Мурнієце – політик із великим досвідом, причому найвищого рівня, була спікеркою латвійського парламенту двох скликань. І це цінно, оскільки вона бачить сьогоденну ситуацію у розвитку та з вектором у майбутнє.

Наша розмова відбулася невдовзі після чергових парламентських виборів, гарячої пори коаліційних переговорів. Тому Укрінформ особливо вдячний пані спікерці за те, що вона знайшла час для важливої розмови.

РАКЕТНИМИ УДАРАМИ росія ДЕМОНСТРУЄ СВОЮ СЛАБКІСТЬ

- Як ви оцінюєте поточну ситуацію: вже другий тиждень поспіль росія завдає масованих ракетних ударів по Україні?

- Ми бачимо, що росія ескалює ситуацію, що вона обстрілює столичний Київ, інші міста, масштабно атакує цивільне населення, цивільну інфраструктуру. росії видається, що вона цим демонструє свою силу. Але зрозуміло, що це не так. Ось і Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що росія цими ударами по цивільній інфраструктурі демонструє свою слабкість. При цьому цілком очевидно, що путін намагається посіяти страх – серед українців, міжнародного співтовариства, в російському суспільстві. Тут напрошуються паралелі зі Сталіним, тому що основи сталінського режиму були саме в тому, щоб сіяти страх і всередині країни, і на міжнародній арені.

Але що ми бачимо як реакцію? Український народ, ЗСУ, політичні сили цьому страху не підкоряються. Виходить все з точністю до навпаки. Ви, українці, чітко бачите ситуацію. Ви демонструєте відвагу, сміливість, яку також вселяєте Європі, решті світу. Да, я б сказала так, що це має продовження, результати: ви надихаєте Європу!

У свою чергу кремль створює альтернативну реальність, яка не відповідає дійсності. Він намагається нав'язати її як російським громадянам, так і іншим країнам, іншим народам. Але якщо щодо росіян це вдається, то в іншому світі це не сприймають. І що дужче кремль намагається транслювати нам хибну реальність, супутній їй страх, то краще ми розуміємо, що відбувається насправді. Ми розплющуємо очі для справжньої реальності. Український народ, українські лідери допомагають у цьому всьому світу, вони нині є моральним компасом, вони підтримують моральні цінності для всього світу.

Адже ви, українці, вже на Майдані заявили, що свобода та демократія – це ваші цінності. Але путінська росія цього не зрозуміла. Наразі вона переживає приниження і на полі бою, і у внутрішній політиці, і на міжнародному рівні. Це дуже важкий урок для росії, тому що той шлях, яким вона йде, не веде до розвитку, а навпаки – повертає назад. У цьому сенсі невипадкова паралель зі сталінським режимом. І це не просто шлях назад, в історичне минуле, але дуже сильний зворотний рух - до впадання в дикість.

Ми дуже предметно побачили це на територіях України, які були окуповані росією, а потім звільнені українськими Збройними Силами… У зв’язку зі злочинами, які там відкрилися та відкриваються, я хочу висловити глибоке співчуття українському народу…

А нинішня росія не має шансів на розвиток і гідне існування. І колись режим путіна буде засуджено у суді.

НЕ МОЖНА ПОСТУПАТИСЯ ШАНТАЖУ, ІНАКШЕ ВІН СТАЄ АГРЕСИВНІШИМ

- Як повинні діяти політики демократичних країн у нинішніх умовах – ескалації з боку росії, насамперед її ядерного шантажу?

– Важливо пам'ятати всю історію ескалації. Незаконне захоплення українських територій військовим шляхом розпочалося давно, 2014 року. Згодом він продовжився масштабною агресією 24 лютого. Нагадаю, що в перший день вторгнення Саейма (латвійський парламент, співзвучно і за аналогією з парламентами Литви, Польщі, як синонім використовують слово «сейм», – ред.) одностайно ухвалила заяву, в якій рішуче засудила військову агресію росії та широкомасштабне вторгнення в Україну і закликала до запровадження максимальних санкцій проти росії та білорусі. Згодом наш парламент одним із перших заговорив про геноцид українського народу і визнав, що він відбувається терористичними методами.  Ми також дуже чітко сказали, що однозначно виступаємо за міжнародні відносини, що ґрунтуються на міжнародному праві.

