7 жовтня. Пам’ятні дати

Свято запропоновано американським художником Гарві Беллом, винахідником «смайлика» і відзначається з 1999 року у першу п’ятницю жовтня. Головна риса цього дня – гарний позитивний настрій, а девіз – «Зроби добру справу. Допоможи хоча б одній людині усміхнутися». Впродовж тривалого часу про Гарві Белла ніхто в світі не чув. Цілком можливо, що так би воно й тривало далі, якби у 1963 році представники однієї з американських страхових фірм не звернулися до Гарві з проханням вигадати якийсь простий, зрозумілий, але водночас і промовистий логотип компанії. Художник одразу ж запропонував власну розробку, за яку власне і отримав від замовника гонорар 50 доларів. Запропонований Гарві Беллом логотип компанії «State Mutual Life Assurance Company of America» був не чим іншим, як тим, що сьогодні будь-який користувач інтернету назве смайликом. Компанія швиденько виготовила бейджі з логотипом і роздала їх своїм співробітникам. Успіх був грандіозним. Місяць потому смішні пички красувалися не тільки на візитках і бейджах компанії, а повсюдно. Згодом у Сполучених Штатах навіть випустили поштову марку зі смайликом. В одному з інтерв’ю художник зазначив, що надзвичайно щасливий, адже у світі «…не було нічого, зробленого так просто, швидко, але що стало приємним усім».

Разом з тим сьогодні відзначається Всесвітній день дій за гідну працю. День встановлений у 2008 році з ініціативи Міжнародної конфедерації профспілок (МКП) – найбільшого у світі профспілкового об’єднання, а також за активної підтримки Міжнародної організації праці (МОП; Україна є членом МОП з 1954 року). Згідно з визначенням Міжнародної Організації Праці «гідна праця – це високопродуктивна праця, яка гарантує гідний заробіток та соціальний захист чоловіків і жінок, в умовах свободи об’єднання, відсутності дискримінації, безпеки на робочих місцях та поваги до людської гідності». Цього дня профспілки усього світу спільно виступають за забезпечення усіх трудящих гідною працею. Вони вимагають, щоб концепція гідної праці лягла в основу урядових програм, оскільки тільки таким чином можна забезпечити економічне зростання та побудувати нову економіку, в якій людина, а не бізнес, перебуватиме на першому місті. Провідна тема цьогорічного Дня – «Ні жадібності корпорацій!» У своєму зверненні Генеральний секретар МКП Шаран Барроу заявила: «Великий бізнес вважає, що праця – це всього лише товар і що не обов’язково дотримуватися прав трудящих… Тобто, бізнес понад усе! Звісно, уряди прислухаються саме до бізнесу, до великих корпорацій. Голос трудівника надто слабкий, аби його почули, але якщо ми об’єднаємося і скажемо про проблеми вголос усі разом – нас обов’язково почують. Навіть, коли б і не дуже цього хотіли». Для українських працівників на сьогодні найбільш чутливим залишається питання про вдосконалення оплати праці, яке є вирішальним у системі соціально-економічних відносин не тільки тому, що стосується інтересів основної частини населення країни, але й у зв’язку з тим, що впливає на розвиток і майбутнє економічних реформ у державі.

Події дня:

445 років тому (1571) в морській битві поблизу Лепанто (Греція), флот Святої ліги (союзу Іспанії, Венеції і папи римського) під командуванням Дона Хуана Австрійського розбив флотилію Османської імперії, чим розвіяв міф про її непереможність і поклав край майже столітньому пануванню турків у Середземному морі. Це була остання велика битва веслових флотів. У бою відзначився солдат іспанської армії, майбутній великий письменник Сервантес Сааведра; його було поранено в груди і ліву руку, яка так і залишилися паралізованою. 

15 років тому (2001) почалась операція збройних сил США і Великобританії («Незламна свобода») з метою знищення банд терористів на території Афганістану і захоплення терористичного угрупування «Аль-Каїда». Союзниками США в цій операції виступили понад 40 країн.

