Франко-російський альянс: Сирія як інструмент (24.11.2015)

Статті Романа Сущенка 24.10.2016 06:00 1503

Які публікації Романа Сущенка могли роздратувати Кремль? Укрінформ дає ретроспективу статей нашого журналіста, незаконно кинутого за грати в Лефортово

Ми впевнені, що саме журналістська діяльність Романа Сущенка у Франції, країні, позиція якої зовсім не байдужа Кремлю, його гострі судження, його спілкування з французькими й загалом європейськими політиками й політологами, друзями України, його застереження у розмовах із ними: не вірити Путіну - і роздратували Кремль. Роздратували настільки, що там не зупинилися перед вчиненням зухвалої провокації й сміховинними (як для нас, колег Романа по Укрінформу) звинуваченнями у шпигунстві.

Тож, ми вирішили нагадати читачам і колегам з інших видань, про що і як писав Роман Сущенко останнім часом. Публікуємо черговий матеріал з ретроспективи журналістських дописів Сущенка на сайті Укрінформу.

Читайте, оцінюйте самі: 

Франція об'єднує міжнародний альянс для боротьби з ІД, втім Москві у ньому відводиться не найголовніша роль.

Президент Франції Франсуа Олланд відправився з візитом до Вашингтона, а після повернення збирається до Москви. На кого Франція ставить у війні з ІДІЛ?

ГОЛОВНИЙ СОЮЗНИК - США

Одразу після терактів у Парижі французька еліта розпочала активні дискусії щодо відновлення стратегічного партнерства між Францією та Росією. Цікаво, що до 13 листопада такі розмови вели лише опозиційні політики, зокрема, колишній президент і чинний лідер партії «Республіканці» Ніколя Саркозі та лідер Національного фронту Марін Ле Пен. Наприкінці жовтня Саркозі відвідав Москву, де півтори години спілкувався з Путіним. На камери він заявив, що перемагати ІД міжнародна коаліція загалом і Франція, зокрема, повинні за допомогою Росії.

15 листопада президент Франції Франсуа Олланд прийняв свого політичного опонента Саркозі в Єлисейському палаці. Про деталі зустрічі канцелярія президента промовчала, але журналісти та експерти оцінили крок як єднання політичних еліт у боротьбі з тероризмом. Згодом, Олланд заявив про візити до Вашингтона та Москви. Крім того, порядок денний роботи президента цього тижня включає ряд зустрічей з іншими світовими лідерами. Зокрема, у середу та четвер, перед Москвою, французький президент зустрінеться з канцлером Німеччини Ангелою Меркель та італійським прем'єром Матео Ренці, а у неділю - з генсеком ООН Пан Гі Муном, прем'єр-міністром Канади Джастіном Трюдо та китайським лідером Сі Цзіньпіном. Рівень зустрічей та їхня черговість свідчить, що Франція намагається об'єднати міжнародний альянс для боротьби з бойовиками ІД, втім Москві у ньому відводиться не найголовніша роль.

Такого висновку можна дійти, прочитавши інтерв'ю начальника головного штабу ЗС Франції генерала П'єра де Вільє офіційному французькому виданню Journal du Dimanche. Нагадаємо, що саме головний штаб відповідає за оперативне та адміністративне управління військами, розробляє плани застосування збройних сил, керує операціями і бойовими діями військ.

Фото: Official White House/Pete Souza

Генерал де Вільє відкрито розповів журналістам, що, вперше з моменту припинення військових зв'язків з РФ через анексію Криму, мав розмову з  начальником російського генштабу генералом Герасимовим. Упровдовж 30 хвилин він обговорював взаємодію з росіянами у Сирії. При цьому керівник французького ГШ відмовився розкрити - в чому саме полягатиме ця взаємодія, обмовившись лише про «технічні деталі, які мають гарантувати уникнення конфліктів між кораблями поблизу Сирії».

Франція узгоджує повітряні удари з США та Росією, але не координує їх із росіянами

Водночас, генерал дав чітко зрозуміти, що ударне угруповання французьких кораблів та авіації (а це атомний авіаносець «Шарль де Голь», атомний підводний човен з балістичними ракетами, два фрегати ППО та протичовнової оборони, 36 багатофункціональних винищувачів Rafale, Super Etendard, Mirage-2000), розгорнуте у Середземному морі, взаємодіятиме зі США. «Для мене, як начальника головного штабу, це є операційною доданою вартістю. «Шарль де Голль» зміцнив міжнародну коаліцію, оскільки, разом з авіаносцем США у Перській затоці, є її важливим компонентом. Ця співпраця з американцями має вирішальне значення (у війні проти ІД)», - підкреслив П'єр де Вільє. За його словами, Франція узгоджує повітряні удари з США та Росією, але не координує їх із росіянами і не збирається обмінюватися з ними розвідувальною інформацією. Крім того, узгодження дій між військовими Франції та РФ також матиме обмежену ефективність через брак сумісності стандартів між країнами.

Підсумовуючи, керівник головного штабу Франції наголосив, що, зрештою, остаточне врегулювання конфлікту в Сирії вирішуватиметься тільки дипломатичними та політичними засобами. «Перемога у війні - це добре, але цього не достатньо, щоб досягти миру», - підкреслив генерал.

СИТУАТИВНИЙ АЛЬЯНС ІЗ РОСІЄЮ

Слова генерала красномовно свідчать, що Франція не намагається створити окремий стратегічний альянс з Росією. Хоча, здавалося б, синхронні удари в Сирії, зближення позицій під час переговорів у Відні з сирійського питання мали говорити про протилежне.

Фото: ТАСС

На думку доктора наук, керівника магістерських програм Sciences-Po Флорана Парментьє, Франція і Росія ситуативно об'єднують зусилля лише через те, що постраждали від терористів. Обидві країни є членами РБ ООН, зберігають вплив на міжнародній арені, володіють достатніми військовими та дипломатичними можливостями, щоб нав'язати механізм врегулювання кризи і, таким чином, започаткувати єдиний фронт проти тероризму та усунути причини міграційної кризи в Європі, вважає він.

Як тільки ІД буде нанесено військову поразку, суперечливі питання між Парижем і Москвою швидко загостряться

Але, як тільки ІД буде нанесено військову поразку, суперечливі питання між Парижем і Москвою швидко загостряться, підкреслює Флоран Парментьє. У Франції сирійську кризу пов'язують із громадянською війною, що виникла в результаті «арабської весни». Отже, з точки зору Парижа, її можна врегулювати лише зміною режиму і переходом до демократії. А з позиції Москви, криза в Сирії є результатом повстання, організованого радикальними сунітами. Крім того, Франція і Росія є прямими військовими конкурентами у регіоні.

На думку експерта, у геополітичному контексті Росія прагне відродження Ірану і створення шиїтського альянсу країн, на противагу монархіям Перської затоки. У свою чергу, Франція прагне підтримувати мережу альянсів серед сунітів, граючи на їхніх відмінностях та страху перед Іраном, зазначає Флоран Парментьє.

Загострення ситуації на Донбасі може розвалити тимчасовий франко-російський альянс 

З іншого боку, розвалити тимчасовий франко-російський альянс може загострення ситуації на Донбасі. «Франція та Німеччина неодноразово висловлювали єдність із Польщею та країнами Балтії. Тому загострення кризи на сході швидко обернеться на фіаско тимчасової ситуативної штучної вісі Париж-Москва. У Парижі одразу згадають про Веймарський трикутник (Париж-Берлін-Варшава)», - вважає Флоран Парментьє.

У тому, що так звана вісь Париж-Москва, до якої з часом міг би приєднатися Берлін, є химерною, переконаний і науковий співробітник Sciences-Po Кіріл Брет. За його словами, наразі йдеться про вимушену тактичну міру, а не справжнє стратегічне партнерство.

СТРАТЕГІЯ КРЕМЛЯ

Події останніх місяців у Сирії з кожним днем дають все чіткіше уявлення про головні цілі РФ. На думку Брета, Москва не припиняє спроб виграти геополітичне протистояння із Заходом у регіоні, а також відволікти увагу від конфлікту в Україні.

Водночас, економічною метою Кремля є збереження статусу одного з найбільших експортерів зброї.

Фінансові результати російської кампанії допоки виглядають негативними: один день «сирійської кампанії» коштує РФ 2,4 млн дол. США. Втім, припускають фахівці, навіть зміна режиму навряд чи призведе до переорієнтації Сирії на американське озброєння. Так зване повернення Росії до регіону шляхом демонстрації військової сили є сигналом для регіональних та глобальних ринків озброєнь, переконаний Кіріл Брет. На його думку, по-перше, РФ є альтернативним США та їх союзникам джерелом постачання зброї в регіоні. По-друге, на відміну від Заходу, який підпорядковує свої збройні контракти передусім демократичним міркуванням, Росія виконує свої контракти з союзниками незалежно від внутрішньої та зовнішньої політики, яку вони ведуть.

Ще однією метою Кремля у Сирії є зміцнення внутрішньої підтримки Путіна у самій Росії. «Про це часто забувають у Парижі і Вашингтоні, але справжні цілі російської влади в Сирії полягають не тільки в успішній зовнішньої політиці», - зазначає директор Французького інституту міжнародних відносин (IFRI) Тома Гомар. На його погляд, Москва розпочала військові дії в Сирії, щоб ще й витіснити джихадистів Кавказу і Чечні за межі Росії, втягнути у війну проти них інші країни, передусім західні, і таким чином вирішити внутрішній конфлікт у рамках міжнародного. «У більш ширшому сенсі, Путін посилає російським мусульманам, які становлять 15% від загальної чисельності населення РФ (проти 41% православних), чіткий сигнал, який він використовував у політичному дискурсі упродовж десятиліття», - вважає Кіріл Брет. На його думку, іслам ніколи не буде конфесією вигнання в Росії, але й надалі перебуватиме під контролем влади і, на рівних засадах, складатиме кістяк «руськості» разом з православним християнством.

І нарешті, «сирійський бліцкриг» повинен назавжди видалити з свідомості західних еліт сумніви у міжнародному статусі Росії, підсумовує Кіріл Брет. Кремль хоче скасування санкцій, зростання цін на вуглеводні та уникнення тривалих малоефективних переговорів із західними урядами з цих питань.

Роман Сущенко, Париж.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-