Від Франції-1960 до Франції-2016: Удар у стилі Паненки

Фінальний турнір V чемпіонату Європи з футболу в 1976 році приймала Югославія. Його переможцем стала збірна Чехословаччини, яка виграла в серії пенальті у команди ФРН.

ЧЄ-1976 був останнім, фінальна частина якого складалася з чотирьох матчів - півфіналів, гри за третє місце та фіналу. Саме з цього турніру стали призначати додатковий час у разі нічийного результату.

До символічної збірної Євро-1976 увійшли представники чотирьох країн.

Воротар: Іво Віктор (Чехословаччина; 21.05.1942) - в Югославії 34-річний голкіпер зіграв просто фантастично, не раз і не два виручивши свою команду у здавалося б безнадійних ситуаціях, що дозволило йому посісти третє місце в списку претендентів на "Золотий м'яч".

Захисники: Ян Пиварник (Чехословаччина; 13.11.1947) - ледь оговтавшись від операції на коліні, кращий футболіст Чехословаччини 1974 року, продемонстрував позамежну самовіддачу і найвищий настрій, і допоміг збірній вельми несподівано завоювати золоті медалі; Рууд Крол (Голландія; 24.03.1949) - одна з центральних фігур "помаранчевих" після появи на світ "тотального футболу" в 70-х роках, на рідкість універсальний захисник і на Євро-1976 проявив себе у всій красі; Антон Ондруш (Чехословаччина; 27.03.1950) - високий і потужний захисник був виключно надійний у зустрічах з німцями і голландцями, зарекомендував себе зразковим капітаном, готовим будь-якої миті повести за собою; Франц Бекенбауер (ФРН; 11.09.1945) - один з кращих гравців в історії футболу вдруге був включений в символічну збірну чемпіонату і визнаний кращим футболістом Європи.

Півзахисники: Ярослав Поллак (Чехословаччина; 11.04.1947) - лише година була потрібна йому, щоб заробити червону картку у фінальній стадії чемпіонату - хавбек був вилучений за грубий фол у півфінальній зустрічі з голландцями, але до цього словак був одним з найцінніших гравців в центрі поля, де вміло руйнував чужі атаки і розганяв свої; Райнер Бонхоф (ФРН; 29.03.1952) - віддав у фіналі дві результативні передачі, крім того, саме хавбек менхенгладбахської "Боруссії" взявся першим виконувати післяматчевий 11-метровий у складі ФРН; Антонін Паненка (Чехословаччина; 02.12.1948) - автор вирішального гола у серії пенальті - ударом по навісній траєкторії підсік м'яч у ворота, після чого цей прийом отримав назву на честь чехословацького півзахисника "Удар в стилі Паненки".

Нападаючі: Зденек Негода (Чехословаччина; 09.05.1952) - однаково вміло грав головою і ногами, 24-річний форвард забив головою переможний м'яч у півфіналі з Голландією, а у фіналі бездоганно реалізував 11-метровий у післяматчевій серії; Дітер Мюллер (ФРН; 01.01.1954) - 22-річний форвард "Кельна" став кращим снайпером чемпіонату, забивши 4 м'ячі; Драган Джаїч (Югославія; 30.05.1946) - лівоногий нападаючий відзначився в матчах проти збірних Голландії та ФРН, вдруге потрапивши до символічної збірної УЄФА.

*********

У півфіналі Чехословаччина в Загребі перемогла Голландію з рахунком 3:1, а Німеччина в Белграді не пустила до фіналу господарів турніру, обігравши Югославію у додатковий час - 4:2.

Додатковий час знадобився і в двох наступних матчах. Але якщо голландці в грі за третє місце зуміли вирвати перемогу у югославів (3:2), то вирішальний поєдинок дійшов до першої в історії післяматчевої серії 11-метрових ударів.

По ходу зустрічі збірна Чехословаччини двічі виходила вперед, проте дворазові чемпіони Європи та світу німці зрівнювали рахунок, причому вдруге зробили це на 90-й хвилині (2:2). Півгодини додаткового часу не змінили результат, і матч продовжився в серії пенальті. Улі Хенесс, який підійшов до "точки" у німців четвертим, пробив вище поперечини, а Антонін Паненка холоднокровно переграв Зеппа Майєра небаченим досі різаним ударом і встановив остаточний результат - 5:3 на користь збірної Чехословаччини.

За матеріалами uefa.com