18 вересня. Пам’ятні дати

18.09.2016 08:00 1864

Сьогодні виповнюється 175 років від дня народження Михайла Драгоманова, українського громадсько-політичного діяча, мислителя, вченого в царині суспільних наук

Михайло Петрович Драгоманов (1841–1895) народився в Гадячі на Полтавщині в родині дрібних дворян. Мав двох братів і сестру Ольгу, більш відому під своїм літературним псевдо – Олена Пчілка (вона ж мати Лесі Українки). Навчався в Гадяцькому повітовому училищі та Полтавській гімназії, з якої був виключений з останнього класу «за дерзость». Згодом закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. Захистив дисертацію, викладав. Читав лекції з загальної й давньої історії. Утримував чималу сім’ю, платив за братове й сестрине навчання. Гроші на це заробляв лекціями в гімназії, газетною і журнальною роботою. Очолював ліве крило київської «Громади». У 1876 році через вільнодумство звільнений з роботи в університеті, змушений емігрувати. Жив у Відні, Женеві, Софії. З 1889 – професор кафедри історії Софійського університету. Російський уряд неодноразово вимагав від болгарської сторони відмовитися від послуг Драгоманова, але та на вимоги російського царату не зважала. Драгоманова у Болгарії надзвичайно цінували, пам’ятають його і нині – 170-річчя вченого у 2011 році було відзначено на державному рівні не тільки в Україні, але й у Болгарії. Декілька років поспіль у Софії проходять наукові конференції «Драгоманівські студії». У нас спадщина видатного вченого, а це праці з історії, політології, літературознавства, фольклористики і досі не прочитана та не вивчена. Навіть не існує повного видання його творів, а вони б склали приблизно 20-томник. Ідеалом Драгоманова був соціалізм західноєвропейського зразка. Він не терпів націоналізму. Жодного – ні російського, ні європейського, ні рідного українського. Був космополітом. Казав, що слабина українського руху у тім, що він романтично-емоційний. Зауважував, що коли українство стане працьовитим і сильним, тоді й заслужить право зватись Україною, а не Малоросією. Драгоманов вважав, що політичну свободу в Росії українці можуть одержати лише одним шляхом – шляхом федералізації. У цьому він розходився з багатьма своїми співвітчизниками. Відомий фольклорист Олександр Лоначевський на те йому зауважував: «Я ще зроду не бачив москаля не обрусителя. Покажіть мені хоч одного москаля, що не дивився б на Слов’янщину як на базар для своїх товарів, такий базар, де вони самі й ціну назначають!»  Драгоманов без пієтету ставився до класиків – навіть до Шевченка. Чималого розголосу в усій Європі мала його стаття «Турки внутренние и внешние» - у 1876 році росіяни взялися якраз «визволяти братні народи Балкан», а Драгоманов наголошував, що не можуть визволяти слов’ян від турків ті, хто сам поневолений «турками внутрішніми». А ще, в статті «Внутрішнє рабство й війна за визволення» він проголосив необхідність визволення самої Росії. «Доки є болото, будуть і чорти», - писав Драгоманов. На його думку, головним завданням має бути знищення «болота», тобто самодержавства. І цитата, яка вважається чи не заповітом Драгоманова: «Лишень тоді, коли ми покажемо свою силу, зверне на нас увагу Європа. Наївно ждати, щоб загал людей, навіть найгуманніших, турбувався з-за других лишень того, що їх б’ють. Мало хіба кого б’ють на земній кулі?! Люди інтересуються лишень тими, хто одбивається, - і таким лишень і помагають» (1895).

Щороку в третю неділю вересня в Україні відзначається День працівника лісу. Свято встановлено згідно з Указом Президента від 28 серпня 1993 року і є професійним святом працівників лісового господарства, лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості України. Наша країна належить до малолісистої зони. Ліси займають лише близько 15% території України й сконцентровані переважно в Українських Карпатах та Поліссі. Вони сформовані понад 30 видами деревних порід, серед яких домінують сосна (34,6%), дуб (27,5%), бук (8,9%), ялина (7,3%), береза, вільха, ясен, граб і ялиця. Україна за площею лісів посідає лише 8 місце в Європі й кожен другий гектар лісу – штучно насаджений. Опікується лісами Державне агентство лісових ресурсів України. Впродовж десятиліть лісова галузь була однією з найзакритіших і найнепрозоріших для контролю з боку громадськості. Величезних масштабів (і розголосу) набули безконтрольні вирубки лісу й резонансні багатомільйонні оборудки з землею, а її працівники замішані у корупційних схемах. Утім, переважна більшість працівників лісового господарства – віддані справі трударі, праця яких спрямована на збереження лісів, нарощування їх ресурсного потенціалу та недопущення розвитку процесів  споживацького ставлення до довкілля. Саме ці люди опікуються смерековими і буковими пралісами Карпат (останній, до речі, єдиний в Україні ліс, віднесений до списку об’єктів природної спадщини ЮНЕСКО), Цуманською пущею, Поясківським, Дзвінківським, Чорним лісами (одні з найдавніших і найкрасивіших лісів України), чи просто, є працівниками звичайних українських лісництв.

