Україна — Хорватія: перший досвід “паспортного контролю”

Україна — Хорватія: перший досвід “паспортного контролю”

Аналітика
Укрінформ
На футбол тепер пускатимуть за іменними квитками? Але, як виявилося, поки що ані спекулянтів, ані хуліганів цим не налякати

Сьогодні в Києві пройде матч відбору до Чемпіонату Світу з футболу — 2018, де збірна України зіграє з Хорватією. Попри результат матчу, ця подія уже увійшла в історію. Саме сьогодні вперше глядачі зможуть потрапити на трибуни виключно за іменними квитками і показавши документи, що посвідчують особу. Що ж історичного в цій події, запитаєте ви?

Відтепер усі люди, хто вирішив відвідати футбольний матч — будуть ідентифіковані. Раніше ж як було: вболівальник купує квиток, де вказано лише місце, і заходить на стадіон. А потім усі дивуються, як цивілізовані люди, потрапивши на стадіон, моментально стають дикими тваринами, які викрикують нецензурщину з трибун, палять піротехніку, або ще гірше — ображають футболістів через расову чи етнічну приналежність.

На перший погляд здається, що цей крок — впровадження іменних квитків — найкраще вирішення проблеми хуліганів. Втім, в цій ситуації - не все так однозначно. Купівля іменних квитків передбачає збір персональних даних покупця, а саме — інформації з паспорту. Враховуючи те, що Федерація футболу України — громадська організація, неурядова, а таким чином не має права вимагати особисті дані громадян — може виникнути серйозний скандал. Це по-перше. А по-друге, наразі невідомо, наскільки персональні дані глядачів будуть захищеними, чи не стануть вони здобиччю, наприклад, кібертерористів, або інших шахраїв?

Між іншим, це неоднозначне нововведення має на меті не лише ідентифікацію хуліганів, але й позбавляє навколофутбольну публіку можливості спекулювати на квитках. Усі ми чудово пам’ятаємо, як перед важливими, «аншлаговими» матчами років 10 тому вільно пройти на стадіон у Києві було майже неможливо — чоловіки середнього віку налітали з усіх боків і немов атакували людей фразою “Білетик потрібен?”. Ці люди нікуди не зникли, хіба що частина з них перемістилась в інтернет-простір. Тепер сайти на кшталт olx.ua буквально забиті оголошенням «про квитки». Здавалось би, з цією проблемою впоратись за допомогою іменних квитків можна, - спробуйте-но сісти на потяг по чужому квитку – втім...

“Укрінформ” вирішив розібратись, чого можна чекати від запровадження іменних квитків?

Футбольна мафія безсмертна?

Схема — “проста як двері” — футбольні спекулянти, часто з касирами «в долі» скуповували 10, 20, 100 квитків і продавали їх перед входом на стадіон в декілька разів дорожче.

Втім, як кажуть, перший млинець — грудкою. Кардинально нічого не змінилось. Напередодні матчу проти Хорватії на популярному ресурсі olx.ua повно оголошень стосовно продажу квитків.

Скріншот з сайту OLX
Скріншот з сайту OLX

У зв’язку з цим, виникає цілком логічне питання, а яким же чином іменні квитки можна перепродавати?

Ми зателефонували за одним із телефонних номерів з метою придбати квиток на сьогоднішній матч. Пан Євген пояснив, що проблем немає. Він пообіцяв надати копії паспортів тих осіб, на чиє ім’я були оформлені квитки і запропонував нам представитись їхніми товаришами, які на превеликий жаль не змогли піти на стадіон. Ці аргументи ми порахували непереконливими і завершили нашу розмову.

Але судячи з відповідей інтернет-спекулянта, і кількість оголошень - висновок очевидний: товар користується попитом – значить ним можна скористуватися. Ті, кому потрібно, знайдуть “чорні діри” в будь-якій, навіть бездоганній на перший погляд системі. Якщо вже й іменні квитки не стають на заваді — зупинити спекулянтів може лише адміністративна відповідальність.

Ситуація на українських стадіонах катастрофічна — расизм, бійки та повне беззаконня

Між тим, робити щось з цим неподобством, нарешті, треба. Подивимось правді у вічі, фанатські трибуни під час футбольних матчів стали «заповідником» демонстративного фашизму та іншого офіційно забороненого дикунства. Складається таке відчуття, що українське законодавство на півтори години на території стадіону “магічним чином” втрачало свою силу. Можна згадати, як уболівальники київського “Динамо” під час “українського класичного” одного з матчів з “Шахтарем” вивісили банер зі змістом “100% білий” і вбрались в білі кольори. Деякі ЗМІ, зокрема британський таблоїд The Sun трактували це як дискримінацію за кольором шкіри. Що це, як не расизм?

