13 липня. Пам’ятні дати

Олег Сенцов (1976), український кінорежисер, сценарист, найбільш відомий глядачеві завдяки фільму «Гамер» (2012).  Картина брала участь у фестивалі авторського кіно в Роттердамі, у конкурсній програмі МКФ GoEas у німецькому Вісбадені, а також демонструвалася на Київському МКФ «Молодість» та мінському фестивалі «Листопад». Свій другий фільм «Носоріг» Сенцов так і не встиг відзняти - в Україні почалась Революця Гідності. Режисер був активним учасником «Автомайдану». У рідний Сімферополь Сенцов повернувся наприкінці лютого 2014 року - і тут же підключився до діяльності активістів, що підтримували рух «За єдину Україну». 11 травня 2014 року Олега Сенцова затримала у Криму Федеральна служба безпеки Російської Федерації. Пізніше його перевезли до Москви, у слідчий ізолятор у Лефортово. Кінорежисера звинуватили у тероризмі та незаконному зберіганні зброї. У матеріалах сфабрикованої справи він називався організатором диверсійно-терористичної групи. З вимогою звільнення Олега Сенцова до російської влади зверталися представники української кіноспільноти, уряд України, Європейська кіноакадемія; кінорежисери зі світовим ім’ям: Педро Альмодовар, Вім Вендерс, Майк Лі, Кшиштоф Зануссі, Анджей Вайда, Кен Лоуч та інші. Проте, все було марно. У серпні 2015 року Сенцова засуджено до 20 років позбавлення волі з відбуванням у колонії суворого режиму, у лютому 2016 його етапували до Якутії. Наразі українська влада та світове співтовариство роблять все можливе, аби український кінорежисер повернувся на батьківщину. На початку червня цього року з’явилась інформація, що Сенцова можуть обміняти.

Мирослав Михайлович Скорик всесвітньо відомий український сучасний композитор, Герой України, академік, народний артист України, професор, лауреат Національної премії імені Т. Шевченка, лауреат міжнародних конкурсів, почесний співголова Національної спілки композиторів України. Народився Мирослав Скорик у Львові у 1938 році. Цікаво, що його бабуся була рідною сестрою Соломії Крушельницької. У 1947 році родину Скориків було репресовано та вислано в Сибір. Лише в 1955 році 17-річний Мирослав разом з сім’єю повернувся до рідного Львова. З тих пір почався його стрімкий творчий ріст: навчання у Львівській консерваторії по класу композиції і, паралельно, на теоретичному відділенні у відомих музикантів - Станіслава Людкевича, Романа Сімовича, Адама Солтиса, успішне закінчення консерваторії кантатою «Весна» на слова Івана Франка. У 1963 році Мирослав Скорик стає наймолодшим на той час членом Спілки композиторів України, разом з тим і наймолодшим педагогом у консерваторії.  У свої 25 він почав викладати спочатку у Львівській, а з 1968 року і в Київській консерваторіях. Скорик – один з найяскравіших представників сучасного покоління композиторів. Доробок митця містить різноманітні музичні жанри: оперу, балет, концерти (для оркестру, для віолончелі з оркестром, 3 фортеп’янові, 2 скрипкові); твори для оркестру, ансамблів, фортепіано соло; музику до багатьох фільмів та театральних вистав. Його музика, поєднуючи в собі яскравий національний колорит і сучасну музичну техніку, увійшла до репертуару багатьох українських і зарубіжних виконавців і колективів. Знаковою для української культури стала мелодія Мирослава Скорика до славнозвісної кінострічки Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Саме йому, молодому композитору, режисер довірив озвучити свій твір. Як згадував згодом сам Скорик: «Я вивчав гуцульський фольклор, буквально вбирав всі ритми Карпатського краю». Згодом з музики до фільму виник один з найвідоміших творів композитора - «Гуцульський триптих» для симфонічного оркестру. Треба відзначити, що Скорик це єдиний в Україні композитор, який пише знакові віолончельні концерти. За Концерт №1 він був удостоєний Державної премії України ім. Т. Шевченка в 1987 році. А через майже 30 років, у квітні 2016 року, відбулася світова прем’єра Другого Концерту для віолончелі з оркестром. Крім композиторської діяльності Мирослав Скорик відомий і як ініціатор і співзасновник багатьох міжнародних музичних фестивалів, серед яких «Музика українського зарубіжжя», Дні американської й української музики у Львові, «Пам'яті жертв голодомору – композитори України», Міжнародний фестиваль сучасної музики «Контрасти». А в лютому цього року пройшов Перший всеукраїнський відкритий музичний конкурс на виконання музики Мирослава Скорика.

