12 вересня. Пам’ятні дати

12.09.2016 08:00 772

Сьогодні одній із перлин Івано-Франківщини - природному заповіднику «Ґорґани», виповнюється 20 років

«Ґорґани» – природний заповідник в Українських Карптах. Розташований він у південно-західній частині Івано-Франківської області у районі Довбушанських Ґорґан – найнедоступнішої високогірної кам’янистої частини Українських Карпат. Довбушанський масив – один із трьох основних масивів Ґорґан. Його вершини та верхні частини схилів вкриті кам’янистими розсипами. Тутешні краєвиди вражають своєю строгою красою. Найвищі вершини заповідника – гора Довбушанка (1754 м) та Ведмежик (1736 м). Ліси займають 84% площі заповідника. Тут ростуть переважно смереки, ялиці та бук. У заповіднику живуть представники понад 1000 видів безхребетних тварин. З фауни 20 видів є рідкісними і занесені до Червоної книги України. На гірському масиві Ґорґани, крім самого заповідника «Ґорґани», знаходиться ще Карпатський природний національний парк та Ландшафтний заказник «Ґрофа». Усі три природно-заповідні території були створені задля збереження реліктової кедрової європейської сосни (Pinus cembra). Заповідник «Ґорґани» мали намір створити ще в 1940 році, але цьому завадила війна. І лише 12 вересня 1996 року відповідним Указом Президента було створено заповідну зону загальною площею 5 344 га. У 2005 році їй було надано статус «державний заповідник». В охоронній зоні заборонена рубка лісу, будь-яке будівництво, облаштування місць для масового відпочинку населення, риболовля, полювання або відлов звірів без дозволу Мінприроди. Назва «Ґорґани» походить від слів «ґорґотати», «ґорґотіти», «скреґотіти», «скрекотати». Тобто, коли масивні брили каменю рухаються по схилах гір, цим самим вони створюють шум, глухі звуки – ґорготіння (скреготіння). А ще назва Ґорган походить від румунського слова «gоrgan» – курган.

Ювілеї дня:

Цього дня  1875 року народився Олександр Антонович Кошиць (1875-1944), видатний український хоровий диригент, педагог, етнограф і композитор, один із засновників Української республіканської капели. Капелу було створено за наказом Симона Петлюри у 1919 році. Політик вважав, що Капела допоможе сформувати гарний імідж новій незалежній Україні за кордоном, адже там, упродовж століть чули лише про «вєликую» Росію. Український уряд пообіцяв Капелі чималі кошти – 2,7 млн крб. Для порівняння: тодішні видатки на формування одного армійського корпусу становили 5 млн крб. Але так вийшло, що обіцяних грошей артисти не побачили: на Київ насувалася більшовицька навала, довелося терміново евакуюватися. Зрештою, всі зібралися в Кам’янці-Подільському. Кошиць влаштував прослуховування, але був розчарований виконанням (записав, що такого хорового співу на своєму віку ще не чув: виють як вовки, із 80 душ «справжніх голосів» не більше 30). Але колектив взявся за репетиції та вивчення французької мови і «процес пішов». Гастролі капели Кошиця розпочалися у квітні 1919 року. Першою у списку була Чехія. До Праги українці приїхали майже у дранті, «голі й босі». Сам Кошиць ходив у чужому (на три розміри більшому) пальті й зеленому капелюсі з чужої голови. Соромно було, навіть, зайвий раз із готелю вийти. Але тодішній посол Української Народної Республіки у Празі Микола Славінський позичив колективу 130 тис. крон, і артисти змогли пристойно вдягнутися. Гастролі проходили з величезним успіхом. «Українці прийшли й перемогли! Це – посольство з іншого світу!», - написали після першого ж концерту чеські газети. Українське стало модним у Празі. Коронним номером усюди звучав «Щедрик». Після Праги був Відень. Там Кошиця назвали генієм, а його хор, що «співає, мов одна людина» - дивом артистичного взаєморозуміння. До Парижа потрапили восени 1919 року. На першому ж концерті було багато поліції – боялися російських провокацій. Росіяни погрожували зірвати концерт капели, на афішах писали лайливі слова. Але тріумф на українців чекав і в Парижі. Місцеві газети писали: «Наша пані Географіє! Чого ти нас вчила! Ти казала, що Україна – це поля та отари, і не казала, що там є народ з такою душею! Ще ніякий хор, французький чи чужоземний, не дав нам нічого подібного!» Після Франції капела виступала в Голландії, Англії, Німеччині, Іспанії. Втім, європейці українцям аплодували, а визнавати суверенітет України не поспішали. Королева Бельгії після концерту сказала: «Моє серце на боці вашого народу, але ми, монархи – раби політики». Тим часом більшовики захопили в Україні владу, колишніх українських очільників перестріляли, а кому вдалося вирватися – оселився на заході. У 1923 році капела Кошиця вирушила до Америки. Українські артисти виступали в США, Аргентині, Мексиці, Бразилії. В 1924 році колектив розпався. Олександр Кошиць жив спочатку поблизу Нью-Йорка, 1941 року переїхав до Канади, вів клас хорового диригування. Помер і похований у Вінніпегу.

