22 вересня. Пам’ятні дати

22.09.2016 08:00 1725

Сьогодні в багатьох містах світу проводиться Міжнародний день без автомобіля 

Мета Дня – показати, які альтернативи є в автомобіля, і як чудово виглядатимуть наші міста без засилля машин, адже місто – це передусім середовище існування людей. Надмірна автомобілізація міст, яка спостерігається останнім часом, загрожує як довкіллю, про що весь час нагадують екологи, так і людському життю – починаючи зі стресів, закінчуючи травматизмом, а то й взагалі, втратою життя в результаті автомобільних аварій. Мета цього руху – не витягти людей із їхніх авто на один день, а створити максимально комфортні умови, аби кожен автомобіліст якомога рідше сідав у власну автівку. Містяни, міська влада й національні уряди мають докласти максимум зусиль для того, аби міста створювались і розвивались виключно для людей, а не для машин: вулиці мають бути безпечними й комфортними для пішоходів, велосипедистів і всіх, хто не використовує авто. Замість безкінечних паркінгів і заправок – сквери і парки, замість мільйонів автомобілів, які утворюють багатокілометрові корки – швидкісний громадський транспорт і велосипеди, замість смогу – чисте повітря, замість стресу і нервів – прогулянка парком, чи посиденьки на відкритій терасі у кав’ярні у центрі міста. Уперше День без автомобіля був проведений у Швейцарії в 1973 році, коли влада країни у зв’язку з паливною кризою закликала громадян відмовитись на декілька днів від машин. У 1997 році першу загальнонаціональну «безавтомобільну» акцію провела Великобританія. Наступного року до неї долучилася і Франція. Тоді в заходах брали участь декілька десятків міст. До 2001 року до руху офіційно приєдналися понад тисяча міст у 35 країнах світу, зокрема, в Японії, Бразилії та Канаді. З 2002 року під егідою Єврокомісії щороку з 16 по 22 вересня відбувається Європейський тиждень мобільності (The European Mobility Week), кульмінацією якого є «День без автомобіля». У багатьох мегаполісах світу проводяться своєрідні велодемонстрації. Перша така велодемонстрація була організована у 1992 році велосипедистами Сан-Франциско (США). Тоді у ній взяли участь лише 48 чоловік. Утім, з кожним роком кількість учасників і місць проведення пробігів швидко зростала. За приблизними оцінками, в акції «День без автомобіля» щороку беруть участь понад 100 мільйонів людей у понад 1,5 тис. міст світу. Якщо в Європі, так само як і в світі, до Дня без автомобіля ставляться цілком серйозно і відповідально, то в Україні дану ініціативу переважна більшість автомобілістів затято ігнорує.

Сьогодні День осіннього рівнодення. Рівнодення – це момент часу, коли центр сонячного диска переходить через небесний екватор, при цьому він повністю перпендикулярний до екватора Землі. Рухаючись по екліптиці, Сонце двічі на рік буває на екваторі: один раз – переходячи з південної половини небесної сфери (20 або 21 березня) цей момент називають весняним рівноденням, бо після нього в Північній півкулі настає астрономічна весна, другий раз – переходячи з північної половини (22 або 23 вересня) цей момент називається осіннім рівноденням, бо після нього в Північній півкулі настає астрономічна осінь.

В Україні сьогодні День партизанської слави, який відзначається, згідно з Указом Президента від 30 жовтня 2001 року, щорічно цього дня.

Всесвітній день захисту слонів – найбільших тварин серед сучасних ссавців. Встановлений у 1996 році з ініціативи міжнародних екологічних організацій.

Національне свято Республіки Болгарія – День проголошення незалежності. Саме цього дня 1908 року у Велико-Тирново було оголошено маніфест, за яким Князівство Болгарія ставало незалежним від Османської імперії. Відзначається з 1998 року.

День єдності балтів у Латвії і Литві. Відзначається на честь перемоги балтійських племен над німецькими хрестоносцями у битві біля Саули 22 вересня 1236 року. Відзначається у Литві з 1994 року, а з 2000 також і в Латвії.

Ювілеї дня:

225 років від дня народження Майкла Фарадея (1791–1867), англійського фізика і хіміка, члена Лондонського королівського товариства. З 1825 р. – директор лабораторії Королівського інституту. Основоположник вчення про електромагнітне поле, один з засновників електрохімії, магнітооптики тощо.

115 років від дня народження Чарльза Брентона Хаггінса (1901–1998), американського хірурга-уролога і онколога, одного із зачинателів гормонотерапії, лауреата Нобелівської премії з фізіології і медицини (1966). Першим застосував естрогени (жіночі статеві гормони) для лікування пухлин, у тому числі раку  передміхурової залози.