Ювілеї дня:

190 років від дня народження Станіслао Канніццаро (1826-1910), італійського хіміка, одного з засновників атомно-молекулярної теорії. Розмежував поняття «атом», «еквівалент» і «молекула». Визначив і обгрунтував правильні значення атомних мас багатьох хімічних елементів. Відкрив реакцію диспропорціонування альдегідів (так звана реакція Канніццаро).

175 років від дня народження Отто Вагнера (1841-1918), австрійського архітектора. Представник віденського стилю «модерн». Від химерних  вигадливих споруд, обтяжених складним декором, перейшов до пошуків раціональності та простоти. В інтер’єрі будівлі поштамту у Відні (1904-1906) виступив як попередник функціоналізму, застосовуючи геометричні чіткі форми і оголені металеві конструкції.

165 років від дня народження Андрія Віталійовича Лисенка (1851–1910), українського письменника, лікаря, брата Миколи Лисенка. Закінчив медичний факультет Київського університету. Працював флотським лікарем на Балтиці, потім – у Миколаєві. Брав участь як доброволець у війні проти турків 1876 року та в російсько-турецькій війні 1877-1978 рр. Завідував залізничною лікарнею в Знам’янці (тепер Кіровоградська обл., лікарні присвоєно ім’я Лисенка). За організацію (у жовтні-грудні 1905 року) залізничного страйкому у Знам’янці був арештований і висланий у Вятку. З допомогою брата у 1907 році емігрував. Працював лікарем у Львові. У 1910 повернувся до Києва. Автор драми «Заспокоїлось», оповідань, декількох книг спогадів.

90 років від дня народження Віталія Петровича Романенка (1926-2010), відомого українського спортсмена, заслуженого майстра спорту з кульової стрільби, олімпійського чемпіона (1956), заслуженого тренера України. Чемпіон світу (1954), багаторазовий чемпіон світу і Європи (1954-1962), СРСР (1955-1966).

74 роки від дня народження Гаррісона Форда (1942), відомого американського актора і продюсера. Народився Гаррісон Форд у Чикаго. Популярність і слава до актора прийшли далеко не відразу. Невеликі ролі в декількох малобюджетних картинах не принесли акторові успіху. Шанс Форду випав в 1973 році коли він отримав роль другого плану у фільмі «Американське граффіті». А першою, по-справжньому зоряною роллю актора, стає роль капітана Соло в кіносазі «Зоряні Війни». Однак, як виявилося, справжній успіх очікував Форда попереду. У 1981 році роль археолога-мандрівника Індіани Джонса відразу перетворила його на кумира мільйонів глядачів та у секс-символ епохи. Неймовірний успіх стрічки зумовив три частини продовжень, головна роль в яких незмінно діставалася Форду. Наразі фільмографія актора налічує понад 50 кінокартин, серед яких «Апокаліпсис сьогодні», «Ігри патріотів», «Сабріна», «Той, хто біжить по лезу», «Літак президента». На початку 2016 року Гаррісона Форда названо найкасовішим актором в історії кіно. Наразі всі фільми за участю Форда у світовому прокаті зібрали 4,7 млрд. дол. США.

Роковини смерті:

65 років з дня смерті Арнольда Шенберга (1874-1951), австрійського композитора, педагога, музичного теоретика, диригента, представника музичного експресіонізму, глави нової віденської школи. Засновник атональної музики і додекафонії. Автор кантати «Уцілілий з Варшави», опер «Щаслива рука» (монодрама), «Сьогодні на завтра», симфонічної поеми «Пеллеас і Мелізанда», струнного секстету «Просвітлена ніч». Томас Манн чимало запозичив у Шенберга, створюючи образ Адріана Леверкюна – головного героя роману «Доктор Фаустус».