Останні новини

Яка з бронзових медалей дісталася важче: британська чи бразильська?

Михайло Сорока Блоги 09.08.2016 19:10 580

На це запитання спецкора Укрінформу на Олімпіаді в Ріо Ольга Харлан відповіла, що обидві здобувалися важко, але нинішня — в особливо нервовій і напруженій боротьбі.

Адже від неї чекали перемоги. Тому вона дуже рада бронзовій медалі, адже це Олімпійські ігри, і конкуренція тут надзвичайно гостра. Сюди всі їдуть за перемогою.

Отже, у Ріо-де-Жанейро Ольга Харлан повторила олімпійський результат Лондона-2012. Але за чотири роки, які минули відтоді, вона привчила всіх до перемог — і на чемпіонатах світу, і на першостях Європи. Причому не тільки в командних, а й в особистих змаганнях. Тому і її наставники, і спортивні керівники різних рангів, і мільйони уболівальників в України чекали від Ольги золотого тріумфу. Зайве говорити, як це тисне на спортсменку. І не випадково під час нашої з нею першої зустрічі у мікст-зоні — через лічені хвилини після перемоги у поєдинку за бронзу — Ольга не могла стримати сліз, а відтак і відповісти на наші запитання.

Навіть коли вона вдруге — уже після урочистої церемонії —  підійшла до нас, то й тоді на її очах час від часу з’являлися сльози, як свідчення нервового перенапруження після щойно завершених змагань. Поруч з нами у мікст-зоні стояв монітор, на якому повторювалися сюжети з фінальних поєдинків, і Ольга  раз у раз поглядала на екран. Вона ще залишалася подумки там, на фехтувальному помості, на яскраво освітленій «сцен», під прицілом теле- і фотокамер, у фокусі уваги сотень глядачів на трибунах і, звісно, під особливо прискіпливим поглядом суддів.

В цих умовах завойована Ольгою Харлан бронза має золоту вагу. І тому спортсменка з Миколаєва не приховувала своїх емоцій і сліз, щиро радіючи, що вона знову, через чотири роки після Лондона, на олімпійському п’єдесталі, хай і на тій же третій його сходинці.

Чи могла вона цього разу піднятися вище? Нам здавалося, що принаймні у фінал Ольга вийде, адже її послужний список був значно вищим, ніж у натуралізованої у Росії вірменки Яни Егорян. Правда, ми звернули увагу на те, яких іменитих суперників перемогла вона на шляху до півфіналу. На жаль, і Ольга Харлан не підібрала до неї переможні ключі. Її суперниця зуміла нав’язати свою тактику боротьби, сміливо йшла на загострення. Навіть неозброєним оком було видно, що Ольга нервувала. У першій половині поєдинку їй ще вдавалось утримувати рівновагу в рахунку, але після тайм-ауту на помості домінувала Егоян. Слабкою втіхою для нашої шаблістки є те, що й «велика Великая», іменита російська спортсменка, не зуміла встояти перед впертою наступальністю і неабиякою психологічною стійкістю Егоян.

Поєдинок за бронзу з Манон Брюне почався під диктовку українки. Але після тайм-ауту Харлан  втратила перевагу у п’ять уколів. Француженка рахунок зрівняла. Але цього разу Ольга взяла себе в руки і дозволила суперниці зробити лише один укол. Остаточний підсумок — 15: 10 на користь нашої спортсменки. Після поєдинку, на прохання спецкора Укрінформу, Манон Брюне коротко прокоментувала його підсумок і свою турнірну долю. Вона високої думки про майстерність Ольги Харлан. «Мені так і не вдалося нав’язати їй свою тактику і волю. Вона була сильнішою, і ви це самі бачили. Мені дуже жаль, що не вдалося у півфіналі перемогти Соф’ю Великую. Я була дуже близька до цього, адже був момент, коли я вела 12:8. Залишалося зробити лише три точні випади, і я б вийшла у фінал. А в результаті залишилась взагалі без медалі. Але це спорт…»

Ольга Харлан у розмові з нами висловила щиру вдячність усім, хто її підтримував і, насамперед, своєму тренеру Артему Скороходу. Вона сказала, що нині зосередиться на підготовці до командних змагань і що наша четвірка має у цьому турнірі реальні шанси на медалі.

Михайло Сорока (Укрінформ), Ріо-де-Жанейро

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-