Є універмаг для е-декларантів

Вкотре за свою 77-річну історію після чергової реконструкції на Хрещатику відкрив двері славнозвісний ЦУМ - Центральний універсальний магазин. Факт, від вкарбованого в пам'ять поколінь київського магазину №1 лише оці три літери абревіатури і залишились… Канули в Літу його «універсальна» демократичність та доступність. Новий господар, український мільярдер Ринат Ахметов, перебудував його за власним «образом і подобою» - з шиком та блиском. Мабуть, щоб перед друзями-мільярдерами не соромно було.

Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та

Ці слова класика української літератури Павла Тичини в точності відображають враження від оновленого ЦУМу.

На протязі останніх десятиліть інтенсивної приватизації всіх і вся в Україні, розбудови торгівельних мереж та розважальних комплексів він залишався чи не єдиним острівцем «народності» у самому центрі столиці.

Туди міг завітати покупець будь-якого достатку і знайти потрібний товар на будь-який гаманець. Лише в ЦУМІ до останнього зберігався дух і атмосфера старої торгівельної школи, яка не зазнала впливу агресивної маркетингової політики часів «дикого» українського капіталізму.

Автор цих рядків полюбляла ЦУМ саме за те, що в ньому можна було годинами гуляти між відділами, вибирати та приміряти обрані речі, не шугуючись від психологічного тиску: «Жіночко, та що ви так довго думаєте! Беріть, вам пасує!». Продавці були в міру байдужими і професійно толерантними. І особисто для мене, коли вибір стояв між уже розкрученим на той час речовим Даринком та ЦУМом, останній завжди вигравав. Саме тому, що дозволяв такій полохливій істоті, як пересічний український покупець, почуватися в царині покупок абсолютно комфортно.

Ностальгія ностальгією, але потрібно визнати – за реконструкціями ЦУМу, по великому рахунку, можна спостерігати, як змінюються цілі епохи.

За кілька місяців до закінчення реконструкції маркетологи ЦУМу запустили в Фейсбуці сторінку від імені уявного «живого» магазину і планомірно інтригували користувачів соцмереж, формуючи ажіотаж до його відкриття. Відгуки відвідувачів традиційно поділилися на «зраду і перемогу»:

- Ганьба! Поверніть старий ЦУМ. Як і до всього іншого в Києві, до нього дотяглися рученята приїжджих колгоспників від бізнесу, бандитів без смаку і совісті!..

-В місті готується до відкриття ще один безглуздий ТЦ, від яких корінних киян і так давно нудить!...

-Перша в історії СНД реконструкція, яка зберегла автентичність образу…Всередині, звичайно, космос. Дуже круто!.

Красиво жити не заборониш. І не перешкодиш

Тільки-но чудо-магазин відчинився для ознайомлення, журналісти Укрінформу були тут одними із перших (по сусідству ж бо). Щоб особисто переконатися.

Як тільки проходиш за звично масивні двері ЦУМу (особлива подяка за збережений фасад і вхідну групу), поринаєш у сучасний, майже космічний інтер’єр, наповнений світлом та округлими формами. «Ой, а тут були сходи! А ось-де нові ескалатори, а старі наче отам були? А ліфт, ліфт де? Ого, скільки тут поверхів! Гм-м, а дах-яйце нічого собі…».

Враження та спомини переслідують, як той шалено дорогий парфум, що його ласкаво дозволили «одягнути» на себе надзвичайно милі продавчині, вибачте, консультанти бутіку Estee Lauder одразу при вході.

ЦУМ тепер дійсно, як звучить у рекламному слогані, надзвичайний магазин. Причому, в прямому значенні цього слова. Надзвичайно стильного дизайну (архітектори відомого британського бюро Benoy, на відміну від деяких вітчизняних майстрів реконструкції, не дарма їдять свій хліб), надзвичайно елітного асортименту та надзвичайних високих цін.

Тут реально можна побувати одразу у Мілані, Нью-Йорку, Парижі та інших модних столицях світу. Стільки брендових речей можна зустріти хіба що в елітному мультибрендовому магазині одягу та взуття Sanahunt скандально відомої бізнес-вумен Оксани Мороз-Хант.

Ціни – це другий після дизайну вражаючий фактор у реконструйованому ЦУМі. Дитяче вовняне пальтечко на 6-місячну «ляльку» коштує як два дорослих – 6 тис грн! Мовчимо вже за все інше. Вдягнутися, у фешн-комплект одягу з манекену, на якому тут таки демонструються модні стилі, можна, наприклад за 56 358 гривень. Ну, подумаєш, дрібниці. Піджачок за 10000, кофтинка за 5000, вовняна шапочка за 3000, білизна – за 2000, рукавички за 1700, чашка за 400… І так далі, і тому подібне.

Юні богині прилавку, пропонуючи космічно-дорогий товар киянам, які по старій пам’яті зайшли роздивитися на розрекламовану «достопримечательность», ніяково відводять очі. Розуміючи, наскільки віддалилися ідеологи реконструкції ЦУМу від української реальності.

Обслуговуючий персонал ще надзвичайно привітний, подекуди аж єлейно. Але вже з першими ознаками нудьги від кількості неплатіжоспроможної, гуляючої як по музею, публіки. Ось коли більшість «повиховує» свій смак та вдовольнить цікавість, от тоді в ЦУМі чекають покупців – справжніх, грошовитих. Цікаво, скільки їх буде?.. Орендаторам розповідають про потік у 15 тисяч щоденно.

Виходить, що в результаті реконструкції за якихось $100 млн вийшло торгівельно-розважальне палаццо виключно для туристів та місцевих багатіїв з когорти е-декларантів. Місце на Хрещатику для комфортного шопінгу людей з тугими гаманцями (дуже вчасно відкрилося, чи не так?), щоб далеко не ходити.

Сильні світу цього серед всього іншого можуть розраховувати на послуги персонального стиліста-шопера - помічника по покупкам, та асистента примірочних.

До числа останніх, до речі, набирають персонал виключно з вищою освітою. Що ж, еліта повинна спілкуватися з елітою. Навіть за лаштунками примірочних без цього ніяк.

Оксана Поліщук, Київ.

Фото: Юлія Горбань.