95 років від дня народження Станіслава Лема (1921–2006), польського письменника, визначного представника науково-філософської фантастики. Народився у Львові в родині лікаря. Навчався 1939-1941 і 1944-1946 у Львівському медичному інституті. Після війни оселився в Кракові, де закінчив медичний факультет університету. Працював при кафедрі психології, займався історією і теорією науки, співробітничав у редакціях науково-популярних журналів. Літературну діяльність розпочав у 1946 році публікацією в періодиці роману «Людина з Марсу». Перший науково-фантастичний роман «Астронавти» побачив світ п’ять років потому. Найвідоміші романи Лема – «Едем», «Солярис», «Голос Неба», «Щоденник, знайдений у ванні», «Магелланова хмара», «Мир на землі». Відомий також філософсько-соціологічними дослідженнями, серед яких і знаменита «Сума технології». Автор понад 70 книг, перекладених 41 мовою світу і виданих загальним накладом майже 30 мільйонів екземплярів. Помер 27 березня 2006 року у Кракові.

85 років від дня народження Олександра Онуфрійовича Дзьобана (1931), українського бібліографа, літературознавця, археографа. З 1958 року працює у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника. Автор розвідок про життя і творчість Михайла Старицького, Лесі Українки, Івана Франка, Марійки Підгірянки, Агатангела Кримського та ін. Опублікував епістолярні матеріали Лесі Українки, Климента Квітки, Агатангела Кримського, Івана Нечуя-Левицького. 

85 років від дня народження Роже Планшона (1931–2009), французького театрального режисера, актора, драматурга. 1952 року створив Театр комедії в Ліоні, 1957 – Міський театр Віллербана (поблизу Ліона; у 1972 році перейменований у Національний народний театр). «Театр для всіх» – головний девіз його творчості, а головний творчий прийом – «осучаснення класики». Був ініціатором ідеї децентралізації мистецтва, і не лише пропагував її, але й активно втілював у життя. Знімався (грав епізодичні, але досить яскраві ролі) у фільмах Робера Брессона, Джозефа Лоузі, Анджея Вайди.

Роковини смерті:

95 років з дня смерті Ганни Петрівни Затиркевич-Карпинської (1855-1921), української актриси, блискучої виконавиці характерно-побутових ролей. Працювала в українських трупах Кропивницького, Старицького, Садовського, Саксаганського. Створила неперевершені образи в таких ролях, як Гапка в «Зайдиголові» та Риндичка в «По ревізії» Кропивницького, Секлета в «За двома зайцями» Старицького, Лимериха в «Лимерівні» Панаса Мирного, Ганна в «Безталанній» та Мелашка в «Наймичці» Карпенка-Карого, Одарка в «Сватанні на Гончарівці» та Фенна Степанівна в комедії «Шельменко-денщик» Квітки-Основ’яненка.

35 років з дня смерті Еудженіо Монтале (1896-1981), італійського поета, літературного критика, перекладача, лауреата Нобелівської премії з літератури (1975). Представник герметизму (літературний напрямок, близький до «чистого мистецтва»). Вже перша поетична збірка Монтале «Панцир каракатиці» (1925) привернула до себе увагу критиків. Проте, найкращою вважається третя збірка поета – «Буря та інші вірші» (1956). У Нобелівській лекції, котра називалась «Чи може ще існувати поезія?» Монтале висловив думку, що головне для поета – людська особистість, її значущість, «щоденна пристойність». Багато років поспіль працював літературним і музичним критиком у газеті «Корр’єре делла сера».

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-