Суди на карантині опановують роботу онлайн і

Суди на карантині опановують роботу онлайн і "жаліють порушників"

Аналітика
Укрінформ
В Україні призначено перші судові онлайн-засідання. Між тим, менше 10% протоколів, складених за порушення карантину, обертаються реальними штрафами

Засідання судів онлайн – вже реальність. Спочатку – окремі справи у рамках експерименту, як-от наступного понеділка у Дніпрі. А потім, після розробки програмного забезпечення, – у “масовому” режимі – за необхідності, або за згоди сторін.

Між тим, в “оффлайні”, у понад 90% випадків, розглядаючи справи про притягнення людей до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину (штрафи 17 або 34 тисячі гривень), вітчизняні суди стають на бік громадян. Це з'ясували, аналізуючи дані Єдиного держреєстру судових рішень, в адвокатському об'єднанні “OK Legal”. Приміром, із понад 400 розглянутих подань від правоохоронців лише 32 задоволені судами. Щоправда, приблизно половину справ повернули до управлінь поліції на доопрацювання.

Тенденція більш-менш зрозуміла: суди не почали, як дехто передбачав, “штампувати” каральні рішення. Із чим це пов’язано? Спробуємо з’ясувати. А також проаналізуємо проблеми, від яких в умовах карантину потерпає сама наша система судочинства.

На Конституцію сподівайся, але – не провокуй...

Директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк нагадує, що заборони на пересування вулицями без масок, перебування у парках тощо запроваджені підзаконним актом – постановою Кабінету міністрів. А будь-який підзаконний акт має ґрунтуватися на положеннях закону. “Постанова №255 мала б випливати з положень принаймні трьох профільних законів – “Про захист населення від інфекційних хвороб”, Основ законодавства про охорону здоров'я і “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”. Натомість, вона ґрунтується лише на положеннях першого зі згаданих законів, причому – тільки однієї його статті – 29-ї... Стаття 29 не надає Кабміну повноваження встановлювати будь-які обмеження прав громадян і додаткові обов'язки”, – наголошує юрист. І посилається на статтю 64 Основного закону: “Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України”. У запровадженому ж урядом переліку карантинних заходів міститься низка обмежень конституційних прав і свобод:

  • права на повагу до гідності;
  • свободи пересування;
  • права на невтручання в особисте і сімейне життя;
  • права збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації тощо.

Натомість такі обмеження, за висновками Миколи Хавронюка, можна було б узаконити, ввівши в країні режим надзвичайного стану. Адже, відповідно до Закону “Про правовий режим надзвичайного стану”, обмеження деяких прав людини і громадянина можливі. Але влада на це наразі не пішла.

Також директор із наукового розвитку ЦППР називає “абстрактними” низку положень внесених парламентом доповнень до Кодексу про адміністративні правопорушення. “Додана” стаття 44-3 “Порушення правил щодо карантину людей” якраз і передбачає “драконівські” штрафи для громадян – від 17 тисяч до 34 тисяч гривень і для посадовців – від 34 до 170 тисяч. “34 ТИСЯЧІ ГРИВЕНЬ ДЛЯ ГРОМАДЯН – НЕАДЕКВАТНЕ СТЯГНЕННЯ, ЯКЕ СУПЕРЕЧИТЬ ПРИНЦИПУ ПРОПОРЦІЙНОСТІ, ОСКІЛЬКИ НЕ ВРАХОВУЄ НІ РІВНЯ ЛЕГАЛЬНИХ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ, ні розміру штрафів, передбачених у КУпАП та Кримінальному кодексі за схожі і навіть більш тяжкі діяння”, – зазначає Микола Хавронюк. І продовжує: “Десятки або й сотні інших правил, порядків, інструкцій, які стосуються карантину, санітарії та гігієни, запобігання і протидії епідеміям, містять приписи тільки для посадових осіб, а тому лише на них і поширюються. Жодна НЕ посадова особа не зобов’язана і фактично не здатна їх знати, а тому не може нести відповідальності за їх невиконання. Конституція передбачає: “Незнання ЗАКОНІВ не звільняє від юридичної відповідальності”, – а ось про незнання підзаконних актів у ній не йдеться”, – підсумовує Хавронюк.

