8 листопада. Пам’ятні дати

08.11.2016 08:00 1032

Сьогодні виповнюється 80 років з дня народження Надії Світличної, активної учасниці руху «шістдесятників», правозахисниці, публіцистки, мемуаристки, журналістк

Член Закордонного представництва Української Гельсінської групи, редактор-укладач «Вісника репресій в Україні» (США), лауреат премії імені Василя Стуса (1992), Державної премії України імені Тараса Шевченка (1994). Сестра Івана Світличного. Надія Олексіївна Світлична (1936-2006) народилася в селі Половинкине Старобільського району на Луганщині. За фахом філолог, випускниця Харківського університету. Після закінчення вишу працювала вчителькою, директором школи на Донеччині. 1963 року переїхала до Києва. Працювала редактором у видавництвах, перекладачем з російської в декількох журналах, науковим співробітником Інституту педагогіки і за сумісництвом – учителькою вечірньої школи в київському мікрорайоні Дарниця. Крім того, співала у хорі «Жайворонок», пізніше – у хорі «Гомін». З середини 60-х років – активна учасниця неформальних літературних вечорів, зборів, маніфестацій. Була близькою подругою Алли Горської. У березні 1969 разом із братом – літературознавцем Іваном Світличним – фігуранти кримінальної справи, порушеної слідчим відділом КДБ за фактом розповсюдження фотокопії забороненої книги Авторханова «Технология власти». Чергову кримінальну справу органами КДБ стосовно Надії Світличної порушено в березні 1972 року – її звинувачували в антирадянській діяльності. Як результат – 4 роки таборів строгого режиму А дворічного сина Надії Олексіївни «гуманна» влада віддала в інтернат. Після звільнення восени 1976 року надіслала до ЦК КПУ заяву-відмову від радянського громадянства, мотивуючи свій крок жорстокими переслідуваннями владними структурами інакодумців. «Нижче людської гідності, після всього пережитого бути громадянином найбільшого в світі, наймогутнішого, найдосконалішого концтабору», - написала Надія Світлична у заяві. У жовтні 1978 року вона емігрувала до Риму, а згодом до США. Працювала перекладачем у Гарвардському університеті, у 1983-1994 роках – в Українській редакції Радіо Свобода в Нью-Йорку. Один із останніх проектів, над яким Надія Світлична активно працювала, - це створення в Києві музею шістдесятників. «Життя Надії Світличної – то, передусім, постійна самовіддана праця. Розшифровка нелегально переданих табірних рукописів, впорядкування архівів самвидаву, підготовка до видання рукописів Івана Світличного, Василя Стуса, Миколи Горбаля и багатьох, багатьох інших – усе це робилось її руками або за її неодмінної участі», – зауважив Євген Сверстюк. «Луганський світлячок», - як називав пані Надію один із її знайомих, залишила по собі надзвичайно світлу пам’ять.

Православна церква вшановує пам’ять великомученика Димитрія Солунського (бл. 306 р.).

Ювілеї дня:

360 років від дня народження Едмунда Галлея (1656-1742), англійського астронома, математика, геофізика, метеоролога і демографа. Внесок Галлея в науку, зокрема в астрономію – величезний. Він упорядкував перший каталог зірок Південного неба, відкрив власний рух зірок (1718), першу періодичну комету (1682, комета Галлея). Склав першу детальну геомагнітну карту, а також стояв біля витоків демографічної науки. У 1693 році він склав першу повну таблицю смертності для населення міста Бреслау (Вроцлав). Галлей дав визначення основних показників таблиці смертності, ввів у науку поняття середньої тривалості життя, сформулював методику регулювання тарифів в страхуванні життя за допомогою таблиці смертності. Ця таблиця використовуються в страхуванні донині. Але, найбільші відкриття Галлей зробив у царині астрономії. Саме з його ім’ям пов’язаний докорінний перелом в уявленнях про комети. У Новий час до Ньютона всі вважали їх чужорідними мандрівниками, які лише пролітають крізь Сонячну систему по незамкнутих параболічних орбітах. Після того як в 1680 і 1682 роках з’явилися дві яскраві комети, Галлей розрахував і опублікував у 1705 році орбіти 24 комет і звернув увагу на схожість параметрів орбіт у кількох із них, які спостерігалися в XVI-XVII століттях, з параметрами комети 1682 року. Проміжки часу між появами цих комет  складали 75-76 років. У 1716 році він опублікував докладні розрахунки, вказавши, що це одна і та ж комета, і наступна її поява має відбутися в кінці 1758 року. І дійсно, вона була виявлена ​​Йоганном Георгом Паличем 25 грудня 1758 року. Повернення комети в передбачений термін стало першим тріумфальним підтвердженням теорії тяжіння Ньютона, а також прославило ім’я самого Галлея. Ця комета в наші дні називається кометою Галлея. Народився Едмунд Галлей на околиці Лондона в родині середнього достатку. Закінчив Оксфордський університет. Своє перше відкриття зробив у 19 років. Був надзвичайно різнобічною і цікавою особистістю. Так, приміром, крім астрономії та математики цікавився філологією, непогано знав арабську мову. Товаришував з Ісааком Ньютоном. З 1703 року він очолював кафедру геометрії Оксфордського університету, з 1713 року був ученим секретарем Лондонського королівського товариства, з 1720 року – Королівським астрономом, тобто директором Гринвіцької обсерваторії (яку переобладнав власним коштом). Галлей був обраний іноземним членом Паризької академії наук. Помер Едмунд Галлей в Гринвічі у січні 1742 року. Ім’я його увічнено в назвах знаменитої комети, кратера на Місяці і кратера на Марсі. Комета Галлея знову з’явиться на земному небосхилі у 2061 році.