Щодо ядерного шантажу, то так – росія займається цим. Але шантажист зазвичай слабкий. Це показник того, що він не може перемогти іншим способом. І зрозуміло, що не можна поступатися шантажу. Інакше він стає лише агресивнішим. Гадаю, що країни Балтії це усвідомили дуже давно. Але наразі це зрозуміли й інші європейські країни. І не лише європейські. Недарма у міжнародних ЗМІ прозвучало, що лідери країн світу виступили зі своїм посланням росії з цього приводу. Також пролунали дуже серйозні попередження щодо того, що станеться, якщо росія тією чи іншою мірою здійснить свої ядерні погрози. Наслідки для російського режиму в такому разі будуть фактично фатальними. Думаю, це достатньо хороші підстави, щоб стримувати росію від непрогнозованих дій. Тому що, повторю ще раз, переговори із шантажистами неприпустимі.

Взагалі, чим зараз системно займається кремль, росія? Вони руйнують світові відносини, правовий світоустрій. При цьому свідомість демократичного світу на боці України. На користь самої росії було б зупинитися, припинити війну, повернути Україні ті землі, які належать їй за міжнародним правом. Оскільки цього не відбувається, то демократичний світ не має іншого вибору, окрім як продовжувати всіма силами підтримувати Україну в боротьбі проти агресії. Півтора тижні тому було прийнято восьмий пакет санкцій. Слід і надалі посилювати міжнародну ізоляцію росії…

Але найголовніше – це продовжувати відправляти в Україну озброєння, забезпечувати її системами ППО.

- Так. До речі, а що тепер із планами військової, економічної допомоги Україні, допомоги у відновленні інфраструктури?

- Можу сказати, що Латвія та інші країни продовжують і продовжуватимуть надавати таку підтримку. Я брала участь у міжнародній конференції з відновлення України у Лугано (4-5 липня – ред.), де за одним столом сиділи представники 40 країн та міжнародних організацій. 25 жовтня у Берліні очікується ще одна конференція, яка продовжить координацію підтримки вашої країни. Наголошу, що у цьому процесі керівною стороною є сама Україна.

В ЄВРОПІ ЗАРАЗ ПІДТРИМУЮТЬ ПОЛІТИКУ ЦІННОСТЕЙ

- Як вам здається, наскільки на цьому тлі великою є стійкість демократичних країн Європи з владою, що регулярно переобирається?

- Як голова парламенту я регулярно беру участь у зборах спікерів парламентів країн Євросоюзу. І я мала можливість спостерігати за тим, як змінюється ставлення і позиція країн ЄС, глав їх парламентів. Ця підтримка постійно продовжує зростати. Наразі перевага сил на боці тих, хто підтримує Україну. І навіть ті країни, які спочатку висловлювалися і діяли стримано, вже надсилають вам зброю. Хочу наголосити, що це повністю заслуга України та українців. Це – підтримка вашої відваги, вашої любові до Батьківщини та того, що ви зараз стоїте на варті наших спільних європейських цінностей. При цьому суспільство в державах Європи зараз підтримує політику цінностей. І це дуже важливо, бо також створює мотивацію для урядів – щоб вони теж підтримували політику цінностей. Інакше може виникнути ризик, що уряди зазнають спокуси скотитися назад до Realpolitik. Тут же, до речі, хочу сказати, що для мене пам'ятне та важливе спілкування з українськими діячами. Згадуються чудові зустрічі із Президентом України Зеленським – як у Києві, так і тут, у Латвії. Я дуже високо ціную керівника Збройних Сил України пана Залужного. Ми маємо постійні, на рівні повсякденної політичної роботи, контакти з колегою – спікером українського парламенту Стефанчуком.

