Олег Верняєв і Юрій Чебан, олімпійські чемпіони
Ми ж не вимагаємо пентхаузів і джакузі. Ми хочемо нормального ставлення 
13.09.2016 13:15 1222
  •  
  •  
  •  

Держава має більше допомагати українському спорту і підтримувати бізнес, який спонсорує наших спортсменів. Так вважають олімпійські чемпіони Ріо-2016 веслувальник Юрій Чебан та гімнаст Олег Верняєв. Про це вони заявили на зустрічі з уболівальниками та журналістами, яку організувала ТМ Parimatch. Також українські чемпіони Олімпіади-2016 впевнені, що величезне значення для їхнього успіху мала підтримка вболівальників та колег.

У РІО ВІДЧУВАЛИ ШАЛЕНУ ПІДТРИМКУ УКРАЇНЦІВ

- Наскільки важливою була для вас підтримка в Ріо рідних, колег по збірній та наших вболівальників?

Верняєв: - Пам’ятаю під час вирішальних видів у багатоборстві я боковим зором побачив на трибунах розтягнутий український прапор (недалеко був прапор моїх батьків, які приїхали в Ріо за мене вболівати) і наших спортсменів, які спеціально прийшли на арену, аби мене підтримати. Там були боксери, борці. І ось цей момент мене так надихнув, я відчув таку впевненість у власних силах, що завершив програму на одному диханні.

Чебан: - Я проти того, аби рідні вболівали за мене безпосередньо на трибунах. Для мене це зайве хвилювання. Хай краще дивляться змагання вдома по телевізору. Мені так спокійніше. Що стосується Ріо, то хочу відзначити та подякувати вболівальникам за колосальну підтримку в соцмережах. Це реально додавало сил.

- Як проводили в Ріо свій вільний час, та яке враження від міста?

Верняєв: - Я фактично не гуляв містом. Не було особливого бажання. Окрім змагань, олімпійське селище надовго залишив лише одного разу, коли японці запросили до своєї студії на інтерв’ю. Так от, коли вже залишив студію і чекав на машину, стало навіть трохи лячно. Таке якесь незатишне, неспокійне місце. Інстинктивно навіть телефон заховав глибше до кишені.

Чебан: - Дійсно, Ріо-де-Жанейро - місто специфічне. Мені воно нагадало острів сучасного світу посеред справжніх джунглів. Реальна екзотика, яка захоплювала і лякала одночасно. Багато говорили про організаційні недоліки. Так, цій Олімпіаді було далеко до Пекіну-2008 в плані комфорту учасників. Але справжні спортсмени не повинні списувати власні невдачі на недоліки організаторів.

ПРИЗОВІ ВІД МІНІСТЕРСТВА ВЖЕ ОТРИМАЛИ, СКОРО БУДУТЬ ПРЕМІЇ ВІД СПОНСОРІВ

- Вже думали про те, де будете відпочивати?

Тренер заявив: досить байдикувати, до Олімпіади-2020 у Токіо залишилось не так вже й багато часу

Чебан: - Ну, для початку потрібно ще відпрацювати наш олімпійський «хвіст». Як чемпіони, ми зобов’язані відвідати багато заходів. Серед них і сьогоднішній, організований ТМ Parimatch. Чекаю, коли вже все скінчиться, і я зможу відпочити десь на морі. 

Верняєв: - Невдовзі планую на півтора місяця «зникнути» і відпочити по-справжньому. А далі -знову зал, знову тренування. В цьому році у мене ще будуть змагання. А взагалі мій тренер сказав, що досить байдикувати, до Олімпіади-2020 у Токіо залишилось не так вже й багато часу (сміх).

- Чи не думали ви, як виглядали б, якби обрали вид спорту один одного – Олег пішов у веслування, а Юрій – у гімнастику?

Верняєв: - Ми точно не створені для видів спорту один одного. З моєю комплекцією мені потрібно було б робити десять гребків, поки суперники зроблять один.

Чебан: - Я точно висів би на гімнастичних снарядах, мов ковбаса (сміх).  А от Олег міг би бути рульовим в академічному веслуванні. Там якраз потрібні легкі та низенькі спортсмени.

- Який стан справ на сьогодні з вашими призовими та подарунками, обіцяними за олімпійську перемогу?

Верняєв: - Призові від міністерства ми вже отримали. Тепер чекаємо на премії від Parimatch (20 тисяч доларів – Ред.). Згідно з усіма юридичними процедурами, їх повинні отримати вже днями. Що стосується подарунка (нещодавно від суспільної організації «Спільна олімпійська перемога» Верняєв отримав автомобіль – Ред.), то його я вже об’їжджаю (сміх).

Чебан: - Дякую за те, що так високо оцінили наші досягнення. Насправді, вік спортсмена короткий, і подібні заохочення додають нам стимулів працювати ще краще.

- Олег, як там ваша квартира, яку в квітні подарував Віталій Кличко?

Верняєв: - Хотів зробити фото цього будинку і відіслати його меру Києва. Але поки не став. Будівництво там (Харківський масив – Ред.) триває, і наразі не схоже, що його завершать, як і планували, в жовтні.   

БРАЗИЛІЯ ГОТОВА ПРОДАТИ НАМ ОЛІМПІЙСЬКІ ГІМНАСТИЧНІ СНАРЯДИ ЗІ ЗНИЖКОЮ В 45% 

- Як можете оцінити стан матеріальної бази сучасного українського спорту? Наскільки він відповідає нашим олімпійським амбіціям?

Якщо хочемо мати сильну гімнастичну збірну за 4 роки на Олімпіаді в Токіо, нам необхідні нові сучасні снаряди

Верняєв: - У нас є зали. Але знаряддя там ще з «часів динозаврів». Тобто, дуже застаріле, це якась доісторична епоха спорту. Окрім олімпійської бази, ми більше ніде не можемо відпрацьовувати складні елементи. І це потрібно виправляти негайно. Якщо ми хочемо мати сильну гімнастичну збірну через чотири роки на Олімпіаді в Токіо, то необхідні нові сучасні снаряди. В Україні достатньо спортивно обдарованої молоді. Однак талантам немає на чому зростати. Ця гостра проблема існує вже багато років, і вона фактично не вирішується.

Чебан: - Що стосується веслування, то у нас достатньо акваторій для тренування. Але обладнаних центрів підготовки не вистачає. Нашим чиновникам дуже потрібні олімпійські медалі, однак коли приходить час щось робити, вони втрачають інтерес до спорту. От в Одесі ми боролися, аби веслувальний канал на базі «Локомотив», що на 14-у кілометрі Овідіопольського шосе, перейшов на баланс міста. Аби там зробили відповідні умови, і я та інші веслувальники могли там тренуватися. Однак нічого в результаті не змінилось. База й далі руйнується.

- У вас є конкретні пропозиції до влади і спонсорів щодо поліпшення матеріальної бази? Наприклад, Олег, яка доля гімнастичних снарядів з олімпійського Ріо, які бразильці ніби то збирались передати України безкоштовно?

Верняєв: - У мене наступна інформація. Бразильці готові продати нам ці майже нові снаряди, а їх орієнтовна ціна 120-130 тисяч євро, зі знижкою 40-45%. Справа за грошима, за тими, хто готовий оплатити. Сподіваюсь, якщо знайдуться спонсори, то держава їм сприятиме. Тим більше, що в Україні достатньо залів, які можна обладнати цими снарядами. У Києві два такі зали, є зали в Кіровограді, Івано-Франківську, Харкові.

Чебан: - У мене в Ріо у фінальному заїзді плило ще четверо колишніх українців. Усі вони тепер виступають за інші країни. Чому вони переїхали? Бо не мали тут відповідних умов, не мали де якісно готуватись. При цьому ми ж не вимагаємо чогось зайвого – пентхаузи, джакузі. Ми хочемо нормальних умов, нормального ставлення до себе.

- Юрію, вам уже 30 років, чи не збираєтесь завершувати кар’єру?

Чебан: - Відповім, як у відомому анекдоті – от за що я тебе поважаю, так це за вміння вчасно зупинитись. Відчуваю, мій час зупинитись ще не настав.

Святослав Василик

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-