Микола Хавронюк
Микола Хавронюк

Ці обставини, безперечно, і враховують більшість суддів, котрі розглядають відповідні адмінпозови. При цьому юристи нагадують, що й “позитивні” (негативні для громадян) судові ухвали щодо призначення штрафів можуть бути оскаржені в апеляційних, касаційних інстанціях, у Конституційному суді (через подання щодо неконституційності підзаконних актів) і зрештою – у Європейському суді з прав людини.

АЛЕ! ПРАВОЗНАВЦІ І ПРАВОЗАХИСНИКИ ОДНАК ПРОСЯТЬ УКРАЇНЦІВ НЕ НЕХТУВАТИ ПРАВИЛАМИ КАРАНТИНУ, “ВИПРОБОВУВАТИ ДОЛЮ” – “ДОБРОМУ” ЧИ “ЗЛОМУ” СУДДІ ПОТРАПИТЬ ДО РУК ЇХНЯ СПРАВА – дбаючи, насамперед, про власне здоров’я і здоров’я інших. Зокрема, Микола Хавронюк нагадує, що чинне законодавство передбачає низку підстав для притягнення громадян до юридичної відповідальності. Зокрема, йдеться про:

1) осіб, які є носіями збудника небезпечної інфекційної хвороби, – за ухилення від дотримання заборони здійснювати діяльність, яка може сприяти поширенню хвороби;

2) осіб, які ухиляються від обов'язкового медичного нагляду чи обстеження, обов’язкової госпіталізації, лікування чи карантину у встановлених законом випадках;

3) інших фізичних осіб – за порушення особливих умов і режиму: а) праці, б) навчання, в) пересування чи г) перевезення, встановлених для запобігання поширенню та ліквідації небезпечного інфекційного захворювання на території України або в окремій її місцевості.

Як працюють на карантині українські суди

Зовсім відмовитися від здійснення судочинства в умовах карантину, як і повністю зупинити економіку, правова держава не може. Тим паче, що до розгляду “поточних” кримінальних, господарських та інших справ додалася ще й низка нових, пов’язаних із порушеннями карантинних правил, введених у країні. Реагувати на подання правоохоронців треба негайно.

З іншого боку, вітчизняна система правосуддя не може не реагувати й на виклики, спровоковані пандемією. Аби зберегти життя і здоров’я служителів Феміди, адміністративного й технічного персоналу судових установ та всіх учасників судових процесів. Тому кожен суд самостійно визначає графік роботи, порядок і спосіб проведення засідань, особливості доступу до приміщень, подання документів тощо. При цьому адміністрації судів керуються рекомендаціями Ради суддів України щодо встановлення особливого режиму роботи на період карантину. Йдеться про обмеження й перенесення розгляду “нетермінових” справ, зменшення кількості засідань, що проводяться в одній установі протягом одного дня, а також про дотримання вимог щодо безпечного перебування людей у громадських будівлях. Деякі суди обмежилися врахуванням загальних рекомендацій, зокрема, впровадили жорсткі правила доступу громадян до приміщень, безконтактний спосіб подання документів. ТАКОЖ ДО ГРОМАДЯН І ЮРИДИЧНИХ ОСІБ – УЧАСНИКІВ СУДОВИХ ПРОЦЕСІВ – ЗВЕРТАЮТЬСЯ ІЗ ПРОХАННЯМ ВІДКЛАСТИ РОЗГЛЯДИ У ЗВ’ЯЗКУ З КАРАНТИННИМИ ЗАХОДАМИ. І, за інформацією галузевих експертів, у більшості випадків порозуміння вдається досягнути.