- Як ви оцінюєте підсумки виборів у Сейм Латвії? Коли і як, за вашими оцінками, можуть закінчитися коаліційні переговори? Чи можете ви щось сказати про політсили, які вважають проросійськими, поразку партії Saskaņa/«Злагода» та частковий успіх партії Stabilitātei!/«Для Стабільності»?

- Вважаю, що новий уряд буде затверджено на початку листопада. 1 листопада відбудеться засідання 14-го скликання Саейми. І, найвірогідніше, за кілька днів буде сформовано уряд. Можливо, навіть того ж тижня (1 листопада 2022 року – вівторок, останній робочий день тижня – 4 листопада, – ред.). Я переконана, що новий уряд твердо продовжить курс євроінтеграції, інтеграції в НАТО. І підтримка України буде одним із наших головних пріоритетів. Щодо деяких інших підсумків виборів, то ми зіткнулися з тим, що в новому парламенті персон, які відкрито підтримують росію, набагато менше, ніж раніше. І це хороший сигнал.

ОСОБЛИВУ УВАГУ ПРИДІЛЯЄМО ВНУТРІШНІЙ БЕЗПЕЦІ КРАЇНИ

- Наскільки надійно захищено сьогодні (і буде захищено завтра) безпеку Латвії?

- 24 лютого, початок (повномасштабної – ред.) війни проти України став джерелом важливих висновків і для нас. Ми домовилися підвищити військовий бюджет держави до 3% ВВП. На поточний момент це 2,3%. Також ми домовилися запровадити службу державної оборони (обов'язковий військовий призов – ред.). Ще дуже важливо підвищити підтримку територіальної оборони Земессардзе (Національна гвардія Латвії, частини якої мають територіальну прив'язку – ред.), розвивати боєздатність латвійських збройних сил, сприяти збільшенню присутності в Балтійських країнах сил НАТО, США. Також наразі просувається тема уроків державної оборони у школах, що, на мою думку, має стати обов'язковим предметом. Також зрозуміло, що необхідно підвищити підтримку Яунсардзе (Jaunsardze – форма навчання молоді за інтересами, яку проводить міністерство оборони Латвії, метою є підготовка молодих людей до захисту країни, – ред.).

Урок, який ми можемо отримати з досвіду України, свідчить і про те, наскільки важлива внутрішня безпека, тому що загрози йдуть не лише із зони бойових дій. Нам потрібно дуже серйозно думати про зміцнення внутрішньої безпеки держави. На щастя, у Латвії вже є великий досвід експертизи у стратегічних комунікаціях та боротьби з дезінформацією. У нас чудово працює NATO StratCom COE (Центр передового досвіду стратегічних комунікацій НАТО був відкритий у Ризі у 2014 році – ред.). Також наш регулятор (латвійська Національна рада з електронних ЗМІ, NEPLP – ред.) ефективно працює, припиняючи мовлення російських каналів. Таким чином, можемо сказати, що ситуація у ЗМІ зазнає дуже ретельного моніторингу.

Що найважливіше – є ефективний зворотний зв'язок із суспільством. Наприклад, якщо в якомусь медіа з'являється карта з неадекватно відображеною територією України, то одразу виникає громадське обурення і наш регулятор отримує величезну кількість повідомлень.

- Насамкінець – ще кілька слів з приводу інформаційної безпеки Латвії після 24 лютого. Масове відключення прокремлівських ЗМІ ви вже відзначили. А як на неї вплинув переїзд до Балтії, Латвії великої кількості опозиційних російських журналістів?

– За цим питанням також ретельно стежить наш регулятор ЗМІ. Наскільки я розумію, початкове бажання цих медіа полягало в тому, щоб мовити на росію. І ми сподіваємося, що вони продовжать цю дію щодо рф. Це дуже важливо: перебуваючи в демократичній країні Євросоюзу, розповідати росіянам про те, що означає демократія і що означає жити в демократичній державі. При цьому вони, можливо, менше втручатимуться у внутрішні справи Латвії, які не цілком адекватно розуміють. 

Олег Кудрін, Рига

Фото – Єва Абелє, Юріс Вігуліс, Рейніс Інкенс / пресслужба Саейми Латвії