Ювілеї дня:

131 рік від дня народження Нільса Бора (1885-1962), видатного данського фізика, лауреата Нобелівської премії з фізики (1922), громадського діяча. Засновник  (1920) і керівник Інституту теоретичної фізики в Копенгагені (Інститут Нільса Бора), який свого часу став міжнародним центром фізиків-теоретиків і відіграв провідну роль у міжнародній співпраці вчених. Нільс Бор створив першу квантову теорію атома. Багато зробив для становлення і обґрунтування  квантової механіки, розробляв теорію атомного ядра. Як учений Бор формувався в знаковий для фізики період, коли вона впритул наблизилася до вивчення світу атомних процесів і пов’язаних із ним полів. Праці Макса Планка, Альберта Ейнштейна, аналіз спектрів випромінення атомів уже показали незвичність закономірностей мікросвіту. Був накопичений величезний експериментальний матеріал, часом досить суперечливий з огляду на відомі на той час  закони. Потрібен був принципово новий підхід для створення фізичної картини атомних процесів. І Бор знайшов такий підхід. Він орієнтував фізиків на дослідження суперечливих аспектів фізичної реальності мікросвіту, сформулював ідею дискретності енергетичних станів атомів, у світлі нових ідей побудував атомну модель, відкривши умови стійкості атомів, і пояснив величезне коло явищ. Чимало зробив Бор для становлення й інтерпретації квантової механіки, яка виникла в 20-х роках ХХ ст. Зусиллями Бора, його співробітників та учнів була створена стійка система фізичних ідей квантової механіки. В 1927 році він сформулював важливий для її розуміння принцип доповняльності, що стало поштовхом до його відомих дискусій з Альбертом Ейнштейном про детермінізм.

Цього дня народилась Маргарита Василівна Криницина (1932-2005), українська кіноактриса, народна артистка України, лауреат Державної премії України ім. О. Довженка. Знялась у фільмах: «Катя-Катюша», «Це було навесні», «Стежки-доріжки», «Весілля в Малинівці», «Циган», «Вій», «Дні Турбіних» та ін. Проте найвідомішою кінороботою актриси є роль Проні у фільмі «За двома зайцями». У 1999 році у Києві було встановлено скульптурну групу, де закарбовано у бронзі героїню Кринициної разом з Олегом Борисовим – Голохвостим.

Роковини смерті:

55 років з дня смерті Павла Федотовича Альошина (1881–1961), українського архітектора. Дійсний член Академії архітектури УРСР з 1945 року - доктор архітектури. Головний архітектор Києва у 1918-1920 рр., київський губернський архітектор (1922-1924), однин із засновників київських інститутів – архітектурного та художнього (професор з 1921). Серед його учнів – Володимир Заболотний, Петро Юрченко, Петро Шпара. За його проектами у Києві збудовано Педагогічний музей (1909-1912, тепер Будинок учителя), Ольгинську гімназію (1906-1927, тепер один з будинків НАН України), будинок по вулиці П.Орлика № 1/15 (маєток Ковалевського, 1911-1912), Будинок лікаря по вул. Вел. Житомирській № 17 (1928-1931) та ін. 

10 років тому була вбита Анна Політковська (1958-2006), російська журналістка, оглядачка «Нової газети», правозахисниця. Народилася в родині співробітників української дипломатичної місії при ООН. Випускниця факультету журналістики МДУ ім. Ломоносова. Авторка книг «Подорож у пекло. Чеченський щоденник», «Друга чеченська». Лауреатка російських і міжнародних премій у галузі журналістики. Була застрелена біля свого будинку в Москві. Після її смерті була видана книга публікацій «За що». Упродовж майже десятиліття, починаючи з 1999 і закінчуючи 2006 – останнім роком життя – Політковська була одним із небагатьох виразних голосів російської журналістики, по-справжньому опозиційних до путінського багатоголосся, до тих, хто завжди намагається співати хором і лунати в унісон з «генеральною лінією». Їй неодноразово погрожували, дзвонили, надсилали брудні анонімки, за нею стежили, її намагалися отруїти, її життя піддавали смертельній  небезпеці,  але, попри все, вона продовжувала писати, продовжувала вести власні резонансні розслідування, продовжувала допомагати людям – жертвам Норд-Осту, матерям закатованих у російській армії солдатів, родичам зниклих на території Чечні людей. Її журналістське слово було вагомим, адже за ним завжди стояла не лише виважена і обґрунтована світоглядна позиція, моральний вибір, але й учинок, активна дія.