Життя після Євро: як провал змінить збірну України
Провал у Франції став кінцем збірної Фоменка і Тимощука, і водночас він розпочав життя нової команди - омолодженої, з новим тренером та наразі незрозумілими перспективами. Що потрібно зробити в першу чергу після катастрофи на Євро-2016? Ось найочевидніші кроки.
Вкласти 8 млн євро у майбутнє
Незважаючи на гучну невдачу, федерація отримала від УЄФА гарантований бонус за участь у Євро-2016. А це - 8 млн євро. На тлі тотальної кризи в країні ФФУ просто зобов'язана інвестувати ці гроші у дитячий та юнацький футбол. А конкретно - на поліпшення матеріальної бази шкіл та академій, на створення дитячо-юнацьких ліг, на стажування кращих тренерів у Європі.
Вчитись є у кого. Скажімо, програми розвитку дитячого футболу у Бельгії та Німеччини вважаються взірцем для наслідування. Свою користь принесе і масовий від'їзд багатьох гравців за кордон. Багатьом збірникам європейські чемпіонати допоможуть тверезо оцінити власні амбіції, а декому - і додати у майстерності.
Обрати «правильного» тренера
Президент ФФУ Андрій Павелко пообіцяв не зволікати й обрати наступника Фоменка вже у липні. Наразі всі говорять про Андрія Шевченка. Так, Шева дипломований спеціаліст і легенда. Втім, у нього немає не тільки досвіду, але й бачення того, як будувати нову збірну. Заважатимуть Шевченку і його родинні зв'язки з Павелком - преса за першої ж невдачі нагадуватиме, хто кому кум.
Хто ж замість Шевченка? Цілком міг би спробувати Мирон Маркевич, який полишає руїни під назвою «Дніпро». Однак у нього непрості стосунки з ФФУ і бажання попрацювати за кордоном. Серед інших медійних фаворитів - Юрій Вернидуб і Роман Григорчук. Їхній недолік - чинний клубний контракт. Не так активно, як раніше, пишуть про можливість залучення іноземця. Вочевидь, усі розуміють, що грошей на нього немає.
Дивно, але майже не згадують про тренера молодіжки Олександра Головка. А він, між іншим, головний правонаступник. 44-річний спеціаліст, який не припиняє розвиватися, знає український футбол зсередини, має стратегічне мислення. Зрештою, він просто приємна та мисляча людина. Саме Головко міг би стати «мозком» нової збірної, а Шевченкові придумали б компромісну посаду.
Омолодити збірну
Провал на Євро-2016 лише пришвидшить зміну поколінь. Точно залишать збірну Вячеслав Шевчук, Анатолій Тимощук, Олег Гусєв. На межі завершення міжнародної кар'єри Руслан Ротань, Олександр Кучер, Євген Селезньов.
Хоча основою оновленої збірної і залишиться покоління 1989-91 років народження (Коноплянка, Ярмоленко, Ракицький, Степаненко, Зозуля, Сидорчук, Рибалка, Бойко), будувати гру доведеться навколо нових лідерів. Віктор Коваленко та Олександр Зінченко мають поступово перебрати на себе функції вузлових гравців. Вони змістять акцент з флангів на центр поля і контролюватимуть темп і напрям атак.
При цьому завданням нового тренерського штабу є не лише адаптувати Коваленка та Зінченка до ключових ролей - їм ще й доведеться шукати нових гравців на проблемні позиції. А цих позицій не бракує - центральні та флангові захисники, креативники у півзахисті, забивний нападник. Судячи з результатів і якості футболу нашої молодіжки та юнацької збірної, пошуки будуть важкі. Талантів реально бракує.
Подумати про натуралізацію
З форвардами в Україні справжня біда. Після Шевченка та Реброва у складі «синьо-жовтих» так і не було нападника європейського рівня. Аби посилити цю позицію, ЗМІ та експерти вже років десять говорять про натуралізацію одного-двох іноземних гравців атаки з нашого чемпіонату.
Прізвища потенційних «українців» давно відомі. Це бразильський форвард «Динамо» Мораес та його земляки атакуючі півзахисники «Шахтаря» Тайсон і Марлос. Бажання грати за Україну у них є, залишилось прискорити формальності. Новий тренер збірної просто змушений довести цю справу до кінця, інакше у відборі на ЧС-2018 у нас знову нікому буде реалізовувати моменти.
Готуватись до важкого відбору на ЧС-2018
Вже 5 вересня наша збірна стартує у відбірковому турнірі на чемпіонат світу. Наш перший суперник - Ісландія. При цьому домашній матч з вікінгами ми проведемо за порожніх трибун. Це відкладене покарання за «гріхи» вболівальників під час відбору на ЧС-2014.
Як бачимо, часу для розбігу не буде - одразу важкий суперник і одразу ми у програшному становищі. Після Ісландії нам грати з турками, фінами, фаворитом нашої групи - Хорватією та загадковим Косовом. Шлях на російський ЧС буде неймовірно важким, тож поточні справи новий тренерський штаб має вирішувати швидко і професійно. При цьому перебудова має відбуватись гнучко, без диких експериментів і конфліктів.
Діставши гучного ляпаса на Євро-2016, збірна України не має права зупинятись. У футбол грати у нас не розучились, а труднощі в країні мають лише мобілізувати керівництво, гравців, вболівальників та ЗМІ. Усе, що може стати нам у пригоді на Євро, ми, звісно, беремо, а увесь негатив забуваємо і крокуємо далі.
Перше фото: UEFA.
