Непоступливий Марс: техніка не витримує, настав час людини?

Аналітика 29.10.2016 08:20 2824

Чи скоро зможемо помилуватися блакитними заходами Сонця на Червоній планеті

Попри всі позитивні прогнози та надії, остання зі спроб приземлення на Марс і, відповідно, початок нового етапу його вивчення та освоєння, виявилася невдалою - 21 жовтня відправлений на Марс зонд Schiaparelli розбився при посадці на Червону планету. Після проведеного розслідування основною причиною провалу місії науковці назвали комп'ютерний збій. Попри невдачу, вчені надії не втрачають і впевнені, що інформація, передана під час польоту зонду, буде корисною для майбутніх проектів, а саме освоєння Марсу - справа вирішена.

КОСМІЧНЕ ЕЛЬДОРАДО

За всю історію людства до Марса було відправлено 44 непілотовані космічні місії. Спромоглися це зробити лише 6 країн (СРСР, Росія, США, Японія, Китай, Індія) та Європейське космічне агентство. Однак, неймовірно складні умови польоту призвели до того, що дві третини місій виявилися неуспішними. Лише 18 місій повністю виконали поставлене розробниками завдання.

Першу спробу надіслати космічний апарат до червоної планети здійснив Радянський Союз ще у 1960 році. Однак, "Марс 1969А" навіть не зміг покинути земну атмосферу.

Mariner 4 / Фото: ru.wikipedia.org

Тому дійсна першість у освоєнні Марса належить США, чий зонд "Mariner 4" у 1965 облетів навколо цієї планети та надіслав на Землю перші фотографії її поверхні. Тогочасні технічні засоби не давали змоги розгледіти деталі, але цього й не потребувалося: розмиті світлини неочікувано пустельного Марса назавжди змінили уявлення вчених про цю планету.

Після цього в безмежні далі відчалили десятки інших космічних апаратів, шість з яких досі активні на орбіті і два - на поверхні червоної планети.

Відносно завзяте освоєння Марса дозволило отримати велику кількість даних про нього, більшість із яких свідчать про одне: на планеті ще зовсім нещодавно могло існувати життя.

"ЕКЗОМАРС"

Із цим переконанням вчені із Європейського космічного агентства (ЄКА) на початку 2000-их років вирішили розробити і доставити на Марс спеціальний апарат, покликаний саме шукати життя. З огляду на величезні фінансові потреби (лише попередні підрахунки вказували на необхідність виділення 1.2 млрд дол. і це без урахування 20% необхідного запасу на перевитрати), в ході свого розвитку проект, що отримав назву "Екзомарс", зазнав багато змін.

Спершу він мав бути утілений зусиллям лише ЄКА, однак у 2009 році було досягнуто угоду із Національним управлінням з аеронавтики і дослідження космічного простору (НАСА). Американці мали надати європейцям ракету-носій "Атлас". Однак, у 2012 році через проблеми із фінансуванням, НАСА оголосило про свій вихід із проекту, чим радо скористалася Росія, домовившись із ЄКА про спільну реалізацію міжпланетної програми.

 Фото: http://pikabu.ru

В остаточному підсумку "Екзомарс" було вирішено розділити на дві частини. Спершу на початку 2016 року до червоної планети мав вирушити космічний апарат, який складається з орбітального апарату TGO та поверхневого модуля "Скіапареллі". У рамках другої частини проекту, запланованої на 2020 рік, на поверхню Марса має бути доставлений марсохід "Екзомарс".

14 березня 2016 року із космодрому "Байконур" дослідницький апарат був успішно запущений і через 7 місяців подорожі, усередині жовтня наблизився до Марса.

У теорії вчені детально прорахували кожен рух космічних апаратів, взяли до уваги безліч факторів та по кілька разів перерахували кожен показник. Втім, реальність виявилася суворою: 19 квітня модуль "Скіапареллі" розбився при спробі приземлитися на поверхню Марса. Інформація з нього припинила надходити за кілька секунд до планового часу приземлення. Щоправда, TGO успішно виконав свої завдання і вийшов на орбіту супутника.

"Скіапареллі" мав випробувати процес приземлення безпілотного апарату на поверхню Марса. З цим він, на переконання розробників, майже впорався.

"Внесок TGO та "Скіапареллі" можна визначити, як 80% до 20%. Оскільки ми встигли отримали щонайменше 80% інформації під час зниження "Скіапареллі", загальний рівень успіху можна підрахувати таким чином: 80+20х0.8=96%. Загалом, дуже позитивний результат", - написав у своєму блозі директор ЄКА Ян Воернер.

Водночас, модулю TGO ставилося масштабніше завдання: після виходу на орбіту Марса, він має знайти оптимальне місце для приземлення через 4 роки марсоходу, і шукати сліди метану - газу, що може свідчити про існування життя.

ОЗНАКИ ЖИТТЯ ПОКИ БЕЗ ДОКАЗІВ

Незважаючи на нібито смертельно пустельну поверхню Марса, багато фактів свідчать, що раніше все було інакше. Починаючи від льодової шапки на полюсах і завершуючи специфічними сполуками, знайденими на марсіанських метеоритах - багато факторів говорять на користь можливості існування (в минулому чи нині) живих форм на Червоній планеті. Та найбільше вчених цікавить наявність в атмосфері Марса метану, 90% якого на Землі виробляють живі створіння. Правда, решта 10% продукується у ході геологічних процесів.

TGO, який, за словами розробників, має на борту обладнання, що у 1500 разів потужніше за інші марсіанські апарати, зможе точно вловлювати молекули метану і за хімічним складом визначати їх походження. Марсохід "Екзомарс", який має прибути до червоної планети у 2020-ому, приземлиться саме туди, де знахідки TGO вказуватимуть на найбільшу концентрацію "живого" метану.

