14 вересня. Пам’ятні дати

14.09.2016 08:00 1506

Сьогодні за християнським календарем Симеона Стовпника, а у давнину - початок нового року

Мабуть, жодне осіннє свято не позначене стількома цікавими обрядодіями, як Семена, котре за церковним календарем іменується святом преподобного Симеона Стовпника і матері його Марфи. А ще це день початку індикту – церковного новоліття. Як відомо, наші пращури початок нового року відзначали навесні, коли пробуджувалася природа. Але прийняття християнства змусило порушити традицію – перенести початок нового року на осінь, як то було у Візантії ще з часів Першого вселенського собору. Церковникам довелося вести не одне століття запеклу боротьбу, аби, врешті-решт, силою законів (противників піддавали навіть анафемі) запровадити серед українського люду святкування Нового року у вересні. Офіційно церковне новоліття було встановлене на Русі в 1363 році. Останній раз новий рік у вересні офіційно святкували в 1699-му, після чого Петро І, налаштований на західні традиції, ввів державне новорічне святкування 1 січня. І знову впродовж століть люд опирався нововведенню, аж поки не звик, а нині навіть не уявляє собі ситуацію, як то було – святкувати Новий рік без ялинки і звичайних зимових атрибутів. Цього дня за княжої доби існував обряд «пострижин» та «посадження на коня» - малолітніх київських княжичів на Семенів день садовили на коня і з великими церемоніями везли до церкви, де після божої служби їх постригав сам єпископ. Обряд символізував перехід з дитячих літ до воєнної верстви. Обряд «пострижин» мав місце і в Запорізькій Січі, коли новоприбулих посвячували в козаки, залишаючи їм знаменитий «оселедець». А ще в давнину, приблизно з ХVІ століття, цього дня у Києві пишно проходило «весілля свічки», або Свято свічки. Напередодні Семена на Контрактовому майдані звечора сходились члени братств та цеховики зі своїми знаменами, гімнами та професійними атрибутами. Кожне цехове товариство мало і свою свічку. З настанням півночі весь майдан спалахував безліччю вогнів. То було неповторне видовище. Кожен цех показував присутнім вертепну виставу і мав проспівати свій професійний гімн. Дійство тривало аж до ранку, а коли розвиднялося, усі розходились по місту, щоб привітати киян з Новим роком. Крім того, на Семена в Києві відбувалося грандіозне осіннє базарне свято, на яке з’їжджалося чимало люду з інших міст та селищ. На церковне новоліття було прийнято дякувати Богові за щедрий врожай та просити Його благословення на рік наступний. Церква й по сьогодні дотримується цієї давньої благочестивої традиції. З цього дня бере свій початок і «старе» бабине літо, яке закінчується на другу Пречисту (21 вересня). Тому спостерігали, якою в цей день буде погода: якщо ясною, то осінь ще потішить теплими і сонячними днями.

Події дня:

Цього дня 1939 року у США було здійснено перший політ дослідного зразка гелікоптера Ігоря Сікорського VS-300 (S-46). У 1944 році на його основі було створено перший у світі гелікоптер, який випускався серійно.

Ювілеї дня:

104 роки від дня народження Едуарда фон Фальц-Фейна (1912), барона, громадського діяча князівства Ліхтенштейн, знаного мецената. Племінник засновника унікального заповідника «Асканія-Нова» Фрідріха фон Фальц-Фейна народився в шляхетній родині на півдні України. Його бабуся Софія була засновницею величезного маєтку на Херсонщині. Згодом її під час страшних подій 1917 року вб’ють червоні. Рятуючи життя, родина Едуарда Фальц-Фейна змушена була залишити батьківщину і після довгих поневірянь, зрештою, знайшла притулок у Ліхтенштейні. Впродовж десятиліть батьки Едуарда мріяли повернутися на рідну землю, але втілити їхню мрію в життя випало лише їхньому синові. Барон Едуард Фальц-Фейн неодноразово бував в Україні. На його кошти побудована церква в селі Гаврилівка на Херсонщині (колишній маєток батьків); він виділив кошти на реставрацію садиби Фальц-Фейн в «Асканії-Новій» та став одним із засновників Фонду «Асканія-Нова»; передав НАН України бібліотеку Сержа Лифаря, яку за чималі кошти викупив на одному з аукціонів. «У моїх жилах тече і часточка української крові. Я ніколи про це не забуваю. Саме тому, живучи впродовж багатьох років за межами України, я залишаюся її патріотом…» І один із рецептів щасливого і довгого життя від Фальц-Фейна: «Не можна весь час жити минулим. Завжди треба вчасно перегортати сторінку й іти далі».

