17 вересня. Пам’ятні дати

17 вересня. Пам’ятні дати

Укрінформ
Сьогодні в Україні День рятівника, разом з тим, свої професійні свята відзначають українські винахідники і раціоналізатори та фармацевти

День рятівника відзначається щороку цього дня згідно з Указом Президента від 12 вересня 2008 року. День рятівника є професійним святом не тільки працівників усіх аварійно-рятувальних служб, пожежної охорони, інших спеціальних  формувань, але його відмічають також громадяни, які внесли свій вагомий внесок у справу ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, захисту життя і здоров’я людей. Нині всі рятувальники України підпорядковуються Державній службі з надзвичайних ситуацій, яка забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідацію надзвичайних ситуацій, рятувальну справу, гасіння пожеж, пожежну та техногенну безпеки, діяльність аварійно-рятувальних служб, а також профілактику травматизму невиробничого характеру. На сьогодні ДСНС має у своєму підпорядкуванні угруповання сил загальною кількістю до 55 тис. осіб особового складу; 7 аварійно-рятувальних формувань швидкого реагування (центрального підпорядкування), в тому числі авіацію; 25 аварійно-рятувальних загонів спеціального призначення та 1182 державних пожежно-рятувальних підрозділи. Представники однієї з найгуманніших професій протистоять пожежам і повеням, епідеміям і пандеміям, буревіям і зсувам ґрунту, вибухам газу і снігопадам, автомобільним та будь-яким іншим аваріям. Вони врятують утопаючого, знешкодять небезпечний вибуховий пристрій, локалізують вогонь і знімуть з високого дерева переляканого кота. Згідно зі статистикою, протягом доби українські рятувальники здійснюють майже дві тисячі виїздів, рятуючи вдень і вночі десятки людських життів. Лише протягом 6 місяців цього року вони врятували 1 210 людей, з них 172 дитини.

Водночас у третю суботу вересня згідно указів Президента відзначаються День винахідника і раціоналізатора та День фармацевтичного працівника.

В Сполучених Штатах сьогодні - День Конституції і День громадянства (Constitution Day and Citizenship Day). 17 вересня 1787 року була прийнята Конституція країни (набрала чинності 4 березня 1789 року), і перші іммігранти, які прибули до Нового Світу в пошуках ліпшої долі, стали американськими громадянами. Конституція США була прийнята на Конституційному Конвенті у Філадельфії й згодом ратифікована тринадцятьма, існувавшими на той час, штатами. Вважається першою в світі конституцією у сучасному розумінні й одним із кращих зразків демократії нового часу. Складається з семи частин, за час дії Конституції були ухвалені двадцять сім поправок, які є її невід’ємною складовою. Деякі ідеї, які лягли в основу конституції, були новим словом батьків-засновників США, а інші були взяті з праць філософів XVII-XVIII століть і наявних на той час конституційних документів. Чималий влив на Конституцію США справили праці французького просвітителя Монтеск’є, в першу чергу його твір «Про дух законів», Томаса Гобса, Джона Локка, Жана-Жака Руссо. День Конституції не є вихідним днем у США, натомість приділяється увага до вивчення Основного Закону в школах, поширенню знань серед усіх верств американського населення.

Події дня:

Цього дня 1939 року радянські війська почали окупацію Західної України та Західної Білорусі. Вже 18 вересня були зайняті Луцьк і Станіслав (нині Івано-Франківськ), 22 вересня - Львів, 24 - Дрогобич, 26 - Яворів, 27 - Старий Самбір. Уряд СРСР мотивував вторгнення тим, що Радянський Союз вимушений «взяти під свій захист життя і майно українського і білоруського населення східних областей Польщі». Насправді ж, СРСР діяв згідно з радянсько-німецьким пактом про взаємний ненапад і секретними протоколами до нього («Пакт Молотова-Ріббентропа»), в яких конкретно йшлося про розподіл території Польщі. Землі, населені переважно етнічними українцями та білорусами, переходили під владу СРСР і включалися до складу УРСР та БРСР, власне ж польські землі визнавалися за Німеччиною. 28 вересня, після придушення опору Війська Польського на всій території цієї країни, зокрема у Варшаві, був підписаний радянсько-німецький договір про дружбу та кордон, який визначався по Західному Бугу і Нареву. На здобутих західноукраїнських землях було створено Львівську, Волинську, Дрогобицьку, Рівненську, Станіславську й Тернопільську області. Одразу ж після окупації відбулася хвиля націоналізації промисловості, банків, транспорту, землі, примусова експропріація майна, репресії та масові депортації місцевого населення до Сибіру. Як відомо, вже в червні 1940 року сталінське керівництво в ультимативній формі висунуло перед Румунією вимогу передати СРСР Бессарабію (зайняту румунськими військами в 1918 року) з переважаючим молдавським, а також гагаузьким, болгарським, українським, єврейським населенням та населену переважно українцями Північну Буковину. Уряд Румунії був змушений прийняти ультиматум, і наприкінці червня 1940 року частини Червоної армії перетнули румунсько-радянський кордон, приєднуючи названі території до СРСР. Акерманський та більша частина Ізмаїльського й Хотинського повітів Бессарабії було включено до складу Одеської області Української РСР, а Північну Буковину реорганізовано в Чернівецьку область. Таким чином, внаслідок подій вересня 1939 – червня 1940 року територію Радянської України значно розширено в західному та південно-західному напрямках. Вона охопила майже всі, за винятком Закарпаття (переданого німцями Угорщині після ліквідації Чехословацької республіки), етнічні українські землі. 