22 вересня 1957 року народився Нік Кейв, австралійський рок-музикант, поет, сценарист, автор чудових, але не надто веселих пісень. Чималої слави музикант зажив після виходу альбомів Let Love In, Henry’s Dream і Murder Ballads. В альбомі Murder Ballads присутні дуети Кейва з Кайлі Міноуг і Пі Джей Гарві. Не надто довгі, але надзвичайно бурхливі стосунки з останньою у 90-х роках, надзвичайно вплинули на творчість Ніка Кейва. Австралійця досить часто ставлять в один ряд з такими музикантами як Леонард Коен і Том Вейтс.

40 років від дня народження Роналдо (1976), бразильського футболіста. Роналдо виступав на позиціях центрального нападаючого, і чимало фахівців вважають його одним із найліпших футболістів в історії сучасного футболу. Луїс Назаріу ді Ліма Роналдо народився на околиці Ріо-де-Жанейро. До 1994 року грав за місцеві клуби. Потім – за європейські: голландський «ПСВ», «Барселону», «Інтернаціонале», «Реал» (Мадрид), «Мілан». Роналдо вирізнявся феноменальною технікою. Отримавши м’яч з центру поля, міг граючи дійти до чужого штрафмайданчика, вправно обійшовши півкоманди суперника. З м’ячем поводився м’яко, плавно, можна, навіть, сказати елегантно, наче танцюючи вальс. Роналдо один із найтитулованіших футболістів: дворазовий чемпіон світу, віце-чемпіон світу, кращий футболіст в історії чемпіонатів світу за результатами досліджень Castrol Index, екс-рекордсмен чемпіонатів світу за забитими м’ячами (у 2014 році його перевершив Мирослав Клозе), рекордсмен за числом голів, забитих в усіх міжнародних турнірах, тричі кращий футболіст року за версіями ФІФА (1996, 1997, 2002) і журналу World Soccer, дворазовий володар «Золотого м’яча», володар «Золотої бутси», внесений до списку «ста найвидатніших футболістів світу» (13 місце) за версією журналу «World Soccer» (1999), в список «ФІФА 100», один з двох гравців, поряд з Пеле, який вигравав чемпіонат світу в 17 років. Бразильця Роналдо не варто плутати з іншим Роналдо – португальцем Кріштіану Роналдо. Першого вболівальники називали Феноменом, Зубастиком, «новим Пеле», а другого називають Крішті та Красунчиком. Їх відділяють лише 8 років різниці у віці, але бразилець досить рано завершив спортивну кар’єру (у 2014), тому сьогодні на слуху ім’я португальця, чия кар’єра на піку слави.

Роковини смерті:

95 років з дня смерті Івана Минчова Вазова (1850-1921), болгарського письменника і громадянського діяча. Створив художній літопис національного життя у численних творах різноманітних жанрів – від ліричної мініатюри до епічної поеми, комедії і драми. Автор роману-епопеї «Під ігом», присвяченого боротьбі болгарського народу за незалежність. У 1887-1889 рр. Іван Вазов жив в Одесі.

60 років з дня смерті Фредеріка Содді (1877-1956), англійського радіохіміка, лауреата Нобелівської премії з хімії (1921), члена Лондонського королівського товариства. Основні роботи присвячені дослідженню радіоактивності. Спільно з Резерфордом відкрив (1902) радіоелемент торій-Х (радій-224); розробив основи теорії радіоактивного розпаду, довів (спільно з Рамзаєм), що при радіоактивному розщепленні радію і радону утворюється гелій. У 1913 році ввів поняття про ізотопи. Після 1919 року переважно займався дослідженням економічних, соціальних і політичних проблем, а також проблем механіки й математики. На його честь названо мінерал соддіт.  

15 років з дня смерті Ісаака Стерна (1920-2001), відомого американського скрипаля. Народився в м. Кременець Тернопільської обл. Увійшов в історію світової музики як один із найбільш відомих академічних музикантів ХХ ст. У репертуарі майстра – твори Вівальді, Баха, Бетховена, Мендельсона, Брамса, а також композиції більш сучасних композиторів – Стравінського, Барбера,  Бернстайна.

5 років з дня смерті Ярослава Юрійовича Гомзи (1927-2011), знаного українського освітянина, шестдесятника, правозахисника, одного з фундаторів Української Гельсінської спілки на Донеччині, активного члена Народного Руху України, Донецького обласного Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка, Організації Українських Націоналістів. Багаторічний в’язень радянського режиму. Саме Ярославові Гомзі перед загибеллю у в’язниці КДБ довірив рукопис своєї книги «Мова - народу» на збереження до кращих часів Олекса Тихий.

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-