Хто кине виклик олімпійській легенді?

На олімпійські змагання акредитованих журналістів пропускають без обмежень. Крім кількох спортивних видів, які викликають на Олімпіаді підвищений інтерес. Для них акредитаційної картки недостатньо: потрібен ще й квиток у ложу преси (на щастя, безкоштовний, але за ним слід ставати в «журналістську чергу»). До таких «ажіотажних» олімпійських видів належить і плавання. І не тільки тому, що трибуни басейнів мають обмежену кількість місць (приміром, в Олімпійському водному центрі Ріо-де-Жанейро їх 18 тисяч), а й через підвищену увагу до стартів на голубих доріжках і гостроконкурентної боротьби за медалі найсильніших плавців світу.

                          Від Сіднея до Ріо – через «медальний» рекорд     

Але навіть серед цих стартів у Ріо виділилися і викликали колосальний ажіотаж змагання, у яких був заявлений американець Майкл Фелпс, легенда сучасного плавання і олімпійського руху. Він почав свою «олімпійську кар΄єру» ще у 2000 році в Сіднеї, і жодної нашої журналістської уваги там до своєї персони не викликав, зайнявши лише п΄яте місце на дистанції 200 м батерфляєм. Хіба що в американських ЗМІ тоді відзначався той факт, що п΄ятнадцятирічний плавець з Балтімора (штат Меріленд) був наймолодшим у традиційно сильній команді американських плавців.

Але це була лише «пристрілка», точніше – адаптація юнака до перенапруженої атмосфери олімпійських змагань. Через чотири роки в Афінах Майкл Фелпс продемонстрував усьому спортивному світові, що добре засвоїв сіднейські уроки і що відтоді марно часу не гаяв. У столиці Греції він сповна скористався відмінною підготовкою і своїми унікальними фізичними даними, вигравши шість золотих і дві бронзові медалі та встановивши один світовий і три олімпійські рекорди. Мені особливо впам΄ятку його впевнена перемога на стометрівці батерфляєм. Запам΄яталась, можливо, тим, що третє місце в цьому фіналі зайняв український плавець Андрій Сердінов, і Майкл Фелпс сердечно привітав його відразу після фінішу та добре відгукнувся про українця на прес-конференції, що відбулася відразу після запливу. Згадується і те, як «ховався» Майкл Фелпс від нас, журналістів, надягнувши на себе куртку з капюшоном після церемонії закриття,  але був швидко виявлений і не уник «атаки» журналістів біля автобуса, що вирушав в афінський аеропорт.

На його плечі відтоді звалилася гучна слава, і він стійко «тримав» її впродовж двох наступних олімпійських циклів. У Пекіні Майкл виграв усі запливи, в яких стартував, здобувши вісім золотих нагород. Через чотири роки в Лондоні виграв ще шість олімпійських медалей (чотири золоті і дві срібні). Останнє золото він тоді здобув 5 серпня при вщерть заповнених трибунах у складі команди американських плавців у комбінованій естафеті 4х100 метрів. І це була його двадцять друга олімпійська медаль та вісімнадцята найвищої проби. Там, у Лондоні-2012, Майкл Фелпс побив рекорд вихованки української гімнастики Лариси Латиніної, яка здобула на Олімпіадах 18 нагород (9 золотих, 5 срібних і 4 бронзових). На той час він також мав у своєму активі 39 світових рекордів, три з яких – в індивідуальних дисциплінах – досі не побиті.

                                                  «Ноги моєї не буде в басейні»

Але там же, в олімпійському Лондоні, Майкл Фелпс заявив про завершення своєї спортивної кар΄єри: «Все, крапка. З цього часу ноги моєї не буде в басейні». Він справді відійшов він спорту і навіть почав зловживати спиртним. За водіння автомобіля в нетверезому стані його було засуджено на рік умовно. При цьому судді нагадали йому, що у дев΄ятнадцять років він уже за подібне порушення затримувався поліцією і був наказаний судом штату Меріленд.

Здавалось, спортивна кар΄єра легендарного плавця уже в минулому. І от звістка про сенсаційне повернення Майкла. Він вирішив довести всім і, мабуть, насамперед самому собі, що його ще не варто списувати. Фелпс приймає рішення виступити на Олімпіаді в Ріо, п΄ятій у своїй спортивній біографії. Але одного бажання, навіть атлета з такими заслугами мало. Потрібно пройти олімпійський відбір, перемогти в конкурентній боротьбі своїх молодших, не менш амбітних суперників. А конкуренція серед американських плавців відомо яка. До того ж дається взнаки зайва вага спортсмена: щоб вийти на лондонський рівень (85 кг), йому потрібно скинути не менше 15 кілограмів. І спортсмен включає всі свої вольові ресурси, переходить на жорсткий режим підготовки. Його тренер Боб Боуман зазначив, що Майклу вдалося за рік практично відновити спортивну форму, і що його результати помітно поліпшилися.

                              Неймовірний Майкл повертається

Зрештою, це переконливо підтвердили кваліфікаційні змагання американських плавців. 30 червня 2016 року, в день свого народження, Майкл Фелпс переміг у фіналі на дистанції 200 метрів батерфляєм і таким чином здобув право виступати в цій дисципліні на Олімпіаді в Ріо. Проте на цьому не зупинився. Через день він стає переможцем на дистанції 200 метрів комплексного плавання і отримує право стартувати в Ріо на ще одній дистанції.

Таким чином Майкл Фелпс викликав своєю участю в олімпійських змаганнях плавців у Ріо-де-Жанейро додатковий ажіотаж, підвищену увагу до запливів у Олімпійському водному центрі. У понеділок 8 серпня він виступив у, «додатковому номері своєї «Ріо-програми» — в естафеті 4х100 метрів вільним стилем, завоювавши разом з іншими учасниками естафетної команди США золоту медаль — дев’ятнадцяту у своїй олімпійській кар’єрі. А пізнього вечора у вівторок вийшов на старт дистанції 200 метрів батерфляєм. Перед цим стартом у Головному прес-центрі ще за кілька годин до роздачі лімітованих квитків вилаштувалась довга черга журналістів. Словом, ажіотаж перед черговим фіналом Фелпса був неймовірним. І ось фінальний заплив. І знову перемога неймовірного Майкла. Хай навіть з відривом від японця Масато Сакаї на мізерних чотири сотих секунди!

Як виявилося, того вечора 9 серпня це був не останній його старт. Рівно через годину і десять хвилин він взяв участь у фіналі естафети 4х200 метрів вільним стилем, плив за команду США на останньому етапі. І плив у блискучому стилі, не давши суперникам скоротити відрив, забезпечений своїми друзями. Дві золоті медалі за трохи більше як годину — справді неймовірно! Неймовірно для будь-кого, але не для Фелпса.

Тепер йому 31 рік. Фахівці плавання зовсім не виключають, що при його природних даних, доповнених наполегливими тренуваннями та при належному дотриманні спортивного режиму, включаючи сувору заборону на вживання спиртного, Майкл може розраховувати і на участь у своїй шостій Олімпіаді, яку через чотири роки прийматиме Токіо. Все, вважають вони, – тільки в його руках. Але як би не склалася дальша кар΄єра цього унікального плавця, вже зараз очевидно, що «медальний» олімпійський рекорд Майкла Фелпса ще не скоро буде побитий. Адже він ішов до нього п΄ять Олімпіад! Хто у світі здатний кинути йому виклик і пройти такий же легендарний, у відблисках олімпійських нагород, але водночас далеко не встелений трояндами шлях?

Михайло Сорока (Укрінформ), Ріо-де-Жанейро

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства