Громадяни звертаються на урядову «гарячу лінію» з питань держреєстрації речових прав на нерухоме майно

Інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є відкритою та загальнодоступною.

З 13 грудня 2015 року набрав чинності Закон України № 834-VІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Також затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Дані нормативні акти спрямовані на спрощення вказаної процедури та врегулювання процедурних питань, пов'язаних з проведенням державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Серед основних змін слід відмітити наступне: змінюється та збільшується коло суб’єктів, які мають право проводити державну реєстрацію. А саме, повноваження з проведення державної реєстрації передаються органами Міністерства юстиції України до виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних та районних у містах державних адміністрацій. Крім того, державну реєстрацію тепер мають право проводити нотаріуси як державні, так і приватні.

Розширення кола осіб, які тепер зможуть проводити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, створює можливість альтернативного вибору, оскільки громадяни тепер матимуть змогу самостійно вирішувати куди звернутися для проведення державної реєстрації, чи то до органу місцевого самоврядування, чи до нотаріуса, що мінімізує корупційні ризики та бюрократію, а також підвищує доступність такої послуги.

З 2016 року вже не видаються Свідоцтва про право власності та Витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Підтвердженням проведення державної реєстрації тепер є рішення реєстратора про реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна, яке буде формуватися в електронному вигляді,та доступ до якого буде здійснюватися заявником нерухомості через веб-портал Міністерства юстиції України. За бажанням заявника, рішення реєстратора може бути надано у паперовій формі шляхом його друку за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на аркушах паперу форматом А4 без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора.

Дані зміни є досить суперечливими, оскільки наші громадяни звикли до паперової форми документів на нерухомість, що мають бути оформлені на державних бланках зі ступенями захисту, мати печать та підпис органу, який видавав даний документ. Водночас, дуже добре, що запроваджується методика західних країн, але даний процес та зміни мають бути поступовими з урахуванням суспільної адаптації і сприйняття даних змін нашими громадянами. Крім того, у наших громадян відсутня повна довіра до державних органів, в тому числі і стосовно 100% захисту даних, що містяться та зберігаються в державних реєстрах в електронному вигляді. Отже, факт проведеної державної реєстрації має підтверджуватися як в електронні формі, так і в паперовій, тобто дублювати одна одну.

Також змінено ставки адміністративного збору за проведення державної реєстрації прав, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації із зазначеного реєстру.

Оскаржити рішення, дії або бездіяльність суб’єкта державної реєстрації (державного реєстратора, нотаріуса) тепер можна буде не лише в судовому порядку, а й шляхом звернення до територіального органу Міністерства юстиції України за місцем знаходження нерухомого майна з відповідною скаргою. Дану скаргу органи Міністерства юстиції розглядатимуть протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі, якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, нотаріуса, а також залучення скаржника чи інших осіб, Мінюст та його територіальні органи можуть подовжити строк розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Як повідомили Укрінформу в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру (Центр), з початку 2016 року на урядову «гарячу лінію» надійшло понад 200 звернень з приводу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Переважно зверталися заявники з Дніпропетровської, Івано-Франківської, Одеської, Харківської, Київської областей та м. Київ.

В основному громадяни порушували питання щодо:

- строків державної реєстрації прав;

- підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав або зупиненні, чи зупиненні розгляду відповідної заяви;

- отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- підстав для звільнення від сплати адміністративного збору;

- розміру оплати інших послуг при державній реєстрації прав.

Так, заявник із с. Кумарі Врадіївського району Миколаївської області попросив роз`яснити, чи має він право на звільнення від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав як учасник антитерористичної операції, якому надано статус учасника бойових дій. Головним територіальним управлінням юстиції у Миколаївській області заявнику надано інформацію з приводу порушеного питання.

Заявниця з м. Снігурівка Миколаївської області просила пришвидшити розгляд документів та сприяти у державній реєстрації права власності на житловий будинок. У Снігурівській державній районній адміністрації повідомили про проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок.

Жителька м. Київ звернулася з проханням пришвидшити розгляд документів для проведення державної реєстрації права власності на квартиру та отримати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В Оболонській районній у м.Київ державній адміністрації повідомили про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а також про надання заявниці витягу з реєстру.

Заявник з Оріхівського району Запорізької області звернувся з проханням надати роз`яснення щодо порядку оформлення технічного паспорту на його будинок та назви органу влади, до якого необхідно звернутися для додачі документів. Оріхівська районна державна адміністрація Запорізької області надала заявнику роз`яснення з приводу порушеного питання.

Жителька с. Хотів Києво-Святошинського району Київської області просила сприяння у державній реєстрації прав та їх обтяжень (щодо права власності) на житловий будинок. Головне територіальне управління юстиції у Київській області поінформувало, що державним реєстратором прав Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області позитивно вирішено дане звернення.

За період з 12 по 18 серпня 2016 року на урядову «гарячу лінію» надійшло 38 тисяч 876 дзвінків, а також 613 звернень зареєстровано через Інтернет.

Отже, звернутися на урядову «гарячу лінію» за скороченим номером телефону 1545, запровадженим на загальнодержавному рівні у липні цього року, та отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію може будь-який громадянин України, цілодобово та безкоштовно як зі стаціонарного телефону, так і з мобільного.

Для підприємців «гаряча лінія» діє за номером: 0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044)284-19-15.

Киянам надається прямий міський телефон урядової «гарячої лінії» за номером: 284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру

 за адресою: www.ukc.gov.ua.