Луценко пояснив, чому перестав розповідати анекдоти
Про це він повідомив журналісту "Української правди" у рамках проекту "Один день з ...".
«Мені іноді кажуть, що я ставлю завдання як мент. Чесно – не звик ще. Навіть анекдоти перестав розповідати. Вони їх записують і аналізують», - ніяковіючи, зізнається він.
За чотири місяці в будівлі ГПУ на вулиці Різницькій Луценко зрозумів, що прокурори – «розумні і хитрі хлопці».
На відміну від міліціонерів, які, як каже Луценко, або саботують або працюють, прокурори можуть майстерно створювати видимість роботи, але при цьому не досягти результату. Головне для нього – знайти тих, хто використовує розум для розкриття справ.
«Так, все відбувається в ручному режимі. У мене немає команди, привів з собою лише десяток людей», - тяжко зітхає він, ходячи туди-сюди по кабінету.
Він переконаний, що знайде ефективних людей у системі ГПУ, а зо два десятки тих, кому можна довіряти, вже знайшов.
«Боюся закохуватися, тормошу себе», – сідаючи в крісло, каже Луценко.
На думку кореспондента УП, іронія і легкий тролінг – звична для Луценка манера спілкування з оточуючими і підлеглими. Хтось з прокурорів і слідчих відповідає тим же, але частіше ніяковіють. Відчувається, що тут звикли до більш суворого спілкування і субординації.
