18 листопада. Пам’ятні дати

98 років тому, у 1918 році, в приміщенні Національного театру Риги Латвійська Народна рада проголосила про створення нової держави. Але боротьба за фактичну незалежність тривала після цього ще два роки. Вже в січні 1919 року, під натиском частин Червоної армії, тимчасовий уряд Латвійської Республіки був змушений залишити Ригу. З січня по травень 1919 року тривав період радянської влади в Латвії, потім була боротьба з армією Бермонта-Авалова і німцями, і знову з комуністами. Лише 11 серпня 1920 року Радянська Росія визнала незалежність Латвії. У січні 1921 року це зробили Англія, Франція, Італія і Японія, а у вересні нову державу прийняли в Лігу націй. Перша незалежна латвійська республіка проіснувала до червня 1940 року, коли Латвія була включена до складу СРСР – за секретними протоколами пакту Молотова-Ріббентропа країна підпадала саме під сферу впливу Радянського Союзу. З липня 1941 по жовтень 1944 року у Латвії тривала нацистська окупація, а потім знову – радянська. І лише 4 травня 1990 року Верховна Рада Латвійської РСР більшістю голосів прийняла Декларацію про відновлення Латвійської республіки. Під час розпаду Радянського Союзу, у вересні 1991 року, незалежність Латвії була відновлена.

Події дня:

390 років тому (1626) в Римі було освячено собор Святого Петра – одну з найвеличніших релігійних споруд світу та духовний центр Римської католицької церкви. Будівництво собору тривало 120 років, над його спорудженням працювали десятки тисяч людей, а також визначні тогочасні архітектори, скульптори та художники, серед яких такі відомі митці як Донато Браманте, Рафаель, Бальдазаре Перуцці, Мікеланджело, Джакомо делла Порта, Лоренцо Берніні. Першу базиліку св. Петра спорудив імператор Констянтин на тому місці, де за часів Нерона під час жорстоких переслідувань розіп’яли та захоронили святого апостола Петра – першого єпископа Риму. В кінці XV ст. базиліку вирішили перебудувати, проте, з часом було вирішено повністю знести старий храм і спорудити новий. Роботи розпочались у квітні 1506 року і закінчились у 1626. За цей час змінилось 19 пап. Непростою була і доля самого проекту, який здійснювався і змінювався 12 архітекторами. Площа собору становить 15160 кв.м., довжина - 211,5 м, ширина - 138, а висота 132,5 метри. На фасаді собору виділяються 9 лоджій, одна з яких, центральна, називається Лоджією Благословення – саме звідси Папа Римський звертається з благословення «Urbi et Orbi» – буквально «Місту (Риму) та світу» до всіх християн на Різдво, Великдень та свято Свв. Апостолів Петра та Павла. До собору ведуть 5 дверей. Центральні бронзові ворота з зображенням Спасителя, Пречистої Діви Марії та свв. апостолів Петра та Павла являють собою шедевр ювелірного мистецтва, виготовленого Антоніо Філарете в 1440-1445 роках. Останні двері справа – загальновідомі Святі Двері, котрі відкриваються самим папою кожні 25 років, у ювілейний рік. На особливу увагу заслуговує історико-художній музей «Скарбниця святого Петра», розташований у соборі. Першим жертводавцем скарбниці був римський імператор Констянтин, який і запровадив традицію збагачувати святу будівлю цінними подарунками. Оздоблення Собору приголомшує великою кількістю мозаїк, величних статуй святих, надгробними пам’ятниками папам, а головне, дивовижними творіннями Берніні та Мікеланджело.

