Подорожі: Камінь подвигу, пророцтво ігумені та цілюща вода Сатанова

Кореспонденти Укрінформу побували там і переконалися в цьому.

«Зараз попит на внутрішній туризм в Україні зріс,  тож дуже важливо максимально підтримувати невеличкі містечка ", - вважає ініціатор акції громадський і політичний діяч Микола Томенко.

На його переконання, такі містечка, як Сатанів, мають великий туристичний потенціал. Аби журналісти мали змогу в цьому пересвідчитися і розповісти іншим , очолюваний ним фонд «Рідна країна» організував прес-тур до міста-претендента на членство у «чудовій сімці».

Найперше  Сатанів  привертає увагу своєю містичною назвою. Версій її походження аж три. За однією, назва містечка походить від слова «сат» - велике село. За іншою - від римського слова «Sat an non». Оскільки на території нинішнього Сатанова  археологи знайшли нахідки багато давньоримських монет та інших речей, це дає підстави стверджувати, що місто засноване ще римлянами. За третьою версією, турецькі яничари після невдалих спроб його завоювати назвали густу лісну околицю  поселенням «клятого місця».

Але, напевно, щоб розвіяти містичний ореол над Сатановим, нас у першу чергу повели у Свято-Троїцький  монастир, який є пам'яткою архітектури 16 ст.  Слова Миколи Томенка про курортний і туристичний потенціал міста  підтверджує пророцтвом дружина місцевого священика матушка Лариса:

"Колись енкаведісти погрожували ігумені монастиря, мовляв, ми тут ваше лігво прикриємо, а вона їм на це відповіла: "Синку, я вже не доживу, а ти доживеш і побачиш, що сюди ще будуть люди їхати з усього світу, найдуть джерело святої води і буде тут Лавра". Два з трьох пророцтв вже здійснилися:  цілюща вода є, люди їдуть, то, може, ще й Лавра буде".

Вона розповідає, що раніше монастир був "лікувальницею" для хворих, яких сюди приносили вранці і залишали біля воріт. Недужих зцілювали водою з монастирського джерела.  У 1924 році монастир закрили, проте люди все одно приходили сюди по цілющу воду. Аби геть відбити людям охоту відвідувати це святе місце, джерело в 1927 році замулили і  закидали камінням.

Матушка Лариса розповідає нам про ще одне визначне місце монастиря – розташований у першій печерній церкві цілющий камінь подвигу. За її словами, «кандидати» у перші ченці мали пройти випробування  -  цілу ніч з молитвою простояти на камені подвигу на колінах так, щоб ноги не торкалися землі. Тих, хто витримував, брали у монастир, а іншим казали:  "Духом слаб, іди в мир".

З каменем подвигу пов'язане і місцеве повір'я: якщо постояти на ньому, то не болітимуть ноги. Матушка визнає, що зробити це не так просто, бо камінь рапатий. Проте випадки зцілення від хвороб ніг були,  про що свідчить і залишене біля каменя взуття тими, хто завдяки йому дістав полегшення.

Поруч із Свято-Троїцьким монастирем розташований заповідник Медобори. Кажуть, що місцеві краєвиди нагадують пейзажі Північної Америки. Чи це справді так, судити не берусь, бо поки що побувала тільки у Медоборах, але по американських фільмах такі пейзажі знайомі.

Попри скромний промоушен, Сатанів вважається одним з найкращих курортних місць Поділля . Місцеву лікувальну воду називають  збручанською  «Нафтусею». Місцева мінеральна вода має виражену протизапальну, жовчегінну та деінтоксикаційну дію.

Науковцями доведено, що вона не має аналогів, а її унікальність полягає в тому, що до складу води входить також фосфор та цінні мікроелементи, які є в кістковому та головному мозку людини. Місцеві мешканці пояснюють такі її властивості чистими екологічних умовами заповідника Медобори та унікальним мікрокліматом і природою цих місць.

В історії Сатанова є також унікальна єврейська сторінка.  Починалося все з того, що польські королі віддали ці землі в користування євреям без податків на умовах, що вони будуть їх розбудовувати.  Місцеві мешканці розповідають,  що завдяки торговельним шляхам, які йшли річкою Збруч, тут був заснований один з перших оптових ринків у Європі.

У 1514 році у Сатанові була збудована синагога, яку в наш час було відреставровано. Місцеві мешканці не забувають нагадати приїжджим, що найдавніша празька синагога лише на декілька років старша від сатанівської. «Українська» синагога унікальна ще й тим, що на її даху розташовані бійниці, в яких стояли гармати. Це чи не єдиний у світі випадок, коли, окрім духовного центру, синагога слугувала і оборонною спорудою.   Єврейська громада в містечку була настільки сильною, що навіть у радянські часи вона отримало офіційний статус Єврейської сільради.

Розташоване неподалік від синагоги єврейське кладовище відоме рекордною  кількістю похованих тут цадиків  (святих. – Авт.) -  їх тут покоїться чотирнадцять. Деякі джерела свідчать, що на єврейському кладовищі в Сатанові похована єдина в Україні і п'ята в світі жінка-цадик  на ім’я Рівеле - інші чотири поховані в Ізраїлі.  

Про неї часто розповідав засновник хасидизму, цадик Баал Шем Тов, що жив на території України. За переказами, коли після смерті Рівеле він приїхав з розташованого неподалік Меджибожа на місце її поховання, то знайшов його за стовпом світла, який піднімався  над надгробним каменем. Потім могилу Рівеле довгий час не могли знайти, оскільки кладовище було занедбане. Проте зараз поховання праведниці нібито вдалося знайти. Зробити опис усіх поховань праведників у Сатанові має намір експедиція Єрусалимського університету юдаїки.  Напевно, тоді й вирішиться спір стосовно кількості похованих в Україні цадиків, бо дехто вважає, що у Сатанові  їх покоїться не чотирнадцять, а більше.

У Сатанові також розташовані славнозвісні Товтри. Товтри - місцева назва скелястої дугоподібної гряди, висота якої сягає в середньому 400 метрів над рівнем моря. Національний природний парк "Подільські Товтри" загальною площею 261316 гектарів було створено відповідно до Указу Президента України від 27 червня 1996 року. У межах парку росте майже 1700 видів рослин, з яких близько 300 - ендемічні та субендемічні подільські види, а також реліктові та рідкісні рослини, що загалом є унікальним набором генофонду. Велику цінність і значимість для рекреаційного господарства національного природного парку "Подільські Товтри" становить запас мінеральних вод. Подiльськi Товтри не мають аналога в Європi i унiкальні за своєю природою. У світі деякими аналогами можуть служити лише схожі за зовнішніми геологічними ознаками скелясті гряди у Великій Британії та США.

Парк "Сатанівська перлина" біля селища міського типу Сатанів. Городокський район.

Довідково. У 2016 році проходить 5 етап всеукраїнської акції «7 чудес України» – «7 чудес України: історичні міста та містечка». З 1 березня до 1 червня оргкомітет приймав та розглядав заявки на участь. З 1 червня члени оргкомітету оголосили 21 фіналіста акції, за яких ви можете проголосувати до 25 вересня. За цей час відбудуться презентації фіналістів, прес-тури і анкетування експертів. За підсумками опитування експертів та інтернет-голосування (50/50) будуть визначені переможці цієї акції. Підбиття підсумків та оголошення переможців всеукраїнської акції «7 чудес України: історичні міста та містечка» відбудеться в День української писемності та мови, 9 листопада. Проголосувати за переможця конкурсу можна на офіційному сайті акції.

Текст: Катерина Завада

Фото: Юлія Овсяннікова