Марія Мезенцева, голова постійної делегації Верховної Ради у ПАРЄ
Є міжнародний консенсус стосовно того, хто повинен заплатити за війну, а це – тільки Росія
22.04.2024 15:45
Питання, пов’язані з війною Росії проти України, традиційно стали одними з основних під час сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, яка відбулася з 15 до 19 квітня у Страсбурзі (Франція). Раніше Асамблея вже ухвалила низку важливих резолюцій, які створюють механізми притягнення Росії до відповідальності. Варто згадати хоча б започаткування Реєстру збитків. Про те, які важливі рішення були ухвалені під час весняної сесії ПАРЄ, Укрінформ запитав у голови постійної делегації Верховної Ради у Парламентській асамблеї Ради Європи Марії Мезенцевої.

ДЖЕРЕЛОМ РЕЄСТРУ ЗБИТКІВ МОЖУТЬ СТАТИ ЗАМОРОЖЕНІ РОСІЙСЬКІ АКТИВИ

- Чим важлива резолюція, що стосується відновлення України?

- Ухвалена резолюція стосується відновлення України, заморожених російських активів і наступного кроку – роботи Реєстру збитків та компенсацій.

В Україні нещодавно запрацював Реєстр збитків, який є базою цих воєнних злочинів різних категорій. Є матеріальні і нематеріальні воєнні злочини. Тобто одне питання – втрата майна, інше – втрата життя, здоров’я, або ж коли мова про сексуальне насильство, катування тощо. Всі ці категорії можуть підпадати під видавання компенсації у майбутньому коштом заморожених російських активів.

Дуже цікаво, що цей документ передав політичний пас до наших партнерів по всьому світу. І відгуком уже став документ, проголосований у Палаті представників США щодо передавання Україні заморожених російських суверенних активів.

Ці події (ухвалення резолюції у ПАРЄ та рішення Палати представників, – ред.), які відбулися протягом одного тижня, є не просто символічними та історичними, а прецедентними. Тобто ця політична воля парламентаріїв уже точно буде реалізовуватися урядом. І це дуже позитивно, тому що є міжнародний консенсус стосовно того, хто повинен заплатити за війну, і це точно не Україна, не платники податків в Україні, не український уряд і не наші партнери у всьому світі і їхні платники податків, а це – тільки Росія. Це наближає нас до певного щабля справедливості.

Подані від українців заявки, яких вже більш ніж тисяча, будуть верифіковані в офісі в Гаазі, і там буде призначена максимально наближена до справедливості та реалій сьогодення виплата.

Звісно, ми можемо і мусимо говорити про те, що питання справедливості є набагато ширшим. Це не лише питання виплачених репарацій українцям, відбудови нашого енергосектору, наших улюблених університетів, бібліотек, місць загального користування – парків, скверів, будинків. Воно також захоплює нашу далекоглядну мету – створення Спецтрибуналу за злочин агресії.

Один з пунктів Формули миру Президента Зеленського стосується створення цього Спецтрибуналу. Я думаю, в червні ми це пропишемо додатково в черговій резолюції і, як варіант, запропонуємо Раду Європи для укладення цього міжнародного багатостороннього договору, який буде відкритий для підписання усім країнам світу. До речі, як і відкритий Реєстр збитків, який був підписаний 43 країнами у травні 2023 року під час саміту Ради Європи у Рейк’явіку (Ісландія), а тепер він вже набуває зовсім інших масштабів. Там і наші партнери з G7, і Євросоюзу, і Ради Європи. Для практичного застосування Реєстру це дуже важливо.

НПЗ ТА ГАЗОВИДОБУВНІ КОМПАНІЇ КРАЇНИ-АГРЕСОРА – ЛЕГІТИМНІ ВІЙСЬКОВІ ЦІЛІ

- Які інші документи, що стосуються українських питань, розглядали на сесії?

Після ухвалення рішення Палати представників конгресу США спостерігаємо повну синхронізацію дій на міжнародній дипломатичній арені

- Другим важливим елементом обговорення під час ПАРЄ стало питання існування Росії як імперії. Про це йдеться у резолюції, що стосується вбивства Навального і необхідності протистояти тоталітарному режиму Володимира Путіна та його війні з демократією. Документ вийшов цікавим, усі українські правки були прийняті, деякі доповнені, перефразовані, але важливими елементами резолюції є пропозиції запровадити нові санкції проти Росатома, російської біржі, а також твердження про те, що НПЗ та газовидобувні компанії країни-агресора є легітимними військовими цілями, бо їхня робота «годує» війну і змушує машину вбивства й далі працювати.