100 років тому (1916) завершилась одна з найкровопролитніших битв Першої світової війни – битва на Соммі. У цьому жорстокому протистоянні армій Британської імперії та Французької Республіки проти Німецької імперії, що розпочалось 1 липня, було вбито і поранено понад мільйон людей. Це бойовисько стало не тільки найкривавішим в історії Першої світової війни, але й взагалі – в історії людства. Битва відбувалась на французькому театрі бойових дій (Західний фронт) на обох берегах річки Сомма. Результатом протистояння стала стратегічна перевага Антанти. Німецька оборона була на декілька кілометрів продавлена, і Німеччині довелося створювати нову лінію оборони. Німецькі втрати на Соммі та під Верденом позначилися на моральному дусі та боєздатності німецької армії, що мало негативні наслідки для уряду Німеччини. Битва на Соммі стала передвісником поразки Німеччини у Першій світовій війні. У битві на Соммі були вперше застосовані танки (перша масова атака відбулась у битві біля Камре наступного року). На думку багатьох істориків, головне стратегічне значення битви на Соммі полягало в тому, що німецьке командування, зіткнувшись з важкістю війни на суші, вирішило суттєво посилити атаки підводних човнів проти судноплавства в Атлантиці, що, в свою чергу, спонукало США вступити у війну на боці Антанти.

Ювілеї дня:

280 років від дня народження Антона Граффа (1736-1813), німецького художника. Наприкінці ХVІІІ століття в Німеччині не було більш знаменитого портретиста, ніж Антон Графф – придворний художник курфюста, професор Дрезденської академії, член художніх академій у Відні та Мюнхені. За своє життя (прожив 77 років, із них 50 – у Дрездені) він створив 1240 портретів, а також гравюри, мініатюри, копії. Його діяльність портретиста стала своєрідним документом історії німецької культури, державного і духовного розвитку країни. Графф створив портрети міністрів, послів, таємних радників, представників найвищих військових чинів і дворянства, що перебували на державній службі, а також представників духовної еліти свого часу (портрети Шіллера, Фіхте, Лессінга). Антон Графф був також прекрасним копіїстом – робив копії картин для своїх друзів і виконував замовлення на копії знаменитих творів.

125 років від дня народження Джованні Понті (1891-1979), італійського дизайнера і архітектора. Засновник журналу Domus, який і до сьогодні є одним із найавторитетніших видань у світі архітектури та дизайну.

115 років від дня народження Джорджа Хораса Геллапа (1901-1984), американського спеціаліста в галузі дослідження громадської думки, засновника і керівника Інституту Геллапа (тепер – Організація Геллапа).

110 років від дня народження Клауса Манна (1906-1949), німецького журналіста, письменника. Син відомого письменника, нобелівського лауреата Томаса Манна. Автор романів: «Патетична симфонія», «Мефістофель. Історія однієї кар’єри» (1936, екранізованого в 1981 році угорським режисером Іштваном Сабо), книжки «Поворотний пункт» про сім’ю Манн. Все життя намагався вийти з батькової тіні, але йому це так і не вдалося. У 43 роки наклав на себе руки. Був радше репортером, ніж письменником. Вів щоденник (як і батько). На сьогодні його щоденники – це шість томів (з 1931 по 1949 рр.). Жан Кокто, старший товариш Клауса Манна, сказав про нього: «Це було існування, позбавлене цілі й сенсу».

110 років від дня народження Джорджа Уолда (1906-1997), американського біолога і біохіміка. Займався проблемами виникнення життя і біологію еволюції, фізіологією та еволюцією зору. Лауреат Нобелівської премії (1967).

75 років від дня народження Девіда Леслі Хеммінгса (1941-2003), британського кіноактора і режисера. Знімався у фільмах: «Фотозбільшення», «Барбарелла», «Шпигунські ігри», «Банди Нью-Йорка», «Ліга видатних джентльменів».

Роковини смерті:

75 років з дня смерті Вальтера Нернста (1864-1941), німецького фізіохіміка, одного з засновників сучасної фізичної хімії, лауреата Нобелівської премії (1920). Сформулював так зване третє начало термодинаміки; відкрив одне із термомагнітних явищ (ефект Нернста-Еттінгсхаузена); автор праць з теорії розчинів.