Неонацизм на експорт: як будується антиукраїнська кампанія Кремля

Російська пропаганда за «доброю» традицією регулярно вдається до різноманітних провокацій, нагнітання ситуації та розкручування теми «розгулу неофашизму», зокрема й в Україні, особливо зараз – напередодні чергової річниці завершення Другої світової війни. Не обійшлося без таких провокацій і цьогоріч. Російські соцмережі «мерехтять» фейками про заплановані в Україні «фашистські марші» та інші масові заходи, що «офіційно» підтримуються повідомленнями в ЗМІ, які фактично перебувають під впливом та опікою російських спецслужб.

Так, днями ФСБ РФ оголосила про затримання 16 «прихильників українських неонацистів», яких звинувачують у підготовці вибухів та збройних нападів. За даними російської спецслужби, затримання відбулися в кількох російських містах – Іркутську, Краснодарі, Саратові, Тамбові, Тюмені, Читі, Анапі Краснодарського краю, Пущино Московської області, Переславлі-Заліському Ярославської області.

ФСБ РФ також заявляє, що глава організації «МКУ» Єгор Краснов з України координував діяльність угруповання на території Росії, у планах якого нібито було підбурювання ситуації, побиття бездомного або представника молодіжних субкультур, збройний напад на правоохоронні органи та підпал будівлі органів влади. Подібні заяви російські спецслужби вже робили трохи раніше, у березні. Тоді, за повідомленнями росЗМІ, «українських націоналістів» затримали в російському Геленджику та Воронежі.

У Міністерстві закордонних справ України прокоментували ситуацію, зазначивши, що не мають даних про затримання громадян України Федеральною службою безпеки Росії, водночас підкресливши той факт, що з січня цього року російські правоохоронні органи та державні ЗМІ активно розкручують тему «зовнішнього управління» акціями народних протестів на тлі грубого порушення прав людини в Росії, а для залякування власного населення традиційно створюються історії про «український радикальний слід». Речник зовнішньополітичного відомства України категорично відкинув подібні закиди та закликав російську сторону не поширювати чергові інсинуації, а дослухатися до законних вимог російських громадян, зокрема в частині дотримання основоположних прав людини і забезпечення верховенства права.

Націоналізм завжди був елементом впливу і маніпулювання російської пропаганди політичною ситуацією – і не лише у своїй країні. Тому цьогорічні весняні провокації під «соусом» фашистського націоналізму дуже добре лягають у русло загальносвітових політичних подій за участі Росії та, вочевидь, можуть стати одним з аргументів виправдання екскалації біля кордонів з Україною.

В основі ж російської агресії якраз і лежать націоналістичні гасла, де принципи «хто не з нами, той – фашист» та «захист російськомовних» є ключовими. На цих принципах Кремль вибудував і свою антиукраїнську кампанію. У Росії з самого початку агресії проти України твердили, що підставою для її вторгнення спочатку в Криму, а потім і на сході країни, став «державний переворот» та, як наслідок, «неонацистський режим». Такою є оцінка подій Революції Гідності, яку підхопили не лише російські пропагандисти, а й політики усіх рівнів. Кілька років тому МЗС РФ навіть запустило спеціальний флешмоб, у якому закликало поширювати інформацію про прояви ксенофобії й неонацизму в Україні. У відомстві неодноразово заявляли, що «після державного перевороту в 2014 році націоналізм, неприкрита ксенофобія і неонацизм міцно увійшли в політичний мейнстрім України».

У лютому цього року соціальна мережа Facebook вже блокувала публікації російських видань ТАСС, «Ведомости» і РБК, що стосувалися нібито затримання в Воронежі «українських неонацистів». Дописи позначили як фейкові. Про це представники росЗМІ повідомляли на своїх сайтах. Публікації були написані за пресрелізами повідомлень ФСБ та Слідчого комітету РФ, які вказують на нібито причетність затриманих до «української молодіжної радикальної групи «МКУ».

Саме ця організація фігурує й в останній заяві російської спецслужби про затримання 16 «прихильників українських неонацистів». У лютому дописи було заблоковано завдяки перевірці української платформи StopFake. Тоді представники російської націоналістичної організації «Русский корпус» підтвердили, що всі троє затриманих у Воронежі – Роман Гребенщиков, Ілля Шмельов і Олександр Симонов – у минулому були їхніми членами, а ось до України ніякого відношення не мають. Один із затриманих, Роман Гребенщиков, в інтерв’ю StopFake відкинув «причетність до українських праворадикальних угруповань» і назвав усе «вигадками журналістів». За можливостями тиражування таких «вигадок» російським ЗМІ немає рівних і своєю антиукраїнською пропагандою вони систематично посилюють антиукраїнські настрої в російському суспільстві.

Та саме Росія, на думку багатьох аналітиків, є одним із культиваторів неонацизму, як у себе, так і в інших країнах. Ідеї нацизму, приховані під принципами російського шовінізму, категоричного несприйняття невигідної для Москви думки чи позиції, сильної диктатури – стали фактично основою державної політики Росії. Російська пропаганда завзято і систематично культивує у своїх громадянах нетерпимість і ненависть до усього, що протирічить суто російським поняттям «норми» життя.

У країні повністю знищено систему громадянських прав і свобод, а будь-яке інакодумство трактується як екстремізм. Більше того, Росія залюбки «експортує» свої принципи неонацизму і фашизму до інших країн. І не лише принципи. Відкрите вербування найманців для участі в бойових діях на території України на боці терористичних «ДНР» «ЛНР» також не обійшлося без прихильників російських неонацистських і фашистських течій. Улюблений принцип Кремля, що базується на потребі «захисту» росіян чи російськомовних – на практиці перетворюється на добре відпрацьовану схему втручання у внутрішні справи суверенних країн, терористичних актів та підтримки державних переворотів.

Тарас Попович

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства