Атомна енергетика: відмовлятися чи розвивати? (23.04.2016)

Статті Романа Сущенка 21.10.2016 16:00 784

Які публікації Романа Сущенка могли роздратувати Кремль? Укрінформ дає ретроспективу статей нашого журналіста, незаконно кинутого за грати в Лефортово

Ми впевнені, що саме журналістська діяльність Романа Сущенка у Франції, країні, позиція якої зовсім не байдужа Кремлю, його гострі судження, його спілкування з французькими й загалом європейськими політиками й політологами, друзями України, його застереження у розмовах із ними: не вірити Путіну - і роздратували Кремль. Роздратували настільки, що там не зупинилися перед вчиненням зухвалої провокації й сміховинними (як для нас, колег Романа по Укрінформу) звинуваченнями у шпигунстві.

Тож, ми вирішили нагадати читачам і колегам з інших видань, про що і як писав Роман Сущенко останнім часом. Публікуємо черговий матеріал з ретроспективи журналістських дописів Сущенка на сайті Укрінформу.

Читайте, оцінюйте самі:

З 2020 року збільшиться увага до альтернативної енергетики та до нетрадиційних вуглеводневих енергоресурсів

Напередодні 30-ї річниці жахливої трагедії на Чорнобильській АЕС знову активізувалися суперечки: чи потрібно розвивати атомну енергетику в Україні? Чи необхідно закривати АЕС? Чи безпечно продовжувати термін експлуатаціїї енергоблоків? Чи можна замінити атомну енергетику альтернативною?.. Знайти однозначні відповіді на ці питання складно. Тому ми вирішили подивитися на досвід інших. Оскільки Україна та Франція є європейськими лідерами за часткою атомної енергетики у виробництві електроенергії та мають наміри розширяти співробітництво у цій галузі, ми вирішили розповісти про стан справ у французькій атомній енергетиці.

Атомна енергетика виробляє 76,9% електроенергії у Франції. Станом на кінець лютого Франція має 19 діючих АЕС, на яких працює 58 промислових ядерних реакторів сумарною потужністю 63,2 ГВт. За обсягами енергії, що виробляються на атомних станціях Франції, країна посідає друге місце в світі, а за часткою атомної енергетики - перше місце в світі. Франція є найбільшим експортером електроенергії в світі, веде активні дослідження в галузі атомної енергетики, володіє технологіями з виробництва реакторів, виробництва та утилізації палива. 

ЕКСПЛУАТАЦІЯ АЕС, СТРАТЕГІЯ УРЯДУ ТА ОБІЦЯНКИ ПОЛІТИКІВ

Уряд Франції має намір дати «зелене світло» на збільшення терміну експлуатації АЕС з 40 до 50 років. Про це в лютому заявляла міністр екології та енергетики Франції Сеголен Руаяль, додавши, що це станеться за умови відповідної рекомендації Спеціальної установи з питань ядерної безпеки Франції (ASN). Таке рішення, однак, буде ухвалено у відповідності до закону Франції щодо переходу на відновлювальні джерела енергії і зниження частки атомної енергетики з 75 до 50% у виробництві електроенергії. Положення закону передбачають скорочення виробництва електроенергії на АЕС у Франції на 25% до 2025 року. Станом на кінець лютого 2016 року французькі АЕС виробляють 63,2 ГВт. Закон передбачає закриття двох реакторів на АЕС Фессенхейм (Fessenheim) у департаменті Верхній Рейн із можливим уведенням новітнього реактора типу EPR на АЕС «Фламанвіль» (Flamanville, кошторис запуску якого за останні роки збільшували тричі), що заплановано на кінець 2018 року. Раніше керівник енергетичного оператора Франції EDF Жан-Бернар Леві заявив, що уряд має план і домовленості щодо модернізації парку АЕС, експлуатація яких була розрахована на 40 років. Термін буде збільшено до 50 і навіть до 60 років, за умови гарантування ядерної безпеки. Невдовзі уряд Франції представить багаторічну енергетичну програму, яка передбачатиме детальний розвиток засобів виробництва електроенергії за видами (атомна, газова, відновлювальні джерела енергії тощо).

Фото: Pascal Le Segretain/Getty

На початку свого мандату у 2012 році Президент Франції Франсуа Олланд пообіцяв, що АЕС «Фессенхейм» буде виведена з експлуатації упродовж найближчих 5 років і стане «взірцем французького ноу-хау галузі захисту довкілля». Два реактори АЕС у Фессенхеймі потужністю по 900 МВт є найстарішими у Франції (уведено в експлуатацію у 1978 р.). Обидва блоки виробляють електроенергію не лише для Франції, а й для сусідніх Німеччини та Швейцарії. Політичні союзники правлячої Соціалістичної партії - французькі «зелені» - вимагали закриття цієї АЕС ще у 2016 році. 

Водночас, міжнародна природоохоронна організація «Грінпіс», крім найстарішої АЕС «Фессенхейм», вимагає закрити ще чотири атомні електростанції у Франції. До «чорного списку» організації також потрапили також АЕС «Блай» (департамент Жиронда), «Бюже» (Ен), «Гравелін» (Нор) та «Трікастен» (Дром)», які, за оцінками представників організації, вважаються небезпечними.

Фото: wikipedia

ВАРТІСТЬ АТОМНОЇ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ У ФРАНЦІЇ

Середній рахунок за електрику на одну французьку родину до 2020 року збільшиться на 50% і сягне 1307 євро на рік, проти 874 євро торік. Подорожчання викликане необхідністю високих інвестицій у відновлювальні джерела енергії та ядерну енергетику.

За даними представника Національної комісії Франції з охорони довкілля Жана Десесара, рівень необхідних інвестицій у французьку енергетику становитиме 400 млрд євро упродовж найближчих 20 років. 

За оцінками експертів, вартість електроенергії, що виробляється на АЕС країни, до 2020 року становитиме 54,2 євро за 1 МВт на годину. 

Водночас, виробництво електрики з енергії вітрів коштує 82 євро за 1 МВт на годину. Відповідно до зобов'язання Франції перед ЄС, до 2020 року частка вітрової енергетики у країні має становити 23% від загального обсягу виробленої електроенергії.

Фото: wikipedia

ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ

Французька влада з 1 січня 2016 року розпочала нову профілактичну кампанію і роздає безкоштовно пігулки йоду всім людям, які живуть поблизу атомних електростанцій. За словами заступника генерального директора Спеціальної установи з питань ядерної безпеки Франції (ASN) Алена Дельместра, це не просто кампанія з поширення пігулок йоду, а й потужна інформаційна кампанія з ядерних ризиків. Вживати пігулки місцевим жителям рекомендують на випадок аварії на АЕС. «Ковтання йодиду калію є простим і ефективним способом захисту щитовидної залози від впливу радіації, витік якої може загрожувати довкіллю та викликати онкологічні захворювання у людей», - вважає фахівець. Кампанія включає поширення медикаментів та розподіл їх між домогосподарствами, серед муніципальних та інших установ (школи, бізнес-центри, мерії, урядові установи тощо), розташованих на відстані 10 км від 19-ти АЕС на території Франції. Загалом, за оцінками фахівців, це 400 тисяч будинків та 2 тисячі установ у 500 муніципалітетах. Після проведення інформаційної кампанії французи матимуть змогу прийти до спеціальних пунктів і отримати пігулки. Якщо активність буде замалою, то за кілька місяців йод буде відправлено до кожної оселі поштою. Витрати за кампанію взяв на себе національний оператор електроенергії, концерн EDF. Це вже п'ята кампанія з роздачі йоду у Франції від 1997 року. Остання мала місце у 2009 році. Термін придатності пігулок має сплисти наступного року.

Фото: wikipedia

СПІВПРАЦЯ З ІНОЗЕМНИМИ КРАЇНАМИ

Франція співпрацює в атомній галузі з кількома іноземними замовниками. Зокрема, торік прем'єр-міністр Франції Мануель Вальс перебував із дводенним візитом у Польщі, де вів переговори щодо будівництва нових АЕС у цій країні. Крім того, Франція має намір збудувати в Китаї два додаткові реактори нового покоління EPR-1600 на АЕС Тайшань. Проект можливий у випадку, якщо китайський уряд ухвалить відповідне рішення. Тайшаньська АЕС у Китаї є одним із найбільших проектів світової ядерної енергетики. Спорудження першого енергоблоку з новим реактором EPR (європейський реактор з водою під тиском) високої потужності 1,6 тис. МВт було розпочато ще 2009 року. Другий реактор здали в експлуатацію торік. Про будівництво третього та четвертого реакторів сторони ведуть переговори.

Крім того, британський уряд і французька енергетична компанія EDF кілька років тому (2013 р.) підписали угоду про будівництво двох атомних реакторів нового покоління EPR за 16 млрд фунтів стерлінгів (18,9 млрд євро). Умови угоди передбачають, зокрема, гарантовану вартість продажу електроенергії протягом 35 років після введення в експлуатацію. Планувалося, що перший реактор уведуть в експлуатацію в 2023 році.

Однак, у березні телеканал France-3 повідомив, що реалізація проекту новітнього європейського атомного реактора нового покоління EPR з водою під тиском, розробленого концерном Areva на основі французько-німецьких технологій, опинилася під загрозою.

«Проект будівництва двох атомних реакторів EPR у Великій Британії викликає чимало питань. 6 березня фінансовий директор подав у відставку, оскільки вважає, що проект несе у собі фінансові загрози», - повідомляв ЗМІ.

Журналісти телеканалу, які досконало вивчили ситуацію, з'ясували, що попри наміри Президента Франції Франсуа Олланда прискорити введення в експлуатацію спільного французько-британського проекту з будівництва на західному узбережжі Британії АЕС Хінклі-Пойнт (Hinkley Point) з двома реакторами нового покоління EPR вартістю 23,3 млрд євро, проект є дуже ризикованим. «Попри такі наміри, французька енергетична група EDF, яка опікується проектом і фінансує його наполовину, через відсутність інших інвесторів опинилася перед викликом - сплатити дві третини його вартості», - повідомляв телеканал.

Крім того, ситуацію погіршує загальна тенденція падіння вартості електроенергії. «Галузь переживає не найкращі часи. Світова електроенергетика перебуває у стагнації через масштабне запровадження енергозберігаючих та енергоефективних технологій. Лише за останні три місяці вартість електроенергії впала на 30%», - зазначив у коментарі телеканалу професор економіки Паризької гірничодобувної вищої школи Франсуа Левек. За його словами, окрім того, у національного оператора EDF справи йдуть кепсько. «Починаючи з 2008 року, група компаній вимушено скоротила три тисячі робочих місць, і це лише початок», - зазначив експерт.

Успіх реалізації проекту європейського атомного реактора нового покоління EPR також викликає певний скепсис у фахівців. «Шість років на території Франції в експлуатацію вводиться АЕС «Фламанавіль», яку влада обіцяла запустити ще у 2007 році», - зазначив представник профспілки CFE-CGT Франсіс Рейо.

Нагадаємо, що європейський реактор EPR з водою під тиском, як запевняли розробники концерну Areva, мав кілька переваг і завдяки цьому просувався на світові ринки. На думку розробників, він мав підвищений рівень безпеки, збільшену рентабельність за рахунок підвищення електричної потужності до 1,6 тис. МВт і більш економічне використання палива. Однак, реалізація проекту з будівництва енергоблоків з реактором EPR зіткнулася з багатьма проблемами. Терміни введення в експлуатацію АЕС із цими реакторами неодноразово відкладалися, а вартість будівництва невпинно зростала. Крім того, відхилення в хімічному складі сталі корпусу експериментального EPR знизили його міцність. За даними наглядового органу з ядерної безпеки Франції (ASN), на деяких ділянках корпусу реактора виявлено підвищений вміст вуглецю у сталі, що створює ризики для надійної і безпечної роботи реактора.

ПРОБЛЕМИ АТОМНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ФРАНЦІЇ

Група французьких компаній Areva, яка на початку тисячоліття була національною гордістю та одним із символів індустріальної Франції, сьогодні, 16 років потому, повільно «вмирає» під гнітом боргів (до 10 млрд євро), корупційних скандалів, бізнесових та технічних прорахунків. Ця група компаній, до речі, проектувала сховище ядерних відходів у Чорнобилі.

Про це йдеться у 52-хвилинному документальному фільмі-розслідуванні «Експонати» (Piеces а conviction) Паскаля Анрі, який відвідав Чорнобиль, Фінляндію, Намібію та Південну Африку та розповів про причини краху Areva. Показ фільму відбувся на телеканалі France Info.

Фільм розповідає, що наближення краху спричинили непомірні амбіції колишньої очільниці Areva Анн Лавержон. На думку автора документального розслідування, низка її прорахунків та ризикованих ініціатив підштовхнула групу французьких компаній до фінансової прірви. Слідчі органи розслідують усі обставини розтрат, хабарів та розкрадань за час 10-річного правління одіозної бізнесвумен, а також діяльність чоловіка Анн Ловержон - Олів'є Фріка.

«Вона навіть переконала у своїх амбіціях колишнього Президента Республіки Ніколя Саркозі. Знадобилося три роки, щоб зрозуміти її «мильну бульбашку». Ось чому її звільнили (в 2011 році)», - зазначив у фільмі депутат Шарль де Курсон.

Автор фільму спробував дати відповідь на запитання: Хто несе відповідальність? Як це сталося? Чому держава своєчасно не втрутилася у справи групи компаній? На його думку, все сталося передусім через відсутність технічної компетентності керівництва та особисті амбіції Ловержон. «Сьогодні Areva вмирає. У той час як ДК EDF передано 58 атомних реакторів від Areva, група компаній чекає на рекапіталізацію на суму 5 млрд євро. Це найбільший борг, сплачений за рахунок платників податків з моменту розпаду Credit Lyonnais, і це лише початок... Загалом супутні збитки оцінюються у 10 млрд євро», - стверджує автор. Крім того, за його словами, історія також погано закінчиться для 6 тисяч працівників, яких буде звільнено до 2017 року.

Першим великим фіаско Areva автор вважає прорахунки у проектуванні сховища відпрацьованого ядерного палива у Чорнобилі (початковий проект мав технічні вади, що підтвердили французькі та українські експерти, після чого його переробили, про поточну реалізацію проекту у фільмі не йдеться - авт.). 

Проблеми тривали й після початку будівництва реактора нового покоління EPR у Фінляндії. Спочатку компанія занизила витрати і не прорахувала технічні труднощі, а згодом намагалася приховати свої помилки. «Коли працівники концерну виявили будівельні дефекти, їхні керівники наказали їм залити брак бетоном, щоб приховати дефекти, і завершити проект», - стверджує активіст «Грінпіс» Юха Аромаа (Juha Aromaa).

Згодом неприємні «сюрпризи» були виявлені на АЕС у Фламанвілі, де розташований реактор третього покоління EPR: АЕС не відповідає нормам безпеки.

Areva також придбала за 1,8 млрд євро компанію UraMin та її три родовища в Африці, непридатні для використання. Через цю оборудку компанія зазнала збитків у 2,5 млрд євро, які ретельно приховувалися від державного акціонера.

За увесь час правління колишня найвпливовіша жінка Франції (за рейтингом Forbes) «Атомна Анн» за допомогою ЗМІ лише посилювала свій образ політика та шукала слави. Автор зазначає, що держава й досі не має рішення для подолання кризи у групі компаній Areva.

Нагадаємо, що Areva залишається єдиною в світі групою компаній, яка володіє повним ядерним циклом: від самостійного видобутку урану і збагачення ядерного палива до виготовлення реакторів та утилізації ядерних відходів. До кризи її річний обіг становив 10 млрд євро, а чистий прибуток - близько 1 млрд євро. Areva досі контролює 30% світового ринку виробництва й обслуговування ядерних реакторів та 80% ринку регенерації ядерного палива.

