Шахова корона знову не повернулася до Росії

Аналітика 01.12.2016 11:04 1401

Чемпіонський матч між Магнусом Карлсеном і Сергієм Карякіним пройшов під знаком обопільної обережності

Сьогодні вночі закінчився матч за світову шахову корону між чемпіоном світу норвежцем Магнусом Карлсеном та претендентом Сергієм Карякіним, який представляє Росію. Перед матчем Сергій неодноразово заявляв, що його мета - повернути корону до Росії, де вона не була вже понад вісім років. Він користувався небаченою підтримкою держави. У його тренерській бригаді було казна-скільки шахістів. Але єдине, чого він не в змозі був подолати - Карлсен грає в шахи краще.

Не вдалося претенденту здобути дебютну перевагу, як прогнозували. Ніякими домашніми заготовками він не здивував опонента. Щоправда, Сергій просто блискуче оборонявся. І це дало йому змогу звести основну частину унічию. Але тай-брейк розставив усе по своїх місцях…

ПІСЛЯМОВА. ТАЙ-БРЕЙК

Починаємо з післямови, бо саме вона визначила чемпіона світу в матчі між Магнусом Карлсеном та Сергієм Карякіним. Після нічийного результату в основному матчі - 6:6 мав відбутися тай-брейк. Його регламент: 4 партії з контролем часу 25 хвилин + 10 секунд на хід. Якщо рахунок лишиться рівним, то грається ще дві додаткові партії бліц з контролем 5 хвилин + 3 секунди на хід і далі при необхідності ще чотири матчі з двох партій. Якщо 10 двобоїв не виявлять переможця, то грається вирішальна партія, у якій білі мають 5 хвилин, чорні - 4, з додаванням 3 секунд, але лише з 61-го ходу.

Насправді для виявлення чемпіона знадобилося лише 4 партії. Цікаво, що тай-брейк відбувся у 26-ий день народження  Магнуса Карлсена. Добре це чи погано? Наведемо приклад із шахової історії. Тигран Петросян втратив корону якраз у день свого сорокаріччя.

Фото: http://www.vesti.ru

Але схоже, що Магнуса це мало хвилювало. Вже з початку тай-брейку було видно, що перевага на боці чемпіона. Вона полягала в тому, що Карлсен грав швидше, не поступаючись в якості гри. У першій додатковій зустрічі це не мало значення. Норвежець чорними чітко зрівняв гру і без проблем досяг нічиєї. У другій партії Магнус дістав переможну позицію, до того ж Карякін мав лише хвилину до кінця, але блискучий захист чорних і помилки чемпіона знову дали нічийний результат.

Як пожвавилися коментатори на російських програмах, які вели репортаж з неприхованою (а інколи і непристойною) пристрастю до "Сережи". Тепер, волали вони, він уже покаже чемпіонові. Та вже у наступній партії Магнус чорним грав просто блискуче, а Карякін почав помилятися (сили людські не безмежні). Карлсен переміг і вийшов уперед на тай-брейку - 2:1. Тепер в четвертій партії йому достатньо було зробити білими нічию. Але чемпіон грав більше, ніж упевнено, і закінчив матч ефектною жертвою ферзя з подальшим матом. Отож, 3:1 - на тай-брейку і 9:7 - загальний рахунок на користь Магнуса.   

ДЕБЮТ. ПАРТІЇ 1-4

Перші чотири партії матчу багато в чому визначили його долю. Два перші двобої без особливої боротьби закінчилися унічию. І це не дуже здивувало фахівців. Адже усім відомо, що Карлсен мляво розпочинає змагання і включає велику швидкість десь після старту.

Фото AFP

І ось третя партія. Знову Магнус нічого не досягає білими після дебюту. Але по виході з нього буквально на п'ятачку переграє претендента. Це викликало у мене футбольні асоціації. Колись форвард київського "Динамо" Анатолій Бишовець просто в казковому стилі міг накрутити на клаптику поля одного, а то й кількох оборонців суперника. Партія перейшла до технічної стадії, а техніка норвежця вважалася його найкращою чеснотою. І раптом Карлсен проходить повз виграшне продовження, потім ще кілька разів дістає чудові шанси на перемогу, але марнує й їх. Нічия. Усі відзначають чудовий захист Карякіна.

Четверта партія стала ніби віддзеркалення третьої. Хоча Карлсен грав чорними, знову після дебюту йому вдалося захопити серйозну ініціативу, і знову в стилі Анатолія Бишовця. Здавалося, цього разу російському Колобку вже не вдасться уникнути заслуженого покарання. Та й цього разу претендент захищався просто чудово, а чемпіон кілька разів помилився. І зустріч знову закінчилася мирно. Рахунок став - 2:2. Тільки ледащий не повторював сентенцію "Не забиваєш ти, забивають тобі". Але з іншого боку незрозуміло було, власне, за рахунок чого Карякін зможе обіграти Карлсена. Хіба що, як відзначив Еміль Сутовський, це може відбутися, подібно до пісні Володимира Висоцького про сентиментального боксера:

"Вот он ударил - раз, два, три -
И... сам лишился сил, -
Мне руку поднял рефери,
Которой я не бил". 

МІТТЕЛЬШПІЛЬ. ПАРТІЇ 5-8

Схоже, що події на старті завдали психологічного удару по Карлсену. Наступні партії він грав відверто неякісно. У п'ятій зустрічі Магнус білими не досяг переваги, а його бажання будь що перемогти, призвело його до неприємностей. І, якщо б не допомога претендента, білі могли б опинитися в тяжкій позиції, яку невідомо, чи зміг би норвежець врятувати. Та усе минулося - нічия.

Фото: РИА Новости

Потім Карякін грав двічі білими (так було встановлено регламентом матчу), але тут вже чемпіон не дав йому жодних шансів на перемогу. Найдраматичнішою партією матчу, можна вважати восьму. Карлсен білими дістав мікроскопічну перевагу (або не дістав її зовсім), але характер позиції був такий, що Магнус міг грати лише на два результати (виграш або нічия). Та він раптом почав ускладнювати ситуацію, причому на шкоду самому собі. Перед першим контролем чемпіон припустився вирішальної помилки, та претендент, який перебував у цейтноті, амністував його.

Після цього Карлсен міг форсувати нічию вічним шахом. Та продовжував наполегливо грати на перемогу, не маючи жодних шахових підстав для цього. І хоча партія ще не стала для білих програшною, та остання похибка Магнуса виявилася фатальною. Карякін переміг і відкрив рахунок.

Якщо до початку матчу і до тих пір букмекери надавали велику перевагу норвежцю, то тепер фаворитом став росіянин. Чи зможе Карлсен відігратися?

ЕНДШПІЛЬ. ПАРТІЇ 9-12

І чемпіон світу був близьким до провалу. Чорними у дев'ятій партії він майже здобув рівновагу, та все ж позиція білих залишалася кращою. Але похибка Карлсена на 38-му ході могла призвести його до біди. На його щастя, у білих не знайшлося форсованого виграшу, і Магнусу вдалося врятуватися.

 Фото: epa/vostock-photo

У наступній партії нарешті чемпіон світу здобув першу і останню перемогу в основній частині матчу. Причому не можна сказати, що він здобув її закономірно. Знову жодних досягнень у дебюті, а на 21-му ході претендент міг форсовано досягти нічиєї, та, мабуть, далася взнаки близькість перемоги в матчі. Він пройшов повз цю можливість, дістав пасивну позицію, помилився і програв. Рахунок зрівнявся.

Останні дві зустрічі основної частини пройшли майже без боротьби. Особливо дісталося на горіхи Карлсену за те, що в останній, 12-ій, партії він білими навіть не зробив і спроби грати на перемогу. Тут може бути лише два пояснення: або Магнус вирішив не робити ставку на одну зустріч, сподіваючись на точну перемогу на тай-брейку, або в нього не вистачило психологічних сил і треба було прийти до тями. На прес-конференції він обіцяв згодом розповісти про мотиви свого рішення. Але після тай-брейку можна стверджувати, що перша версія є основною.

ПРО МАТЧ ВЗАГАЛІ

Треба сказати, що це був один з нецікавих матчів за світову корону. І річ не лише в тому, що з 12 основних партій суперники зробили 10 нічиїх. Обидва грали, намагаючись уникнути найменшого ризику. Виключенням стала восьма партія, але саме її норвежець, який ризикував, власне, і програв. Якщо порівняти цей матч, приміром, з двобоєм за корону 1960 року між Михайлом Ботвинником та Михайлом Талем, то це буде просто небо і земля. Феєричні атаки, жертви, тонкий захист, чудова гра в ендшпілі, а головне, обопільне прагнення до боротьби - ось що відрізняло учасників того матчу від наших сучасників. І це при тому, що загальний вік Карлсена і Карякіна був наймолодшим в історії матчів за корону. А враження, що грали ветерани…

Еміль Сутовський зауважив, що стиль гри Карякіна не можна любити, але його не можна не поважати. Дещо подібне можна сказати і про Карлсена.

Щодо дебютів, можна сказати, що гра проходила при беззаперечній перевазі чорних. В жодній з 12 партій білі після дебюту не мали реальних шансів на захоплення ініціативи. У дев'яти зустрічах суперники розіграли 1.е4 е5, після чого білим лишалося битися головою об стінку. Можливо, ми спостерігаємо за кризою улюбленого ходу Остапа Бендера.  

Але все це - лірика. А головне - корона залишилася у Норвегії!

Петро Марусенко, Київ.

Перше фото: AP Photo, Mary Altaffer

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-