І лише в деяких випадках суди повністю припинили роботу на час карантину. Стосується це, переважно, апеляційних установ. Для судів першої інстанції такий варіант неприйнятний. Касаційні інстанції також працюють в “обмежено-звичному” режимі: доступ громадян до будівель максимально скорочено, прийом громадян суддями і керівництвом, здебільшого, скасовано. Але масового перенесення розгляду справ немає. Приміром, на сторінці Верховного суду на сайті судової влади України знаходимо інформацію, відповідно до якої лише кілька призначених на найближчі дні судових засідань зняли з розгляду чи перенесли. Мало що змінилося в роботі вищих судових інстанцій ще й тому, що багато справ там розглядають у порядку спрощеного позовного провадження – в письмовому вигляді. Щодо відкритих судових засідань, то тут діють загальні для всієї країни карантинні обмеження.

Перші спроби електронного судочинства

Усі документи, які подано за допомогою «Електронного суду» є документами поданими належним чином
Усі документи, які подано за допомогою «Електронного суду» є документами поданими належним чином

Отже, суди все частіше розглядають справи з використанням дистанційних методів – у письмовому вигляді, в режимі відеоконференцій, онлайн, із використанням спеціальних застосунків. Приміром, колегія Сьомого апеляційного адміністративного суду провела уже два засідання в режимі відеоконференцзв’язку. Справи слухали із використанням програми ZOOM у режимі конференції. ОНЛАЙН-ЗАСІДАННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНО ВІДПОВІДАЛИ НОРМАМ КОДЕКСУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА. ОСОБИ УЧАСНИКІВ СПРАВ ВСТАНОВЛЮВАЛИ ЗА НАДІСЛАНИМИ КОПІЯМИ ДОКУМЕНТІВ, ЗАСВІДЧЕНИМИ ЕЛЕКТРОННИМИ ЦИФРОВИМИ ПІДПИСАМИ.

Першою із нижчих судових інстанцій, що зважилася на проведення засідання із використанням можливостей ZOOM, за даними платформи Opendatabot, став Дніпропетровський окружний адмінсуд. 13 квітня він розглядатиме позов компанії “Трансформ Енерджи” до Київської митниці. Позивач хоче, щоб засідання відбувалося в режимі онлайн через карантинні заходи.

Зручно й доступно. Щоправда, час таких засідань обмежено 40 хвилинами. Також використання стороннього програмного забезпечення пов’язане з певними ризиками – зокрема, через можливість стороннього впливу на перебіг і на матеріали судового процесу. В Україні вже готують спеціальне програмне забезпечення, що працюватиме як модуль ЄСІТС (Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи). Робота над ним почалася задовго до карантину – на виконання вимог низки оновлених процесуальних кодексів, якими розширено можливості електронного судочинства. В ІДЕАЛІ СУДОВИЙ РОЗГЛЯД В РЕЖИМІ ВІДЕОКОНФЕРЕНЦІЇ ЗДІЙСНЮВАТИМЕТЬСЯ САМЕ ЧЕРЕЗ ЗАСОБИ ЕЛЕКТРОННОГО КАБІНЕТУ ЄСІТС, ТАК ЗВАНОГО “ЕЛЕКТРОННОГО СУДУ”. Але наразі програму випробовують лише у кількох “пілотних” судових інстанціях країни. Тож шансів на те, що система запрацює найближчими місяцями, небагато. З 1 травня лише почнуть призначати “пробні” засідання поза межами судів, які мають доступ до відповідного функціоналу.

До речі, цими днями на виконання “антикоронавірусного” закону Державна судова адміністрація України затвердила “Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду”.

Для участі у засіданні в режимі відеоконференції треба буде попередньо реєструватись із використанням електронного підпису на офіційному веб-порталі судової влади www.court.gov.ua. Потім – не пізніше, аніж за 5 днів до судового засідання, – учасник справи має подати заяву, зазначивши:

  • назву суду;
  • номер справи;
  • дату і час засідання, в якому бажає взяти участь в режимі відеоконференції;
  • прізвище, ім’я та по-батькові;
  • свій статус у судовій справі;
  • електронну адресу, яку використав для реєстрації в системі;
  • номер телефону для зв’язку із судом.

Копії заяви ініціатор має у ці ж терміни надіслати іншим учасникам процесу. В день надходження заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду реєструватимуть в автоматизованій системі документообігу. Також її передадуть головуючому судді, котрий і ухвалюватиме рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності у суду необхідних технічних можливостей.

Владислав Обух, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-