Яке майно поплічників Кремля тепер «на прицілі» у Вищого антикорсуду?
За останні пів року ВАКС ухвалював небагато рішень про конфіскацію активів росіян і російських компаній. Але пов’язано це не з тим, що суд забуксував чи Мін’юст став подавати менше позовів. Головна причина – складність справ, відкритих за цей час.
Відтоді як улітку 2022 року започаткували санкційний механізм стягнення проросійських активів улітку 2022 року, ВАКС розглядав у середньому по 2–3 такі справи на місяць. Подекуди розгляд тривав і понад 2 місяці, оскільки стосувався активів таких відомих російських олігархів, як Шелков чи Дерипаска.
Утім, тепер на розгляді у ВАКС перебувають не одна чи дві справді «великі» санкційні справи, а аж чотири. Це справи щодо значних бізнес-активів в Україні зі складною структурою власності або колективні позови. У таких провадженнях фігурують багато підприємств і людей, які можуть не бути відповідачами, але хочуть захистити свої права через участь у справі як треті особи.
Нижче розглянемо, про які саме справи йдеться, і які активи можуть бути стягнуті в дохід держави.
1. «VS Energy»
Справа «VS Energy» наразі є найбільшою з усіх, що були у практиці ВАКС. Мін’юст звернувся з позовом до європейських власників цієї компанії в Україні через їх потенційний зв’язок з наближеними до Путіна росіянами Євгеном Гінером, Михаїлом Воєводіним і Олександром Бабаковим.
Зокрема, офіційно власниками української філії «VS Energy» є громадяни Німеччини та Латвії, які активно відстоюють свою незалежність від путінських посіпак у суді. Утім, у правоохоронних органів є докази, які свідчать про зворотне і свого часу стали підставою для накладення арешту на активи цієї компанії. А після повномасштабного вторгнення – для подання Мін’юстом позову про конфіскацію.
Компанії «ВС енерджі інтернешнл Україна» належать 8 обленерго (3 із них частково), 2 мережі готелів під брендом «Premier» та «Accord Hotels», «Перший інвестиційний банк», торгові центри «Метрополіс» та «Метроград» у Києві, 2 заводи. Крім цього, «VS Energy» має корпоративні права ще в 31 компанії, які також можуть бути конфісковані.
Справа слухається у ВАКС із червня 2023 року, і в ній беруть участь понад 100 осіб, тому рішення варто чекати нескоро. Детальніше про цей кейс і його складність ми писали тут.
2. Група ГМС (Гідромашсервіс)
Із позовом до компанії «Група ГМС», а також її власників – російських бізнесменів батька та сина Лук’яненків та Германа Цоя – Мін’юст звернувся у листопаді 2023 року. Підставою стало те, що ця компанія є одним з найбільших машинобудівних холдингів Росії, який виробляє насосне обладнання для нафтогазового комплексу, енергетики, житлово-комунального та водного господарства РФ. Група ГМС має свої активи на території Білорусі, Німеччини та України.
Зокрема, в Україні ця компанія володіє частками на Сумському заводі насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш», Сумському машинобудівному науково-виробничому об’єднанні (колишній завод ім. Фрунзе), Заводі обважнених бурильних та ведучих труб, компанії «СМНВО-Інжиніринг», консорціумі «Атоммашпроєкт» та готельному комплексі «Ювілейний».
Крім цих підприємств, Мін’юст також просить стягнути корпоративні права Групи ГМС у ще 13 компаніях, а також конфіскувати 21 земельну ділянку, 2 квартири, будинок, 6 транспортних засобів, кошти на рахунку та 8 рушниць.
3. «ROYAL PAY EUROPE»
Компанія «Royal Pay Europe» зареєстрована у Латвії і надає послуги зі здійснення електронних платежів та інших фінансових рішень для підприємств.
Проти цієї компанії у 2023 році ДБР відкрило кримінальне провадження за фактом заволодіння коштами, виділеними іноземними банками одній з українських комерційних банківських установ на загальну суму понад 30 млн євро.
За матеріалами цього розслідування, компанія під час воєнних дій на Харківщині спробувала переоформити права власності на нерухомість одного з українських банків, що перебуває у процедурі ліквідації. Крім того, ДБР у ході цього розслідування встановило, що бенефіціаром «Royal Pay Europe» є Сергій Кондратенко – громадянин Росії, пов’язаний з російським букмекером 1XBET.
У межах відкритого кримінального провадження активи «Royal Pay Europe» були арештовані й передані в управління АРМА. Утім, конфіскувати активи через санкційну справу значно легше, ніж дочекатися рішення в кримінальному провадженні. Мін’юст переважно й базує свої позови на матеріалах кримінальних проваджень.
Через це АРМА виступає третьою стороною у санкційній справі проти «Royal Pay Europe». У разі задоволення позову кошти і цінні папери, які перебувають у його управлінні, будуть передані ФДМУ. Попередньо йдеться про конфіскацію цих активів на суму близько 2 млрд грн.
4. Справа Богуслаєва та Кононенка
Останньою гучною справою, яку відкрили за позовом Мін’юсту, стала справа проти колишнього президента АТ «Мотор Січ» В’ячеслава Богуслаєва та топменеджера підприємства Петра Кононенка.
Із жовтня 2022 року Богуслаєв є підозрюваним у колабораціонізмі й перебуває під вартою.
Мін’юст мотивує позов тим, що Богуслаєв разом з Кононенком, починаючи з 2014 року, попри законодавчі обмеження щодо заборони експорту військових товарів у РФ, через низку належних їм підприємств постачали до країни-агресорки продукцію, яку виготовили АТ «Мотор Січ» та її відокремлені підрозділи. І навіть після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року забезпечили постачання двигунів для російської армії – щоб та могла і далі виробляти та ремонтувати бойові вертольоти (Мі-8, Мі24, Мі28 і Ка-52). І всі ці вертольоти активно використовувала РФ в атаках на Україну, особливо на початку війни.
Мін’юст просить суд конфіскувати на користь України 10 квартир, 3 будинки, 8 земельних ділянок, 12 об’єктів нежитлової нерухомості, корпоративні права в 11 підприємствах, майнові права, гроші на рахунках та понад 600 рушниць. Учасниками справи разом з відповідачами є їхні родичі як співвласники окремого майна та згадані 11 підприємств.
* * *
Отже, бачимо, що протягом другого року повномасштабного вторгнення Міністерство юстиції почало збільшувати масштаби своїх позовів щодо конфіскації російських активів в Україні. Це, безперечно, позитивна практика, яку треба продовжувати і вдосконалювати, адже пророблений масив роботи має не просто закінчитись успіхом у Вищому антикорупційному суді, а й вистояти потенційні міжнародні оскарження. І для цього насамперед важливо забезпечити належні процесуальні права для всіх учасників судового процесу.
Автори:
Наталія Січевлюк, юридична радниця «Transparency International Ukraine»
Цю публікацію підготувала «Transparency International Ukraine» за фінансової підтримки Швеції.
реклама