Подорожі: Америка. Приїхати і залишитися жити

26.12.2015 01:37 3190

Історія одного мандрівника, який після першого знайомства з Америкою вирішив залишитися в ній жити. Все легко, просто і несподівано швидко, як кохання з першого погляду.

Америка. Країна, яка об'єднує в собі величезну кількість націй, культур, різних товариств, при цьому, намагається зберегти рівноправність і гармонію серед них, а масштаб дозволяє образно поділити її на кілька країн, що додає ще більшого інтересу. П'ятдесят штатів і майже кожен відрізняється від усіх по-своєму. У мене була можливість відвідати лише три з них, але вражень і емоцій залишилося, як не дивно, дуже багато.

Отже, Вашингтонський аеропорт імені Даллеса. Величезний сам по собі він зміг потрясти мене з першим кроком всередину. Мені випала можливість "познайомитися" з охороною аеропорту, що сталося досить-таки несподівано. Я залишив свою сумку і попросив батька подивитися за нею, поки я сходжу до вбиральні, але він ненавмисно сів трохи далі від неї. Після  п'яти хвилин охоронці відразу ж підійшли з собаками оглядати мій, як їм здалося, залишений багаж. Пізніше ми звичайно сказали їм, що це наше, і ніхто нікуди не йшов. Нам тут же пояснили, що задля безпеки у будівлі ведеться пильне спостереження, тому кинуті сумки привертають до себе особливу увагу. Мені відразу стало зрозуміло, що з безпекою в цій країні не жартують.

Фото: Аэропорт Вашингтона

Вашингтон сам по собі є федеральним округом Колумбії і тому не відноситься ні до одного штату. А перший офіційний штат, в якому я побував – Меріленд.

Меріленд

Виявився він цікавим, а місто, де я проживав, Сілвер Спрінг, був у двадцяти хвилинах від столиці, і цим давав можливість часто її відвідувати. Взагалі, з перших днів мені почало подобатися місце, люди, їх менталітет. Якось вранці я встав пройтися по новим для себе околицях і під час прогулянки був приємно здивований. Практично кожен, хто йшов мені назустріч, вітався, питав, як справи, а з деякими у нас навіть зав'язувалася розмова на кілька хвилин. Абсолютно незнайомі мені люди. Звичайно, як я потім зрозумів, такого немає у великих містах, але суть не в цьому. Ввічливість більшості людей в цій країні - разюча.

Я працював у ресторані західноафриканської кухні у своєї тітоньки. Завдяки своїй новій посаді офіціанта, я швидко удосконалив мову. Відвідувачів-американців у нас було небагато, тому що майже вся їжа готувалася з великою кількістю перцю, який їм, як я зрозумів, не дуже й до душі. А ось що в цій країні вітається, так це мексиканська кухня, її тут повно. Правда, не вся вона дійсно родом з Мексики. Пізніше, поговоривши зі справжніми мексиканцями, я дізнався, що є тільки кілька ресторанів з справжньою їжею їх батьківщини. Наприклад, Taco Bell - один з найпопулярніших закладів, за їх словами, лише жалюгідна пародія на їжу Латинської Америки. Dos Coyotes, Chipotle та інші є відносно не дорогими по-справжньому мексиканськими ресторанами.

Фото: Мексиканская еда
Фото: Мексиканская еда

Наступна зупинка – Північна Кароліна, місто Бун. По суті, його навіть містом не назвеш - населення становить менше 30 тисяч чоловік. Все ж, незважаючи на кількість людей, тут було неймовірно круто.

У перший же день я пішов у гори – найбільша визначна пам'ятка цієї місцевості. Кожному, хто буде в цьому штаті, варто їх побачити.

Фото: Горы Аппалачи. Северная Каролина

Це гори Аппалачі, одні із найдавніших на планеті. Клімат нагадує українські Карпати, де багато дощів і вологи. Погода змінюється дуже часто, місцеві навіть кажуть: «Не подобається погода? Почекай п'ять хвилин і буде інша!». Там також є гора під назвою «Дідусева гора». Її так прозвали через образ чоловічого профілю, який можна побачити, якщо придивитися.

Фото: «Дедушкина гора». Северная Каролина

На вершині гори є невеликий музей, зоопарк і багато цікавих місць. Вхід платний, 20 доларів з людини. Але, якщо приїхати туди в середині квітня або жовтня, то ціна впаде до трьох доларів (краще брати з собою студента з його посвідченням, тому що їм роблять великі знижки).

Цікавий факт у тому, що менше, ніж шести годинах знаходиться океан з теплою течією. Дивовижна контрастність. Я побував на острові під назвою Emerald Isle (Смарагдовий острів). Тихе містечко, де немає безлічі галасливих туристів і метушні. Тут можна чудово відпочити з сім'єю, друзями або навіть самому. Ціни на проживання досить невисокі, порівняно з іншими місцями в цьому окрузі.

Фото: Изумрудный остров

На острові також є величезний акваріум, де водяться різного типу риби, медузи і т. д., а зовні – навіть роботи-динозаври, які рухаються.

Починаючи з високих древніх гір і закінчуючи «Смарагдовим островом». Прекрасний штат з дуже різноманітними місцями.

Каліфорнія

Більше двох з половиною тисяч миль на захід – і я опинився на іншому кінці Сполучених Штатів Америки. West Coast, як прийнято називати цей бік узбережжя. Абсолютно, як не дивно, інший клімат, але такий же мінливий. Тут мало дощів, по всьому штату посуха, тому уряд вимушений вживати заходів у цілях економії води у штаті. Наприклад, поливати свій газон дозволяється лише два рази на тиждень, а, якщо автоматичний полив розприскує воду на дорогу, то отримуєш попередження, потім друге, потім – штраф (досить не маленький). А взагалі, посуха не робить цей штат поганим, тому що тут дуже багато позитивних сторін.

Місто, в якому я зараз живу, знову столиця Каліфорнії, Сакраменто. Коли гуляєш вулицями центру, то можна знайти багато схожого з Вашингтоном, тут навіть є такий же Капітолій. Якщо з'явилася можливість побувати тут, - варто обов'язково відвідати Old Town (старе місто). Дорога там зроблена з бруківки, будівлі, в основному, у вінтажному стилі і навіть є залізниця зі старовинним паровозом. Все це створює неймовірну атмосферу, яка переносить на кілька десятків років назад. За межами центру місто набуває зовсім інший образ, де немає високих будинків, трамваїв, величезної кількості бутиків та різних кафе. Красива місцевість з хорошими тихими районами, де, до речі, проживає чимало російськомовних громадян, що створили свої церкви, магазини, ресторани, школи, садочки і навіть банки.

Побувавши в Каліфорнії, не можна не відвідати Сан-Франциско, як на мене, другу столицю. Розмірами він навіть більший за Сакраменто, ну а туристів тут, як здається, більше, ніж місцевих. Golden Gate ("Золоті Ворота") – відомий величезний, найвищий і настільки прекрасний міст не залишає себе без уваги.

Фото: Міст ""Золоті Ворота"

Місто, більш, ніж гідне називатися одним з найкрасивіших у світі.

Зими в цьому штаті практично немає, тут взагалі, можна сказати, два сезони: це коли спекотно або прохолодно – літо і осінь. За виклюенням гір, які виділяються на тлі всіх цих степів і рівнин. На них приїжджають подивитися люди з усієї країни. Одним із популярних таких місць є знамените Lake Tahoe (озеро Тахо). Неймовірно, як може сильно відрізнятися погода на такій маленькій відстані. У Сакраменто взимку буде йти, ну, максимум дощ, а в менш двох годинах їзди в Тахо випадає стільки снігу, що без позашляховика там не проїдеш. Чудове місце для того, щоб з'їздити сім'єю і просто провести незабутній час.

Фото: Озеро Тахо

Неможливо описати красу, незвичайність, контраст і поєднання різних культур в як одному штаті, так і у всій країні. Не дарма сюди перезжают зі всього світу і більше ніколи не повертаються назад. Мінуси? Так, без них ніяк, але це є в будь-якій державі, а от плюси...таку кількість знайдеш далеко не скрізь.

Фред Тейлор спеціально для "Укрінформу"

Продовження слідує...

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-