МАЙБУТНЄ ЕНЕРГЕТИКИ ФРАНЦІЇ: АТОМ, СЛАНЕЦЬ ЧИ ВІДНОВЛЮВАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА

Франція продовжує розвивати атомну енергетику, як основне джерело. Водночас, уряд країни має посилити напрям відновлювальної енергетики. Розробка сланцевих природних копалин, на відміну від США, у Франції залишається табу. Чинний Президент Франції Франсуа Олланд увів заборону на використання технології гідравлічного розриву на термін свого п'ятирічного мандата (до 2017 року). У Франції лише ця технологія може забезпечити видобуток великих запасів сланцевого газу, які, за різними оцінками, знаходяться на глибині близько 1,5 км.

Після такого рішення, 22 провідних представника французької промисловості, профспілок та освіти звернулися до нього з відкритим листом з вимогою провести загальнонаціональні дебати з цього питання. Падіння рейтингу французького Президента б'є рекорди, безробіття і державний борг у країні зростають, реформи гальмують, популярність соціалістів знижується. Обіцянки скоротити залежність Франції від атомної енергетики висуває на передній план виклики енергетичній безпеці країни. Відтак, французькі можновладці та технократи усе частіше звертають увагу на світові ЗМІ із публікаціями про успіх сланцевої революції у світі.

Вчені зазначають, що природа формування природного та сланцевого газу є різною, відтак і його хімічний склад відрізняється. Вікові процеси мікшування та відокремлення молекул природного газу призвели до концентрації у ньому метану (до 98%), однорідного за своїм складом. У той час як сланцевий газ через низьку проникність порід наситився сторонніми газами і є неоднорідним. Таким чином, кожне конкретне родовище такого газу має свої властивості.

Згідно з дослідженнями фахівців, вміст метану у зразках сланцевих порід може коливатися від 79,5% до 95,6%, решта - це негорючі та інертні гази й етан. Така різниця у складі газу створює майбутнім авторам «сланцевої революції» у Франції проблеми для його транспортування та подальшого використання в теплових приладах - плитах, печах, котлах, які розраховані на газ з конкретним показником тепловіддачі саме природного газу. Сланцевий газ має різні показники теплотворної здатності залежно від родовища, причому йдеться про досить суттєву різницю у 20 відсотків як у бік зростання, так і зменшення. 

Фахівці вважають, що цю проблему можна вирішити, зокрема, шляхом очищення та змішування газової суміші. Зрозуміло, що екологи категорично налаштовані проти технології видобування сланцевого газу. Для цього сьогодні застосовують спосіб гідравлічного розриву пласта, який передбачає закачування в шпарину технічної води з вмістом хімічно активних речовин, що несе з собою ризик хімічного забруднення грунтів. З іншого боку, до екологів апелюють технологи, які переконують, що для збереження довкілля варто просто розрахувати оптимальну мережу (сітку) бурових шпарин для видобутку сланцевого газу з огляду на щільність населення в тих чи інших районах. Науковці запевняють, що з 2020 року збереження світового енергетичного балансу буде пов'язано або з альтернативною енергетикою (сонячна, геотермальна, вітряна та інша), або з швидким розвитком нетрадиційних вуглеводневих енергоресурсів (сланцевий газ, надважкі нафти, бітумінозні піски і т.д.). Відповідно, автомобільна, металургійна, хімічна галузі обиратимуть новий шлях розвитку: або електроенергетика (електромобілі, гібриди, АЕС, ТЕЦ) або частковий перехід на інше паливо (зріджений газ, CTL - синтетичне рідке паливо з вугілля, біопаливо). 

Очевидно, що Франція, яка після організації та проведення Паризької кліматичної конференції зупинилася на альтернативній енергетиці, відмовиться від сланцевих копалин та підтримуватиме атомну енергетику.

Роман Сущенко, Париж

Оригінал - 23.04.2016

 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-