"Диванні стратеги" і відведення військ

Якщо раніше, в часи СРСР, всі були "фахівцями вликого футболу", повсякчасно повчаючи тренерів як треба грати, як треба тренувати, як треба робити заміни, то зараз, нажаль, всі стали "військовими експертами".

Всі знають як треба воювати, всі знають чим треба воювати, всі знають як треба керувати ЗСУ.

Прикро.

Прикро тому, що 99,9% цих "фахівців" жодного разу не були на передовій, ніколи не чули вибухів, не мають жодної уяви про рівень забезпеченості ЗСУ і ще багато чого. Але, всі - "експерти".

Мені, зокрема, імпонує позиція Павла Чайки (повний кавалер Ордена "За мужність"). У Шустера Пашу весь час "експерти" намагались втягнути в обговорення питання "хто винен в подіях в Дебальцево?". Коли до Паші звернулись в п"ятий раз, він, не витримавшись, відповів: "Мій обов"язок, як офіцера, виконувати накази своїх командирів, а не обговорювати їх!".

Я розумію - в суспільстві дуже низький рівень довіри до влади. На цьому постійно спекулюють політичні пройдивсіти різних мастей і кольорів. Рівень недовіри, багато в чому, об"єктивний, досить часто - суб"єктивно-провокативний.

Багато людей, потерпаючи в злиднях, з готовністю вірять популісту з вилами чи брехні про "тисячі конфіскованих квартир". Нажаль, влада не навчилась комунікувати з людьми.Не даючи зрозумілих відповідей на щоденні запитання людей, влада віддає інформаційний простір відвертим негідникам-популістам. Це зовсім не означає того, що влада завжди у всіх питаннях права і має рацію, ні! І ми (влада) дуже часто заслуговуємо на критику. Відсутність діалогу з людьми лише првокує цю кризу недовіри. 

Але, на мою думку, жити в суцільній недовірі неможливо. Саме тому я і кажу: справа відведення військ, чи їхньої присутності - це справа фахівців!!! Ми (дилетанти) не маємо права втручатись зі своїми "фаховими порадами" в діяльність тих людей, які, ризикуючи власним життям, забезпечують нам можливість сидіти перед телевізорами в зручних кріслах! Їм, нашим захисникам, видніше - куди і яким чином відходити чи наступати! Не нам з вами, а їм!

А ми з вами мусимо їх всіляко підтримувати і шанувати. І не кажіть мені, що ми так і робимо! А хто відмовляється возити АТОшників безкоштовно? А хто не надає допомоги їхнім сім"ям? Хто зволікає з надям земельних ділянок? І таких нехтувань - безліч на різних рівнях: від владних кабінетів - до повсякденного побуту.

Ми мусимо навчитись довіряти! Іншого шляху не існує.

Георгій Тука. Fb

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства