В ГПУ пояснили причини відмови РФ в екстрадиції Шепелєва

Про це повідомила прес-секретар генпрокурора Юрія Луценка Лариса Сарган у Facebook.

"У ході досудового розслідування отримано документи, які вказують на справжні мотиви відмови в екстрадиції Шепелєва, а саме підтверджують те, що останній з 2014 року є гласним співробітником Федеральної служби безпеки Російської Федерації та виконує покладені на нього співробітниками вказаної спецслужби завдання", - написала Сарган. 

Вона також зазначила, що не зважаючи на безпідставну відмову Російської Федерації видати Шепелєва, Генпрокуратурою України вживаються вичерпні заходи щодо забезпечення невідворотності покарання останнього за вчинені ним кримінальні правопорушення. З метою конкретизації причин відмови управлінням міжнародно-правового співробітництва та європейської інтеграції Генпрокуратури України до Генпрокуратури РФ направлено відповідний запит, на який станом на 8 серпня 2016 року відповідь не отримано.

Сарган додала, що Головною військовою прокуратурою спрямовано клопотання до Печерського районного суду м. Києва щодо здійснення спеціального досудового розслідування щодо Шепелєва.

"Крім того, 5 серпня 2016 до Печерського районного суду м. Києва Головною військовою прокуратурою спрямовано клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування щодо Шепелєва, в разі задоволення якого обвинувальний акт у найкоротші строки буде передано до суду для розгляду за процедурою спеціального судового розгляду (заочне засудження)", - написала Сарган.

Вона зазначила, що Головною військовою прокуратурою ГПУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою Шепелєва у вчиненні організації умисного вбивства та замаху на умисне вбивство двох або більше осіб, на замовлення, за попередньою змовою групою осіб; організації заволодіння транспортним засобом; організації розкрадання державних грошових коштів ПАТ "Родовід Банк", їх легалізації та службового підроблення, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 289; ч. 3 ст. 27, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, пунктами 1, 5, 9, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України.

На підставі клопотання ГПУ компетентними органами РФ в березні 2015 року розпочато екстрадиційну перевірку щодо видачі Шепелєва українській стороні.

18 липня 2016 року до ГПУ надійшло повідомлення Генпрокуратури РФ, відповідно до якого у видачі підозрюваного Шепелєва для притягнення до кримінальної відповідальності на території України безпідставно відмовлено. При цьому причини такої відмови Російською Федерацією не повідомлені.

Як повідомляв Укрінформ, банкір Шепелєв двічі обирався до парламенту за списками БЮТ, але в 2010 році був виключений з фракції й перейшов у фракцію Партії регіонів.

У 2012 році МВС України порушило щодо Шепелєва кримінальну справу за низкою звинувачень, серед яких - розкрадання коштів банку «Родовід» у розмірі 340 млн грн та організація замовних убивств. Екс-депутат був оголошений у міжнародний розшук.

4 липня 2013 року Шепелєва та його дружину Галину, якій інкримінувалася розтрата чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, було затримано в Будапешті угорською поліцією разом із представниками німецького Інтерполу. 26 березня 2014 року подружжя екстрадували з Угорщини в Україну.

Шевченківський райсуд столиці обрав запобіжний захід для колишнього народного депутата у вигляді двох місяців арешту, його дружину суд відпустив під заставу в сумі понад 6 млн грн.

У ніч на 6 липня 2014 року Шепелєв утік разом із конвоїром з лікарні швидкої допомоги, де перебував на лікуванні.

У березні 2015 року екс-народний депутат був затриманий у Росії, де перебував у СІЗО.

Фото: fttc.com.ua