ЕПОХА ВЕЛИКИХ МАРСІАНСЬКИХ ВІДКРИТТІВ

Хоча діями ЄКА керує науковий інтерес, вже незабаром він може призвести до нового періоду великих географічних, чи то пак - марсіанських, відкриттів. Як Колумб свого часу побачив землю Нового світу, так глава компанії "SpaceX" Елон Маск вже у 2025 році вбачає заснування першого постійного поселення на Марсі. Для цього вже у 2022 році на червону планету має початися доставка необхідних колонізаторам вантажів. "Міжпланетна транспортна система" Маска передбачає розробку багаторазової ракети-носія для запуску із Землі, космічного корабля, спроможного доставити вантажі та людей на Марс, і спеціального зоряного дозаправника, розміщеного на орбіті Землі.

Елон Маск

Ще кілька років тому Елона вважали за романтичного мрійника, однак, після успіхів "Falcon 9" та інших літальних апаратів компанії, аргументів у критиків значно поменшало.

Над колонізацією Марса працює не лише Маск. У 2014 році голландська неприбуткова компанія "Mars One" оголосила про набір 24 волонтерів, згодних пройти тренування, аби відбути на постійне проживання до Марса у 2025 році.  А американське "Марсіанське суспільство" ("Mars society") всіляко заохочує дослідження Червоної планети ще з 1998 року. Найбільше амбітний план із відправки пілотованої експедиції для обльоту Марса вже у 2018 році має "Inspiration Mars Foundation", заснована першим космічним туристом Денисом Тіто. 

Однак, для успіху цих починань інженерам ще належить вирішити багато серйозних проблем.

НЕБЕЗПЕЧНА ПОДОРОЖ: КРИТИЧНІ ТЕМПЕРАТУРИ ТА ШВИДКОСТІ

Високий рейтинг "летальності" безпілотних марсіанських місій пов'язаний з кількома факторами. Першим із них є дистанція. Аби досягти Червоної планети літальному апарату необхідно по вигнутій траєкторії подолати відстань у 500 млн км. Нинішні технологій не дозволяють зробити це швидше, ніж за півроку. При цьому шлях ще й наповнений різноманітними перешкодами та об'єктами, кожен із яких становить смертельну небезпеку.

Другим фактором є гравітація. Аби вирватися із "обіймів" Землі, необхідно набрати швидкість у 40 тис. км/год. Це у понад 30 разів більше за швидкість звуку. Зрозуміло, що для цього потрібні найпотужніші двигуни, які створюють вібрацію та прискорення, здатне знищити чутливу апаратуру.

У відкритому космосі свою невблаганну дію починає сонячна радіація, чий вплив на техніку вкрай негативний. Руйнівний ефект має і входження в атмосферу планети на швидкості у 21 тис. км/год, внаслідок чого температура обшивки корпусу досягає 1500 градусів. Водночас, різке гальмування з використанням парашуту призводить до потужного ривка та розхитування.

Утім, на цьому складнощі не завершуються, адже всі ці операції космічному апарату необхідно провести самостійно, оскільки радіосигнал із Землі досягає Марса із затримкою у щонайменше 4 хвилини. Таким чином, керувати зниженням із Землі неможливо.

Навіть найменша помилка на кожному із цих етапів може звести успішність місії нанівець.

ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ НА МАРСІ

Якщо ж говорити про керовану місію на Марс, то не меншим випробуванням стане людська психологія. Враховуючи необхідність тривалий час перебувати у замкненому просторі, перші марсіанські астронавти можуть стикнутися із раніше незвіданими проблемами. Аби спробувати максимально вивчити їх наперед, вже було проведено кілька експериментів із симуляції польоту.

Марс-500 / Фото: paranormal-news.ru

Найвідомішим став "Марс-500", у рамках якого шестеро чоловіків добровольців провели 520 днів у комплексі, подібному на космічний корабель. Результати дослідження дали вченим змогу зробити багато корисних висновків не лише стосовно психології, а й фізіології майбутніх колонізаторів.

Однак, не обійшлося й без критики. Зокрема, експерти з Московського правозахисного центру заявили, що статева дискримінація відбулася на Марсі ще до того, як туди ступила нога людини. Таким чином правозахисники виступили проти одностатевої ізоляції і закликали включати у подібні експерименти жінок. Відповідь організаторів була однозначною: серед вимог до учасників не значилася стать, втім жінки не змогли подолати суворі умови відбору.

Чи отримає "FEMEN" позачергове місце на борту першого марсольоту, ще належить дізнатися, але точно зрозуміло, що людина рано чи пізно добереться до Марса. Колонізація інших планет Сонячної системи вже стала не мрією, а планом із чіткими часовими рамками. Залишається сподіватися, що до того часу людство буде достатньо розумним, аби врахувати досвід свого "порядкування" на Землі, і що це буде добровільний переїзд, а не екологічне біженство.

Максим Наливайко, Оттава.

Цікаві факти про Марс:

Марс - четверта та остання планета в Сонячній системі, яка має кам'янисту поверхнею (решта планет, на віддаленіших від Сонця орбітах, мають газоподібну структуру).

Доба на Марсі триває 24 години і 37 хвилин, а рік - 687 днів.

Гравітація на Марсі на 62,5% менша від земної. Тобто астронавт із "земною" вагою 80 кг, на поверхні Червоної планети важитиме 30 кг.

Середня температура на планеті -63 °C.

Захід Сонця на Марсі синього кольору.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-