Дуже важливим у цьому файлі був пункт, що стосувався поневолених корінних народів РФ. Без деколонізації вони не одержать свободи. Ми отримали позитивний відгук від тих представників корінних народів РФ, які вже проживають за межами Росії. Ну а ті, які є в Росії, чекають. Вони, скажімо так, готові брати участь визвольних рухах.

Це дуже важливо, тому що ми (ПАРЄ, – ред.) і Європарламент, по суті, вперше в таких масштабах заговорили про проблему поневолених корінних народів РФ і відважилися ухвалити такі документи.

Один з пунктів ухваленої резолюції також містить заклик негайно передати такі засоби оборони, які зможуть захистити і українське небо, і енергоресурси, і критичну інфраструктуру.

Тепер, після ухвалення рішення Палати представників конгресу США про надання допомоги Україні, ми спостерігаємо повну синхронізацію дій на міжнародній дипломатичній арені – щодо надання допомоги, зброї, ППО, стосовно заморожених активів.

РОСІЯНИ ПРОСТО ІГНОРУЮТЬ ВИМОГИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА

- Які сайд-івенти, що стосуються України, відбувалися під час весняної сесії ПАРЄ?

Ми, як сказав президент ПАРЄ, не повинні залишити цим злочинцям жодного комфортного місця

- Ми справді використовували інструменти і культурної дипломатії – провели виставку робіт Марії Примаченко «Мрії Марії: Подорож крізь українську ідентичність», яку відкривав спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук разом із президентом ПАРЄ Теодорусом Русопулосом, генеральною секретаркою Ради Європи Марією Пейчинович-Бурич. Через культуру дуже багато речей стають зрозумілішими, і ця виставка стане місточком до резолюції, яка буде поставлена на голосування в червні і стосуватиметься стирання ідентичності. Ми боремося сьогодні за нашу мову, нашу культуру, як боролися наші пращури, а ми продовжуємо їхню справу.

Додатковим заходом стала подія про цивільних у полоні. Виступали дві абсолютно неймовірні жінки: своїми свідченнями поділилися Люсьєна Зіновкіна і Тетяна Орлова. Вони сильні  і водночас дуже жіночні, жінки-патріотки, які пережили неймовірні страждання. Пані Тетяна зазнавала тортур і розказувала про це. Обидві жінки чекають чоловіків з полону, і це дуже важко. Ми розділяємо їхній біль не на словах, а робимо практичні кроки. Тому виникла ідея розширити Координаційні штаби з питань поводження з полоненими. Штаби були започатковані для роботи з військовополоненими, але тепер спектр їхньої роботи розширюється і на цивільних, також додається в спільну базу інформація про викрадених дітей. Все це робиться спільними зусиллями офісу Омбудсмена, Національної поліції, а також Координаційного штабу при Головному управлінні розвідки Міноборони, представники якого є в різних регіонах, – мова про Київ, Харків, Миколаїв, Львів та Вінницю. Дуже сподіваємося, що регіонів ставатиме більше, зросте і кількість співробітників, тому що є брак інформації, нерозуміння, куди звернутися, як подати заявку, як уточнити дані. Над цим всім ми готові працювати й надалі, але є й глобальні питання: як боротися з катами і як домогтися справедливості.

Про це, як я вже зазначала, йдеться в одному з пунктів Формули миру Президента Зеленського – створення Спецтрибуналу за злочин агресії. Ті речі, які стосуються справедливості вже сьогодні, – це компенсація моральної шкоди і не тільки, яку можна отримати через Реєстр. Я вже згадувала про заклик до міжнародної спільноти запровадити жорсткіші санкції проти Росії, і з цим усі погоджуються. Також важливо створити реєстр тих, хто їх обходить. Тобто ми, як сказав президент ПАРЄ, не повинні залишити цим злочинцям жодного комфортного місця.

Загалом, згідно з Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими, не можна ув’язнювати цивільних, а військовополонених слід обмінювати «всіх на всіх», а не так, як це відбувається тепер з боку Росії.

Ба більше, сьогодні ми всі розуміємо, і на цьому також робився акцент, що негайно треба розширювати, доповнювати й переписувати документи, що стосуються міжнародного гуманітарного права. Ті правила, які встановлювалися більше ніж десять років тому, сьогодні, можливо, й не втратили своєї актуальності, але держава-агресор їх просто не виконує. Тому тут є потреба у пошуку альтернатив і доповнень до діяльності, наприклад, Міжнародного комітету Червоного Хреста. А тому ми працюємо далі і сподіваємося, і зробимо все, щоб українці повернулись додому, про них ніхто не забув, а ми не просто пам’ятаємо – ми діємо.

Тетяна Пасова

Фото: facebook/Maria Mezentseva та з архіву Укрінформу

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-