- Якщо проектувати на нашу, ось цю дійсність, то мені здається, головне - це коли людина визнає право на існування інших людей з іншим світоглядом, з іншою ідеологією. Визнає і не вважає, що їх усіх треба вбити і розстріляти. Власне кажучи, у нас мракобіси, вони ж мракобіси не тому, що вони чогось не знають. Культурна людина - це та, яка дивиться на іншу людину і намагається з нею розмовляти чи не намагається, але ніколи не намагається нав'язати, виключити когось із суспільства тільки тому, що він інший. Все, що сьогодні не мракобісся, можна вважати - культурна людина.

- Ви вже два роки живете у Чорногорії. Ви виїхали з Росії як країни некультурних людей, в такому випадку?

Мракобісів не більшість в Росії. Проблема Росії в тому, що вони відчувають підтримку влади

- Ну, це складно сказати. Мракобісів не більшість в Росії. Проблема Росії в тому, що вони відчувають підтримку влади. Раніше теж були, але вони сиділи на кухні і там бубоніли, що ось все не так, все неправильно, ці художники, це не мистецтво. Ну і сидять собі і сидять. Зараз вони отримали підтримку влади, вони вийшли на вулицю. Вони відчувають свою правоту. Так, вони можуть зірвати виставку, їм за це нічого не буде. Навіть якщо особисто він нікого не знає, влада йому там через телевізор дасть мандат і скаже: дій. Гельман ворог, з ним можна як завгодно.

- По-вашому, демократія в Росії, вона можлива? Всі говорять, що у росіян "підгуляла" ментальність, орда не схильна до демократії.

- Знаєте, я в питаннях менталітету нібито великий дока. Тому що я займався цим на виборах. І ось куди не приїдеш - до Пермі, Красноярська - всі кажуть: у нас свій менталітет, у нас все по-іншому. Те ж саме і тут, в Україні. Я свого часу попросив учених, щоб мені пояснили, що це таке, менталітет. І є ментальність, не схильна до демократії? Мені пояснили, що це все, звичайно, нісенітниця. Просто є люди, які живуть у різних часах. Той у 14 столітті, той - у 19, той - в 20, той - у 21. У різних країнах і містах, різні пропорції цих людей. Тобто, в Парижі, тих, хто живе в 14 столітті 2%, а в Росії людей з радянського часу, наприклад, 50%. Тобто, в цьому сенсі це, звичайно, соціальна інженерія працює, це можливо - переводити людей з одного часу в інший. Але я не вірю в усі ці теорії про фатальності.

- А я за Малевича. Тому що він всесвітньо відомий. Зрозумійте, аеропорт - це ворота у зовнішній світ, ви дайте сигнал зовнішнього світу, що Малевич наш, тому що весь світ думає, що Малевич – російський. Малевич - це світова величина, а Мазепа - це національна величина. Малевич змінив мистецтво у всьому світі, тому з точки зору просування країни взагалі немає вибору, тільки Малевич. Причому це ж дуже цікаво, це ж хтось здивується, як так, почне ритися, а потім виявиться, що не тільки Малевич, а російський художник № 1 Ілля Кабаков, звідки він? З Дніпропетровська! Російський фотограф № 1 Борис Михайлов, звідки він? З Харкова! Тобто, це ж ціла історія, це цілий сюжет, який може захопити ваших колег журналістів, наприклад. А Мазепа не захопить.

Розповім історію. Приїхав я в Краснодар у справах, і віце-губернатор з питань культури веде мене в музей. А там якісь предмети побуту з домострою - нагайки, старі речі. Приходжу до нього додому - у нього на стіні дві нагайки висять. Я кажу, це для краси? А він каже: ні. Дружину кличе і каже, скажи гостю навіщо нагайки. Вона соромиться, але відповідає: ось цією нагайкою він мене вчить, а цією - сина. Одна і та ж сама нагайка в музеї викликає цікавість, а в його будинку я жахнувся.