайвий раз пояснювати, вочевидь, немає необхідності.

Іншим важливим чинником, який вимагатиме часу, є потреба в досягненні колективного рішення щодо спільних дій США, партнерів по G7, Євросоюзу та інших країн.

Найближча важлива зустріч у форматі міністрів фінансів і керівників центробанків «Групи семи» має відбутися вже за кілька тижнів – 24-25 травня в італійському курортному містечку Стреза. Якщо на цьому рівні буде досягнуто домовленостей щодо загального плану конфіскації, це може означати досягнення колективної політичної волі. При цьому очікується, що найбільше доведеться переконувати Францію, Німеччину, а також керівництво Євросоюзу. Головну роль у цьому мають відіграти Сполучені Штати. У кращому випадку рішення може бути розглянуте на рівні глав держав G7 на саміті в італійській Апулії 13-15 червня. Однак з огляду на складність та комплексність питання, переговори щодо вилучення суверенних активів РФ можуть продовжитися й далі.

Водночас з Європи надходять позитивні сигнали щодо використання відсотків від заморожених російських активів на оборонні цілі ЗСУ. Хоча це й не стосується головної цілі – $300 млрд для компенсації збитків від війни в Україні, такий крок так чи інакше наближає до цієї мети.

ПОТЕНЦІЙНА ПРОТИДІЯ З БОКУ МОСКВИ

Очевидно, що в Кремлі сприйняли ухвалення в США закону з положеннями щодо вилучення суверенних активів РФ як привід для ескалації двосторонньої напруженості. Причому не виключається, що російський режим може вжити «дзеркальних» кроків, наприклад, шляхом конфіскації будь-якого рухомого або нерухомого майна США чи американських компаній на російській території. Крім того, під цю категорію можуть потрапити американські інвестиції або кошти в російських банках американських фізичних та юридичних осіб.

Причому може йтися не лише про американські, а й також про транснаціональні корпорації, а в разі ухвалення рішення на рівні G7 та ЄС – і про активи країн, які прийматимуть ці рішення.

Іноземні інвестори в Росії ризикують втратити не лише прибуток, але й контроль над правом власності, яку вони досі мають в РФ, а також готівку та цінні папери. З іншого боку, це має прискорити остаточний вихід західного бізнесу з РФ не лише як з території агресора, а й також із неблагонадійного та незахищеного ринку.

Отже, попри всі складнощі, які доведеться подолати міжнародній спільноті для того, щоби нарешті вилучити заморожені російські кошти, підписаний у США закон із положеннями акту REPO дає важливий поштовх у складному процесі. І хоча документ не вирішує більшості проблемних питань разом, він усе ж стає основою для міжнародних домовленостей, а також для закладення правового базису, щоби згодом компенсувати збитки нашій країні за рахунок агресора.

Ярослав Довгопол, Вашингтон