Події дня:

365 років тому (за ст. ст. 1651) після поразки української армії у Берестецькій битві між гетьманом Богданом Хмельницьким і польським урядом був укладений Білоцерківський мирний договір. За договором число реєстрового війська зменшувалося з 40 тисяч до 20 тисяч чоловік. Козацькою територією визнавалось лише Київське воєводство. У Брацлавське і Чернігівське воєводства поверталась польська адміністрація, а магнатам і шляхті повертались їхні маєтки. Гетьман зобов’язувався розірвати союз з Кримським ханством і позбавлявся права дипломатичних зносин з іноземними державами. Хмельницький залишався гетьманом, але після його смерті король дістав право призначати і звільняти гетьманів. Умови цього кабального для України договору були анульовані Богданом Хмельницьким у травні 1652 року.  

165 років тому (1851) вийшов друком перший номер щоденної газети The New York Times. На сьогодні The New York Times друга найбільша за накладом газета в США, після The Wall Street Journal і 39-та в світі. Створювалась вона як регіональне видання, втім, концепція регіонального ЗМІ не завадила їй стати однією з найвпливовіших газет світу. Сьогодні веб-сайт The New York Times щомісяця відвідують понад 30 мільйонів людей. Слоган газети: «У нас усі новини, які можна надрукувати» (з появою сайту салоган переробили: «У нас новини, на які ви клікаєте»). Штаб-квартира  The New York Times знаходиться на Манхеттені у The New York Times Building – 5-му за висотою хмарочосі Нью-Йорка (будівлю орендують відомі американські ЗМІ). Цікавий факт: інтернет-версія газети з’явилася в 1996 році, а от перше кольорове фото на першій шпальті – лише у жовтні 1997-го. The New York Times за всю свою історію отримала 117 престижних Пулітцерівських премій – більше, ніж будь-яке інше видання.

Ювілеї дня:

80 років від дня народження Веаніра Івановича Круглова (1936-2015), відомого українського артиста балету. У 1963-1976 рр. – соліст, з 1976 – педагог-репетитор Київського театру опери та балету. Виконував головні партії в балетах Чайковського, Адана, Мінкуса.

55 років від дня народження Джеймса Гандольфіні (1961-2013), американського актора італійського походження. Зажив слави завдяки головній ролі мафіозі Тоні Сопрано в популярному американському телесеріалі «Клан Сопрано» (канал НВО, 1999-2007). За цю роль актор був удостоєний трьох премій «Еммі» та «Золотого глобуса». Загалом знявся в понад 50-ти фільмах («Самотні серця», «Любов і сигарети», «8 міліметрів», «12 розгніваних чоловіків» та ін.). Серед його останніх ролей – роль директора ЦРУ в фільмі «Ціль № 1» про вбивство Усами бен Ладена.

Роковини смерті:

50 років з дня смерті Іларіона Семеновича Свєнціцького (1876-1956), українського філолога, музеєзнавця, мистецтвознавця, громадсько-культурного діяча. Випускник фізико-математичного факультету Львівського університету, був вільним слухачем історико-філологічного факультету Петербурзького університету, захистив докторську дисертацію у Відні. З 1913 року – доцент Львівського університету, 1944-1950 – завідувач кафедри слов’янської філології. Одночасно (до 1956) керував Львівським відділом Інституту мовознавства АН України, а також очолював (до 1952) створений ним у Львові 1905 року Національний музей (у 1939-1991 – Львівський музей українського мистецтва). Наукові інтереси цього видатного вченого були багатогранними – він досліджував мовознавство, зокрема історію української мови, історію української літературної мови, діалектологію, палеографію, рукописні пам’ятки і стародруки, музейну справу. Найвідоміші праці – «Бучацьке Євангеліє ХІІІ ст.», «Основи науки про мову українську», «Нариси з історії української мови», «Мова Галицько-Волинського літопису» тощо. Автор численних праць з давньоруської літератури, фольклору та літератури інших слов’янських народів, українського мистецтва. Ілларіон Свєнціцький – батько Віри Свєнціцької – відомого українського мистецтвознавця.

55 років з дня смерті Дага Яльмара Хаммаршельда (1905-1961), шведського політичного діяча, генерального секретаря ООН (1953-1961), лауреата Нобелівської премії миру (1961). На його честь заснована нагорода ООН – медаль ім. Дага Хаммаршельда.

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-