Олексій Руденко, головний художник групи, що розробляла однострої ЗСУ
Проти зображень воїна-вовка на беретах бійців ССО виступали люди, заточені на радянських традиціях  
17.09.2016 13:00

- У нас постійно вводилися якісь новації, але Україна відчула себе державою повною мірою тільки після Революції Гідності. Тож всі спроби модернізації військової форми в попередні роки наражалися на спротив, нерозуміння, а іноді й на відвертий саботаж. Моїм першим місцем роботи після закінчення Київського художнього інституту було Міністерство оборони України. Тож я був художником першої робочої групи у 1992 році. Ще тоді були створені перші зразки одностроїв, які тільки тепер знайшли своє затвердження.

У всіх на пам'яті була картинка, як російські військові в новому камуфляжі та повному озброєнні наставляли зброю на наших хлопців

- Форма була створена, але не затверджена?

- Так. Тільки державні та військові прапори були введені, а також знаки розрізнення на техніку. А стосовно новацій у формі, то їх не було, бо однострій 1993 року, який діяв донині - це калька з російсько-радянської форми, хоча й оздоблена тризубами і прапорами. Колір форми обирався не за принципом історичності чи відповідності, а стихійно: просто закупили тканину в'єтнамського виробництва, а потім тиловики довго сиділи й вигадували: як її назвати. І придумали - форма кольору «мокрого полину». Так у документах і лишилося - форма «мокрого полину». Знаки розрізнення теж повторюють радянські, і технологія виготовлення дуже «цікава»: погони офіцерського складу - це пластик, обтягнутий стрічкою. Це нам продемонструвало, що однострій війська не є пріоритетною справою. Якесь бажання до змін у цьому питанні почалося лише після анексії Криму. Бо у всіх на пам'яті була картинка, як російські військові в новому камуфляжі та повному озброєнні наставляли зброю на наших хлопців.

- Тобто, це було бажання зовнішньо відмежуватися від радянсько-російської армії?

- Завдання нам ніхто не ставив. Ми почали працювати самі. Ініціатива змінити щось у зовнішньому вигляді армії з'явилася у багатьох небайдужих людей. Я певний час працював головним художником часопису «Військо України», тобто  мав стосунок до створення емблематики, форми, тож разом з колегами почав щось малювати. А потім ситуативно через соцмережі утворилася група, яку очолив Віталій Гайдукевич. Це ведучий 5 каналу. У нього історична освіта, а ще він дуже цікавиться військовою історією.

Наша ініціатива була підтримана керівництвом Міноборони. Тобто, саме життя підштовхувало до змін. Україна вступила у війну. А зовнішній вигляд військовослужбовця та його здатність виконувати задачу певним чином взаємопов'язані. Щодо ідеологічного підґрунтя, то було зрозуміло, що українське військо має бути національним. Тобто, його історія виходить не з СРСР, а має базуватися на вітчизняних традиціях.  А по-друге: оскільки держава обрала курс на входження до єдиної європейської сім'ї, а значить, також і до єдиних структур (НАТО в тому числі), то наша армія повинна посісти своє гідне місце серед країн Північно-Атлантичного альянсу. Адже наші військовослужбовці беруть участь у спільних військових навчаннях, є навіть закордонні радники в нашому Міністерстві оборони. Тому нам потрібно було скласти образ української армії національної за духом та європейської за суттю.

Саме армія УНР - одна з перших східноєвропейских армій, яка прийняла як однострій британський мундир

- Саме тому обрали за зразок одностроїв британський стиль?

- Це голосно сказано. Насправді крій більшості армій світу склався ще під час Першої світової війни. Дійсно, британський крій кітеля під назвою «френч» є у всіх армій. Але саме армія УНР (Української Народної республіки) - одна з перших східноєвропейских армій, яка прийняла як однострій британський мундир. Це колір «хакі» для сухопутних військ, кашкет певного типу, що походить від британського тренчкеп (tranch cap). Всі ці елементи умовно називають британськими, хоча я назвав би їх європейськими.

- А чому не використали стиль петлюрівської армії, схожий на одяг козаків?

Своєю моделлю погляду на українську історію росіяни постійно намагаються нам накинути персоніфікацію нашої «зради». То ми мазепинці, то петлюрівці, то бандерівці

- А для вас є різниця між арміями УНР і петлюрівцями? По-перше, не можна казати «петлюрівська», бо так ви приймаєте російську модель погляду на українську історію. Вони ж постійно намагаються нам накинути персоніфікацію нашої «зради». То ми мазепинці, то петлюрівці, то бандерівці. Симон Петлюра був керівником УНР і командувачем її збройних сил, головним отаманом Дієвої армії УНР. І тому ми можемо казати тільки про однострій Дієвої армії УНР. Основний однострій цієї армії - це якраз класичний френч, галіфе, кашкет і т.п. А козацькі жупани - це екзотика, яка використовувалася для спеціалізованих частин. Їх запровадили для  “чорних запорожців”, які носили козацького типу шапки зі шликами.

Але ми прив'язувалися саме до Дієвої армії. Не треба забувати, що у нас на той час була ще Західно - Українська Народна Республіка, ЗУНР, яка так само мала збройні сили - Галицьку армію. Тому основні елементи Галицької армії, армії Української Держави Скоропадського та армії УНР стали для нас джерелом для натхнення, щоб створити єдиний комплекс і одностроїв, і знаків розрізнення.

У п'ятикінцевій зірці радянської армії насправді не має нічого поганого, але для нас це один із ключових символів радянської окупації України

Адже знаки розрізнення відрізняють кожну національну армію. А у нас вони несуть ще й певну ідеологічну складову. Бо в п'ятикінцевій зірці радянської армії насправді не має нічого поганого, але для нас це один із ключових символів радянської окупації України. До речі, спікер ВР Андрій Парубій говорить про те, щоб законодавчо закріпити роки перебування України у складі СРСР саме як час окупації. Тому ми зробили нові знаки розрізнення, де ключовий елемент офіцерських погонів - ромби, які за гетьмана Скоропадського називали «зоря». Тобто, це теж цитати з української уніформологічної спадщини. До того ж, це буде зрозуміло для країн НАТО. Бо їхній стиль теж склався на початку ХХ століття.

- Геральдика - це мова символів, де не можна брати елементи лише з художніх міркувань. Які були геральдичні принципи застосовані, коли ви зобразили на знаках 73-го Окремого центру спецоперацій морського коника, а на Силах спецоперацій ВМС вовка-перевертня? Там бійці навіть протестували проти цих зображень.

- Це не бійці, а керівництво протестувало. По-перше, морський коник вже давно використовується 73-м Окремим центром спецоперацій. До того ж, це традиційний зооморфний символ. У них цей коник вже використовувався, тож ми просто перенесли його на беретний знак.

- У нас досі є тільки малий герб - тризуб. Чи буде розроблений великий?

- Про великий герб ідеться ще у постанові Верховної Ради 1992 року. Потім це було закріплено в Конституції. Але поняття про великий герб з'явилося через тодішній спротив національній символіці з боку лівих фракцій - комуністів і соціалістів. У такий спосіб їм натякали, що коли вони підтримають у цілому питання національної символіки, то, можливо, у великому гербі для них з'явиться шпарина, щоб показати досвід перебування України в складі СРСР.

Нинішня ситуація зруйнувала ці сподівання. І з геральдичної точки зору Україна, як унітарна держава, не потребує великого державного герба. Бо вона не утворювалася з кількох держав, а є єдиною. Великого герба немає в більшості країн світу. Бо це не примха, а норма геральдичного права. І нам не потрібно наводити приклади монархічних держав. А от європейські країни з демократичною формою правління великих гербів не мають. Хіба що це історично мотивовано. Серед колишніх республік Радянського Союзу лише Латвія має великий герб, бо її утворено з 3 історичних територій.  А Україні варто просто закріпити малий герб як єдиний державний.

Нинішня нагородна система не реагує відповідним чином на подвиги наших військових

- А чи будуть у нас розроблятися нові військові ордени?

- Так, нині ведеться робота зі зміни нагородної системи. Наша група розробників нової форми в це теж включена. Ці зміни необхідні, бо нинішня нагородна система не реагує відповідним чином на подвиги наших військових. Набір нагород теж украй обмежений. Є тільки Орден «За Мужність» і Орден Богдана Хмельницького. Також потрібно розширити коло нагород у категорії «Відзнака президента». І головне, удосконалити систему відомчих нагород. Очевидно, до 14 жовтня, Дня святої Покрови, Свята захисника України щось нове в нагородах таки має з'явитися, адже це свято козаків-воїнів, а відтак - свято усіх вояків-українців.

Ліліана Фесенко, Людмила Українка. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-