Ювілеї дня:

105 років від дня народження Василя Біласа (1911–1932), члена Української військової організації та Організації українських націоналістів. Небіж визначного діяча Української Військової Організації і Організації Українських Націоналістів Дмитра Данилишина. Входив до складу дрогобицької бойової групи ОУН, створеної Зеноном Коссаком.

85 років від дня народження Енн Бенкрофт (Анна Марія Луїза Італіано; 1931-2005), американської актриси театру і кіно. Свого часу Енн Бенкрофт мала стійке реноме актриси-інтелектуалки. Знімалась у фільмах: «Випускник», «Можна входити без стуку», «Чудотвориця» (премія «Оскар», приз МКФ у Сан-Себастьяні), «Пожирачі гарбузів» (приз МКФ у Канні), «Товстун», «Містер Джонс», «Великі сподівання». Є однією з небагатьох актрис, нагороджених провідними американськими нагородами в кіно («Оскар», «Золотий глобус»), театрі («Тоні») і телебаченні («Еммі»). Енн Бенкрофт народилася в Нью-Йорку в родині італійських емігрантів. З дитинства мріяла стати актрисою. «Хто ми такі, доцю, щоб навіть мріяти про таке?», - сумно зауважив їй батько, почувши про доччині наміри. Але дівчинка знайшла підтримку в матері: «Якщо ти цього прагнеш, то ти цього обов’язково доб’єшся. Я вірю і завжди віритиму в тебе», - сказала та. Освіту Енн здобувала в Американській академії драматичного мистецтва та Акторській студії Лі Страсберга в Нью-Йорку. Кар’єру розпочинала на телебаченні, потім дебютувала в Голлівуді, а згодом грала на Бродвеї в серйозних театральних постановках. Одна з її найвідоміших ролей в кіно – місіс Робінсон у трагікомедії Майка Ніколса «Випускник». Роль (до речі, доволі неглибока за сценарієм) заміжньої жінки, котра рішуче спокушає юного інфантильного випускника університету, у виконанні Дастіна Гоффмана, принесла актрисі премію «Золотий глобус», а також номінації на «Оскар» і BAFTA. Попри шалений успіх, актриса згодом зізнавалася в інтерв’ю, що роль у цьому фільмі затьмарила всі інші її кінороботи й закріпила за нею статус «старої дами», хоча на момент зйомок їй було лише 36 років, а Гоффману 30. Героїні, котрих грала Енн Бенкрофт – уперті, цілеспрямовані, іноді героїчні, іноді дивакуваті. Усі вони вирізняються залізним характером, так само, як і сама Енн Бенкрофт. Актриса довго хворіла на рак, але про її важку хворобу майже ніхто не знав. Вона ніколи нікому не скаржилася, тому її смерть стала для багатьох її друзів цілковитою несподіванкою. Енн Бенкрофт була у шлюбі з відомим американським комедіографом Мелом Бруксом. 

Роковини смерті:

80 років з дня смерті Анрі Луї Ле-Шательє (1850-1936), французького фізикохіміка і металознавця, одного з засновників металографії.

15 років тому в автомобільній катастрофі трагічно загинув Давид Кіпіані (1951-2001), грузинський футболіст, колишній гравець тбіліського «Динамо».

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-