130 років від дня народження Михайла Францовича Покорного (1886–1948), українського архітектора. Людина надзвичайно цікавої і непростої долі Михайло Покорний народився в Одесі. Закінчив місцеве художнє училище, згодом – Петербурзьку академію мистецтв. Творча доля митця пов’язана переважно з Петербургом, Харковом та Одесою. Ще під час навчання в Петербурзькій академії мистецтв брав участь у конкурсі на проект храму в пам’ять 300-річчя Дому Романових. І хоча конкурс Покорний не виграв, але  у вигляді заохочення отримав від царя 3 тисячі рублів золотом. Як згодом згадував архітектор, грошей йому з друзями вистачило на 3 роки – компанія об’їздила чи не всю Європу, впритул знайомлячись з її культурою і мистецтвом. Після закінчення академії Михайло Покорний працював у Петербурзі, де за його проектами були споруджені церква-усипальниця на Волковому кладовищі, церква в ім’я Божої Матері «Усіх скорботних Радість» (не збереглася), декілька житлових будинків та перший у Петербурзі кінотеатр (його не так давно знесли). Життя молодого архітектора поволі налагоджувалось, але буремні події 1917-го і подальших років все звели нанівець. Марно було сподіватись на роботу за фахом в часи голоду й розрухи. На початку 20-х років Михайло Покорний переїхав до Харкова – тодішньої столиці України. Викладав у місцевих вишах, а також брав участь у забудові міста. За його проектами збудовані житлові будинки по вулицях Сумській і Данилевського. Під час війни переїхав до Одеси. Там помер і похований.  Він є автором проектів декількох житлових будинків в Одесі (вул. Дерибасівська, Рішельєвська), Селянського санаторію в Одесі, а також санаторію «Соснівка» в Черкасах.

125 років від дня народження Олеся Досвітнього (справж. – Скрипаль-Міщенко Олександр Федорович; 1891–1934), українського письменника. Учасник національно-визвольних змагань. Був членом Спілки пролетарських письменників «Гарт», ВАПЛІТЕ. Автор збірки новел «Тюнгуй», повісті «Нас було троє», романів «Американці», «Хто?», «Кварцит». Його твори неодноразово видавалися російською, англійською, німецькою та іншими мовами. 1933 року був незаконно репресований. Розстріляний на початку березня 1934 року. Навіть у час гострих політичних протистоянь та ідеологічних поєдинків Досвітній зумів уникнути пропагандистських філіппік на адресу «загниваючого» Заходу та «розкладеної» української буржуазної еміграції. Герої романів Олеся Досвітнього зажди відзначаються цікавим індивідуальним характером, твердими життєвими принципами та сформованим світобаченням.

62 роки від дня народження Наталки Геннадіївни Білоцерківець (1954), української поетеси. Автор збірок «У країні мого серця», «Підземний вогонь», «Листопад», «Алергія», «Готель Централь». Дружина відомого українського журналіста, публіциста, перекладача Миколи Рябчука. Народилася Наталія Білоцерківець на Сумщині у селі Куянівка. Батьки – вчителі української мови та літератури. Вірші почала писати з дитячих літ. За фахом український філолог, випускниця Київського університету ім. Шевченка. Поетеса не вірить у богообраність поета: «Як на мене, поет – звичайна людина в усьому, крім таланту… Але талант і зобов’язує, а, отже, впливає на долю». Її улюблені митці – художник Пабло Пікассо і кінорежисер П’єр Паоло Пазоліні. Серед сучасних українських прозаїків надзвичайно високо ставить Тараса Прохаська. Вважає, що образ кривенької качечки (з народної казки) цілком відповідає образу України. Звісно, не можна не згадати її вірш «Ми помрем не в Парижі». Ця поезія, написана понад двадцять років тому і покладена на музику «Мертвим півнем», мабуть, і досі залишається найбільш відомим віршем цієї авторки. Остання збірка поезії Наталки Білоцерківець вийшла ще 2004 року.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-