90 років від дня народження Мішеля Бютора (1926-2016), французького письменника, представника «нового роману» (утім, сам письменник заперечував належність до цього літературного напрямку). Автор романів «Міланський проїзд», «Розподіл часу», «Зміна», «Сходи», літературних та мистецтвознавчих есе «Репертуар», книг про Шарля Бодлера, Мішеля Монтеня, Франсуа Рабле, Мерселя Пруста, Гюстава Флобера. Лауреат численних літературних премій, зокрема й премії Ренодо.

80 років від дня народження Богдана Костянтиновича Медвідського (1936), українського філолога, фольклориста, етнографа у Канаді. Доктор філософії, професор. Закінчив Оттавський університет, працював на факультеті слов’янських мов і літератур Торонтського університету, в Карлтонському університеті (Оттава); з 1971 – професор Альбертського університету. Член асоціації канадських фольклористів, Канадської асоціації славістів, Американського фольклорного товариства, Асоціації канадських етнічних досліджень, НТШ в Канаді та ін. Досліджував мову новел Василя Стефаника; вивчає фольклор, етнографію і народне мистецтво українців Канади. Співавтор ряду англомовних праць з фольклористики.

Роковини смерті:

695 років з дня смерті  Данте Аліг’єрі (травень 1265-1321),  італійського поета, творця італійської літературної мови. Автор першого автобіографічного твору в європейській літературі – «Vita nova» («Нове життя», 1292), сюжетну основу якого становить історія платонічного кохання поета до Беатріче Портінарі, оплакування її передчасної смерті. Вершиною творчості Данте є поема «Комедія» (1307-1321), відома під назвою «Божественна комедія». Епітетом «божественна» (у розумінні «прекрасна») її наділив 1360 р. Джованні Бокаччо, перший біограф Данте. Поема складається з трьох частин – «Пекло», «Чистилище» і «Рай». Задумана в дусі середньовічного жанру видінь, вона вийшла далеко за його рамки, ставши своєрідним синтезом культури середніх віків і водночас прологом до культури Відродження. Крім поетичних творів Данте писав наукові трактати. Останні роки свого життя поет мешкав у Равенні, там і похований. В Україні твори Данте відомі з початку ХІХ ст. Одним з перших перекладачів «Божественної комедії» українською мовою, популяризатором творчості Данте був Іван Франко. Не так давно переклад «Божественної комедії» українською здійснив Максим Стріха.

165 років з дня смерті Джеймса Фенімора Купера (1789-1851), американського письменника. Автор історичних і пригодницьких романів – «Шпигун», пенталогії про Шкіряного Панчоха, у тому числі «Останній з могікан», публіцистики.

100 років з дня смерті Хосе Ечегарай-і-Ейсагірре (1832-1916), іспанського драматурга, лауреата Нобелівської премії з літератури (1904). Автор понад 80 п’єс, у тому числі «Великий Галеото», «Син Дон Жуана», «Божевілля або святість». Молоде покоління іспанських драматургів, яке прийшло за Ечегарай-і-Ейсагірре не сприймало всерйоз творчість цього драматурга, звинувачуючи його у надмірній сентиментальності, застарілості та епігонстві Ібсена й французьких натуралістів. Хоча були у нього й прибічники, наприклад Бернард Шоу, котрий  схвально відгукувся про творчість іспанця, називаючи того «послідовником школи Шіллера, Гюго і Верді».

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-