З 1 жовтня українців чекає зростання цін на соціальні товари

Мінекономрозвитку в рамках експерименту на три місяці скасовує регулювання відпускних цін і націнки на соціально значущі товари. Серед них: дитяче харчування, хліб, борошно, крупи, яйця, соняшникову олію та м'ясо-молочні продукти, овочі та фрукти.

Відтак Укрінформ спробував дізнатися, як зміняться ціни на вище згадані продукти.

В першу чергу подорожчають хліб і молоко?

В коментарі виданню «Страна» Олексій Дорошенко заявив, що скасування регулювання торговельних націнок на соцпродукти дасть приріст вартості цих товарів на кілька відсотків щомісяця. На його думку, найбільше з усієї групи соціальних товарів подорожчають овочі - через фактор сезонності, а також швидкопсувні - хліб, молоко. Найменше будуть підвищуватися ціни на товари тривалого зберігання, наприклад, крупи, цукор, макарони тощо.

Дорошенко: «Якщо виходити з того, що зараз націнка на соцпродукти максимум досягає 20%, то вона може вирости до 30-40%, тобто в два рази. Вартість самого товару не підвищиться відразу ж на 40%, це відбуватиметься поступово. Відтак, якщо зараз, наприклад, націнка магазину на хліб у вартості 7 грн складає 1,5 грн, то вона може піднятися на 80 коп, і хліб уже буде коштувати 7.80 грн»

Як це позначиться на рівні життя? Давайте порахуємо. Біологічна норма споживання хліба на одну людину становить 244 грами в день. Якщо зараз людина споживає хліб за ціною, в середньому, 7 грн/кг, її місячний бюджет на хліб складе 52 грн. А тепер, якщо хліб коштуватиме 7.80 грн/кг, то місячний «хлібний» бюджет українця складе вже 58 грн. 

Звичайно, для працюючої людини така сума не критична, а для малозабезпечених? Крім того, якщо до переліку додати такі товари як м’ясо, молоко, крупи тощо, на які також чекає подорожчання, то це відчутно вдарить по кишеням українців. 

Ціни зростуть, але ринок зробить так, що вони швидко «отямляться»?

Економічний експерт, керівник центру експертиз «Тест» Валентин Безрукий до якого Укрінформ звернувся по коментар переконує, що ціни зростатимуть, на початку експерименту, але потім - знизяться.  

Безрукий: «Регулювання цін – це планова економіка, а планова економіка – це Радянський Союз. Звичайно, інколи виникають певні складні обставини, коли держава зобов’язана брати участь у формуванні ринкових цін на продовольчі товари (молоко, хліб тощо), але відмова від регулювання цін державою, тобто створення ринкової ціни – це правильне рішення. На запитання, що буде з цінами на продукти харчування я відповім просто - у перший період вони зростатимуть. Спочатку, по деяких позиціях, вони можуть піднятися настільки так, що люди взагалі перестануть купувати ту чи іншу продукцію або споживча активність знизиться до такого рівня, що виробники будуть вимушені зменшувати ціни, як це відбулося, скажімо, з гречкою. Тобто, ціни на неї піднялись до такого рівня, що люди просто перестали її купувати. Відтак, 3-місячна відмова від держрегулювання вводиться для того, щоб зрозуміти, яка буде тенденція. Якщо по деяким позиціям ціни, так би мовити, «зашкалюватимуть» і буде виражатися невдоволення серед споживачів, то, можливо, після цього знову буде введено обмеження на певні товари».

Все пов’язано: не вистачатиме на харчі – перестанемо платити за газ

Втім, екс-міністр економіки України, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий вважає, що «відмова від держрегулювання цін – це безвідповідально». Про це він заявив у коментарі телеканалу ZIK.

Лановий: «У всіх сферах економіки будуть зростати ціни, оскільки в державі зростають тарифи на енергоносії. А уряд у цій ситуації діє безвідповідально, відмовляючись зараз від державного регулювання цін на продукти харчування і перекладаючи на вільний ринок відповідальність перед населенням».

Також він додав, що через підвищення тарифів на електроенергію і на газ призводить до того, що «ціна на харчові продукти зростає, бо витрати на енергію становлять 50-60% собівартості».

Лановий стверджує, що спочатку влада повинна подбати про скорочення витрат і стабільність цін на енергетичні витрати. А вже потім відміняти держрегулювання на харчові продукти. Тобто, зараз ціни не повинні «встановлюватися самі собою».

Лановий: «Треба, щоб держава дбала про те, аби мінімізувати витрати в економіці, аби всі намагалися скорочувати, в тому числі енергетичні втрати. А не отак без будь-якої відповідальності сказати, нехай ціни встановлюються самі собою. Якби влада не піднімала в стільки разів ціни на газ і електроенергію, то цієї проблеми не було б. Вони це зробили адміністративно, своїми руками підвищили всі витрати в економіці, а тепер не хочуть за це відповідати, тому що дійсно підприємства стають збитковими, в тому числі з виробництва харчових продуктів».

Звичайно, з екс-міністром важко не погодитись, адже, на сьогоднішній день більша половина сімейного бюджету йде на продукти харчування. Друга частина грошей – на комунальні послуги. Що залишиться у гаманці? Відтак, якщо ціни на соцпродукти зростуть, то це ще більш зменшить купівельну спроможність українців (не лише малозабезпечених) і призведе до подальших заборгованостей за комунальні послуги. Адже, комуналка комуналкою, а їсти хочеться завжди.

Проте, не варто падати духом. У відміні держрегулювання є свої переваги. По-перше, це дозволить купувати продукцію належної якості за економічно обґрунтованими цінами. Серед виробників існуватиме конкуренція чий товар дешевший та якісніший. Так, економічний експерт Борис Кошнірук повідомив "Укрінформу", що сьогодні доступ до виготовлення бюджетного асортименту для малозабезпечених отримують лише наближені до влади або комунальні підприємства. З 1 жовтня ці товари зможе випускати будь-який виробник, що пропонуватиме свою дешеву продукцію малозабезпеченим споживачам. Тобто, відміна держрегулювання створить здорову конкуренцію між підприємцями.

По-друге, когось з виробників це підштовхне до модернізації та винахідливості. Тим більше, що у нас це вміють. Борис Кушнірук привів «Укрінформу» такий приклад: коли держава регулює ціни на молоко жирністю до 2,5 %, то виробники навчилися обходити це обмеження, і на прилавках магазинів з’являється молоко жирністю 2,6 %. Так само на сметану жирністю до 20 %: регулюється ціна, а на полицях стоїть 21 % жирності. Нагадаю, якщо забули, - колись було молоко жирністю 2,4%.

Нарешті, по-третє, це лише урядовий експеримент, який триватиме до кінця поточного року. А потім, лише після аналізу наслідків експерименту з відмовою від державного регулювання відчутно, як повідомляють у Мінекономрозвитку, буде прийняте рішення щодо остаточного скасування, обмеження чи поновлення такого регулювання.

Мирослав Ліскович, Київ