Цього року у травні під час матчу «Динамо-Шахтар» вболівальники «біло-синіх» проводили акцію «100% білий» // Фото:1927.kiev.
Цього року у травні під час матчу «Динамо-Шахтар» вболівальники «біло-синіх» проводили акцію «100% білий» // Фото:1927.kiev.

А ще вболівальники полюбляють вибігати на поле після перемоги своєї улюбленої команди, навіть під час міжнародних матчів, як було в Києві на НСК “Олімпійський” після півфінального матчу “Дніпра” та італійського “Наполі” в 2015-му році, або ж після фіналу Кубку України того ж року. Тоді хулігани пошкодили ворота, газон та інше майно стадіону. Навіть попри те, що камери відеоспостереження, пряма трансляція матчу та численні аматорські зйомки дозволили впізнати основних винуватців, про покарання мова навіть і не йшла.

А нещодавно шанувальники львівських “Карпат” просто побили футболістів! Це сталось в Івано-Франківську, після програного львівськими “Карпатами” матчу з місцевим “Прикарпаттям”. Вже минуло три тижні, але підсумок — такий самий - досі ніхто не покараний.

Звісно, закривати очі на це беззаконня - більше неможливо. Відтак покарання є, але лише формальні. Ось наприклад, відповідальність за дії фанатів несуть лише організатори матчу. Якщо винні клуби, їх штрафують на кругленькі суми — до 100 000 євро, а найпалкіших рецидивістів змушують проводити матчі без глядачів. Якщо ж “начудили” вболівальники збірної — покарають футбольну федерацію тієї країни. В нас — все стабільно, раз на кілька років і Україна змушена грати без глядачів. Останні випадки - матч з командою Ісландії минулого року, або ж в 2013-му з Польщею.

Отже, боротись з беззаконням на трибунах — потрібно, питання лише в тому, яким чином. Наразі статистика свідчить — на одного незгодного уболівальника є 3 таких, що згодні надавати свої персональні дані задля порядку і безпечного перегляду матчів за участі улюблених команд. Проте ми досі не можемо бути впевнені, що система іменних квитків працюватиме бездоганно і виконуватиме усі покладені на неї завдання.

А що там у... винахідників футболу?

Ситуація, яка склалась в Україні, чимось нагадує Англію 80 — 90-х років. Англійські футбольні хулігани, нагулявши агресію на рідних стадіонах, поставили на вуха всю Європу. Їх ніде не хотіли приймать. Насильство на стадіонах було в порядку речей. Також розквітала і спекуляцію на квитках. Уся навколофутбольна спільнота списувала це на традиції вболівання, а тому й підносити до рангу проблем ніхто не поспішав. Точкою неповернення стала знаменита трагедія в “Хіллсборо”, де через тисняву на трибуні загинуло 96 вболівальників “Ліверпуля”.

Трагедія на стадіоні «Хіллсборо» у 1989 році
Трагедія на стадіоні «Хіллсборо» у 1989 році

Одразу після того був прийнятий “Акт про футбольних глядачів” - тотальний контроль над вболівальниками. Тим, хто потрапив на стадіон без спеціального посвідчення, загрожував великий штраф, або навіть кілька місяців арешту. Окрема роль була відведена поліції — вони “під прикриттям” потрапляли в середовище фанатів і намагались попереджати масові заворушення. Клуби співпрацювали з поліцією і повідомляли дані про хуліганів — останнім приходилось дуже не солодко. А зі спекулянтами взагалі розмова була коротка — за перепродаж одного квитка можна було “загриміти” за ґрати на кілька місяців.

Звісно, ситуація в Україні не така катастрофічна, як була в Англії, проте запозичувати їхні практики нашим футбольним функціонерам необхідно. І в першу чергу, варто було б унормувати поведінку вболівальників, систему покарань та ефективна протидія спекулянтам на квитках не за розпорядженням федерації футболу, а на найвищому рівні - законодавчо.

А щодо захисту персональних даних глядачів… Та навіщо ж їх передавати касиру. Хіба не достатньо просто занести на бланк квитка прізвища та ім’я туди зі слів покупця, а звіряти їх з паспортами вже при вході на стадіон?

Микола Романюк, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-