12 липня. Пам’ятні дати

12.07.2016 08:00 925

Сьогодні християни східного обряду відзначають одне з найбільших християнських свят - день святих первоверховних апостолів Петра і Павла 

Водночас цього дня закінчується Петрівка - піст, що тривав упродовж кількох тижнів. Петро і Павло, згідно з Євангелієм, були учнями Ісуса Христа. За переказами, апостол Петро був старшим братом апостола Андрія, і до зустрічі з Христом мав ім'я Симон. Апостольське ім'я Петро - з грецької «камінь» або «скеля» - дав йому Ісус Христос, коли покликав йти за собою як учня і послідовника. Разом з тим Ісус Христос наділив свого учня здатністю зцілювати людей і бути захисником рибалок. Петро першим з усіх апостолів повірив у божественне призначення Ісуса Христа і був особливо відданий Йому. Саме Петро був першим з апостолів, кому Христос з'явився після свого воскресіння. Доля апостола Павла теж була не простою. Спочатку, як відомо з Євангелія, він носив єврейське ім'я Савл і тільки після хрещення одержав ім'я Павло. За походженням він належав до фарисеїв, які відзначалися особливою відданістю ретельному виконанню усіх релігійних обрядів та звичаїв, що були заповідані предками. Попервах проповідь Христових апостолів викликала його гаряче обурення, і Савл став одним з їхніх гонителів. Він отримав від юдейських первосвящеників повноваження вирушити у Дамаск для винищення у цьому місті всіх послідовників християнського вчення, проте, на шляху до Дамаску, був навернений до Христової віри Самим Господом. Після цього Савл хрестився і став ревним і, вочевидь, найактивнішим проповідником та будівничим Христової Церкви, а також видатним теологом і апологетом християнства. У давні часи в Україні до свята Петра і Павла готувались дуже ретельно. Білили хати, оздоблювали стіни оселі рушниками, прибирали на подвір'ї. Рано вранці святково прибрані люди разом із дітьми вирушали до церкви. Після свята Петра і Павла в Україні розпочинаються жнива.

Події дня:

240 років тому (1776) англійський мореплавець Джеймс Кук (1728-1779) вирушив у свою останню подорож для пошуків північної протоки між Атлантичним і Тихим океанами (кораблі «Резолюшен» і «Діскавері»). 18 січня 1778 року Кук здійснив одне з найголовніших своїх відкриттів – виявив перші острови Гавайського архіпелагу, які назвав Сандвічевими островами. У лютому 1779 року мореплавець був убитий у сутичці з місцевим населенням.

Ювілеї дня:

140 років від дня народження Сергія Ісайовича Уточкіна (1876-1916), видатного спортсмена-авіатора, одного з перших вітчизняних льотчиків, велогонщика, яхтсмена, боксера, футболіста. Народився в Одесі, навчався в одеській Рішельєвській гімназії (1886-1891). 15 березня 1910 року в Одесі здійснив свій перший політ, 21 і 24 квітня 1910 року літав у Києві. Пізніше демонстрував польоти в інших містах (у т.ч. у Житомирі, Ніжині) і за кордоном. Помер Сергій Уточкін на 40 році життя в петербурзькій психіатричній лікарні. Серйозні проблеми з психікою почалися у нього ще 1913 року, після невдалого перельоту за маршрутом Москва-Петербург. Льотчик потрапив у серйозну аварію, ледве вижив. Від страшного болю рятувався наркотиками; невдовзі з’явились і перші наслідки такого «лікування» – почали ввижатися переслідувачі. Друзі (серед них і Купрін) збирали гроші на його лікування, але він тікав з клінік; його ловили, а він знову тікав… Наступного дня після смерті Уточкіна в одеській газеті «Южная мысль» з’явився некролог, підписаний відомим спортивним журналістом Ембросом: «Величезна більшість знала тільки Уточкіна-спортсмена. Люди, що знали його близько, з перших же моментів зближення раптом переконувалися, ...є ще інший, ретельно захований від натовпу. Мало хто знав мрійника романтика, закоханого в сонце, і море, шукача краси в житті, в якому було щось від Дон-Кіхота, щось від Глана, щось від античного філософа-стоїка... Біля його колиски було багато добрих фей, що розкидали свої дари, але зла фея їх обплела ниткою трагізму». Некрологи з’явились не лише в одеських, але й в петербурзьких газетах. Щоправда, звістка про смерть видатного авіатора губилась серед повідомлень про воєнні дії, адже йшла Перша світова війна. Уточкін був одним із перших (ще дитячих) ідеалів конструктора Сергія Корольова. В Одесі знаменитому земляку встановлено пам’ятник.

