28 липня. Пам’ятні дати

28 липня. Пам’ятні дати

Укрінформ
Сьогодні День хрещення Київської Русі - України

Ця дата відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 25 липня 2008 року щорічно в цей день. Разом з тим цього ж дня Православна церква вшановує пам’ять рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Русі. Серед усіх реформ Руської держави, здійснених Володимиром, звісно найважливішою була релігійна. Спочатку князь намагався реформувати язичництво, але з того нічого не вийшло, адже стара релігія, ознаками якої були багатобожжя, багатоженство й криваві жертви, цілковито себе вичерпала. Тому Володимир у 988 році прийняв християнство з Візантії та запровадив його як державну релігію на Русі – крок абсолютно раціональний, адже Візантія на той час була наймогутнішою і найбагатшою державою континенту, центром цивілізації. Саме цивілізована Візантія була предметом мрій і заздрощів київських князів, яких сусіди цілком справедливо вважали дикими варварами. «Варвари-Русь, народ жорстокий і немилосердний, що не знає ласки до людей», - таку характеристику давали чужі літописці нашим далеким пращурам. Християнізація Русі означала входження її до світової християнської спільноти, віднайдення нею свого місця в співдружності християнських держав. З прийняттям християнства Київська держава, згідно з тогочасними уявленнями, ніби очищалася від скверни й ще з «не країни» ставала країною й водночас членом християнської співдружності. В очах Візантії прийняття Руссю християнства остаточно закріпило легітимність влади київських князів, або сказати б, узаконило державність. Християнство стало потужним поштовхом для розвитку освіти й культури: почали відкриватися школи, в Києві було збудовано головний храм Русі – Десятинну церкву Богородиці (996). Прийняття християнства від Константинополя, а не від Рима, привело до того, що Русь у середині ХІ ст. опинилася по східний бік Великого розколу 1054 року. Цивілізаційні наслідки цієї події справили величезний вплив на всю подальшу історію східнослов’янських країн.

Події дня:

182 роки тому (1834) урочисто відкрито Київський університет св. Володимира. Київський університет після Львівського і Харківського став третім на теренах сучасної України. У 20-х роках ХІХ ст. єдиним вищим навчальним закладом Києва була Духовна академія, що постала на місці старої Києво-Могилянської, але практично була її спадкоємицею. В грудні 1833 року з ініціативи міністра освіти Уварова було прийнято рішення про переведення до Києва закритого незадовго перед тим Кременецького ліцею з бібліотекою та науковими колекціями і створення на цій основі університету св. Володимира, який офіційно відкрили 28 липня 1834 року. На час відкриття Університет складався з двох факультетів – філософського (який у 1850 році розділився на історико-філологічний і фізико-математичний) та юридичного. У 1841 році у зв’язку із закриттям Віленської медико-хірургічної академії (причина – опозиційні польсько-литовські настрої серед викладачів і студентів) до них додався і медичний факультет. Під час відкриття в Університеті було лише 56 студентів (26 на філософському і 30 на юридичному). В 1838 році в Університеті навчалося вже 267 студентів, з яких дворян було - 235. Порівняно з Києво-Могилянською академією її кращих часів (середина ХVІІІ ст.), коли там навчалося понад 1000 юнаків з усіх станів староукраїнського суспільства (козаків, духовенства, міщан, шляхти, селян), це засвідчує, що стан освіти у Києві змінився за сто років не в кращий бік. 

65 років тому (1951) ухвалена Женевська конвенція про статус біженців. Набрала чинності 22 квітня 1954 року. Україна приєдналася до цієї Конвенції у 2002 році.

Ювілеї дня:

210 років від дня народження Олександра Андрійовича Іванова (1806-1858), російського живописця. Автор монументального живописного полотна «З’явлення Христа народу» (робота над картиною тривала понад 20 років), циклу акварельних і графічних композицій, так званих біблійних ескізів; портретів (зокрема, Миколи Гоголя), пейзажів.

150 років від дня народження Елен Беатрікс Поттер (1866-1943), відомої англійської дитячої письменниці і художниці. Автор серії казок, що увійшли в книгу «Історія Пітера Кролика», яку визнають однією з найпопулярніших дитячих книг усіх часів. Все життя мешкала в маєтку Хілл-Топ в «Озерному краї» на півночі Англії; нині там розташований Будинок-музей Беатрікс Поттер.

80 років від дня народження Олександра Павловича Косинова (1936-2005), українського режисера документального кіно. Заслужений діяч мистецтв України, лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка (1973). З 1964 року – режисер «Укркінохроніки». Зняв понад 40 документальних фільмів. Чимало робіт українського документаліста відзначено професійними нагородами.

75 років від дня народження Ріккардо Муті (1941), відомого італійського диригента. Вихованець Неаполітанської і Міланської консерваторій. Почав свою творчу кар’єру в 1966 році; з 1968 виступає з провідними оркестрами Європи і США (Лондонським, Філадельфійським, Берлінським, Віденським), з 1970 – як оперний диригент. У 1986-2005 рр. – головний диригент міланського театру Ла Скала (залишив посаду через конфлікт між музикантами і адміністрацією); нині – музичний керівник і головний диригент Чиказького симфонічного оркестру. У 2010 році побачила світ автобіографія маестро Муті «Спочатку музика, потім слова», у якій він не тільки ділиться спогадами про минуле, сповнене цікавими миттєвостями і незабутніми зустрічами (зокрема з Ніно Рота (саме він благословив юного Муті в мистецтво коли був директором Неаполітанської консерваторії), Святославом Ріхтером (музиканти дружили), Гербертом фон Караяном, Ренатою Тебальді, Лучано Паваротті та ін.), але й не досить оптимістичними думками щодо нинішнього становища класичної музики (зокрема і в рідній Італії). «Серед політиків мало хто розуміє вирішальне значення культури і мало хто відвідує концерти класичної музики… В Італії культура перестала бути багатством, вона радше нагадує латану-перелатану торбу на плечах…» Муті переконаний, що «…музика повинна допомагати людині у найскрутніші, найдраматичніші хвилини життя». Він неодноразово виступав перед ув’язненими італійських тюрем, вірячи, що навіть маленький дотик до високого мистецтва спроможний викликати у таких слухачів живий відгук і дати імпульс до абсолютно нових емоцій та думок. І призначення справжнього музиканта, як це й не банально звучить – «нести прекрасне і вічне», і не лише тим, хто спроможний заплатити за це 100, чи 300 євро.

Роковини смерті:

275 років з дня смерті Антоніо Вівальді (1678-1741), італійського композитора, скрипаля-віртуоза, диригента і педагога, творця жанру сольного інструментального концерту. По собі залишив величезну творчу спадщину: 465 інструментальних концертів, понад 40 опер, ораторії, світські кантати, культову музику. Творчість Вівальді після його смерті була забута майже два століття. Відродження інтересу відбулось лише наприкінці 20-х років ХХ ст., коли італійський музикознавець Джентілі відкрив рукописи Вівальді. Жив і працював видатний італійський композитор переважно у Венеції. Помер у Відні – усіма забутий і в злиднях.

10 років з дня смерті Володимира Авксентійовича Дахна (1932–2006), українського художника та режисера анімаційних фільмів, лауреата Державної премії ім. Т. Г. Шевченка (1988), народного артиста України (1996). Володимир Дахно більш відомий як автор всенародно улюблених мультфільмів, зокрема серіалу «Як козаки…».

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-