95 років від дня народження Олександра Савича Мельничука (1921–1997), українського мовознавця, академіка НАН України, засновника української школи етимологів. З 1950 року працював в Інституті мовознавства НАН України. Академік-секретар Відділення літератури, мови і мистецтвознавства НАН України, голова Комітету наукової термінології при Президії НАН України, відповідальний редактор журналу «Мовознавство» (1987-1993). Автор праць із загального та індоєвропейського мовознавства, славістики, української та інших слов’янських мов. Член редколегії і один з авторів енциклопедії «Української мова» (2000, 2004).

81 рік від дня народження Вадима Петровича Гетьмана (1935-1998), українського економіста, фінансиста, політичного діяча, академіка НАН України; Героя України (2005, посмертно). З 1987 року очолював Український республіканський Агропромбанк, з 1990 року — АКАПБ «Україна», у 1992-му — голова правління Нацбанку. Був одним із засновників і головою біржового комітету Української міжбанківської валютної біржі, народний депутат України 1-го і 2-го скликань; брав активну участь у розробці й прийнятті Конституції. Загинув 22 квітня 1998 року. У 2005 році його ім’я присвоєно Київському національному економічному університету.

60 років від дня народження Тетяни Григорівни Глущенко (1956), відомої української спортсменки, заслуженого майстра спорту з гандболу (1976), олімпійської чемпіонки (1976), чемпіонки СРСР (1974-1978).

Роковини смерті:

480 років з дня смерті Еразма Роттердамського (за ін. даними 1465, 1466, 1467-1536), нідерландського письменника, богослова, філософа-гуманіста епохи Відродження. Навчався в Голландії, у Паризькому університеті, інших університетах Європи. Друг Томаса Мора. Жив у Франції, Англії, Італії, Німеччині, Швейцарії. Відіграв визначну роль у формуванні європейської гуманістичної думки. Писав латинською мовою. Знавець класичних старожитностей, Еразм Роттердамський уклав збірники «Прислів’я» (1500, в якому прокоментував вислови й притчі відомих античних та інших авторів з питань політики, культури, релігії), «Параболи», «Апофегми». У 1517 році видав німецькою мовою текст Нового заповіту зі своїми коментарями; з грецького першоджерела здійснив його новий латинський переклад, в який вніс уточнення, звільнивши від пізніших нашарувань канонічний церковний латинський текст. Найвідоміший твір – «Похвала Глупоті» (1509). Крім того написав «Про свободу волі», «Мова, або Про вживання мови на добро і на шкоду», «Про розумне навчання і виховання юнаків». У листі до Йонаса Йодока від 10 травня 1521 Еразм Роттердамський писав про своє прагнення бути корисним різним народам, у т.ч. рутенам (українцям). Твори гуманіста в Україні були відомі здавна. У бібліотеці Києво-Могилянської академії  збереглося прижиттєве видання «Примітки до Нового заповіту» (1527). У 60-і рр. ХVІІ ст. Єпіфаній Славинецький переклав брошуру Еразма «Про пристойність дитячої поведінки». Іван Вишенський полемізував з Еразмом Роттердамським щодо деяких положень, які той висловив у «Похвалі Глупоті»; його згадували, цитували, посилалися – Феофан Прокопович, Григорій Сковорода, Симон Симонід, Лазар Баранович, Мелетій Смотрицький та ін.

95 років від дня смерті Габріеля Ліпмана (1845-1921), французького фізика, лауреата Нобелівської премії з фізики (1908) за створення методу кольорової фотографічної репродукції, основаної на явищі інтерференції світла.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-