11 липня. Пам’ятні дати

Відзначається з ініціативи Програми розвитку ООН з 1989 р. Цього дня, 11 липня 1987 року, чисельність населення Землі перевищила 5 мільярдів людей. Мета Дня – привернути увагу до питань народонаселення, програм загального розвитку, пошуку вирішення спільних проблем. У 2011 році загальна чисельність населення світу сягнула позначки 7 мільярдів (у порівнянні з 2,5 мільярда у 1950 році). За прогнозами ООН до 2050 року чисельність населення може вирости до 10 мільярдів. В Україні спостерігається протилежна тенденція – з кожним роком кількість люду зменшується. На 2015 рік Україна посідає 32 місце за чисельністю населення на планеті. У 1919 році, за часів УНР, Україна посідала 10 місце, у 1955 – 14-те, у 2000 – 25-те. З 2001 року по 2013 рік чисельність людності України зменшилась на 6%. Станом на 1 березня 2015 року чисельність населення України становила за попередніми даними 42873,6 тис. осіб (без врахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя).

Події дня:

98 років тому (1918) проти німецько-австрійського окупаційного режиму повстали близько 30 тис. селян Таращанського та Звенигородського повітів Київської губернії. Повстанці билися з окупантами зі зброєю в руках, громили органи гетьманської влади, поміщицькі маєтки. Повстання перекинулось на Уманський, Сквирський, Канівський повіти, справило революціонізуючий вплив на селян Волині, Поділля, Полтавщини, Херсонщини, де також швидко сформувалися повстанські загони. Особливого розмаху дії партизанів набрали на Чернігівщині. Ідейне й організаційне керівництво повстаннями здійснювали представники кількох політичних партій. Поряд із більшовиками, вплив яких був найвідчутнішим на Чернігівщині, повстанські загони очолювали українські есери, ліві есери, анархісти. Саме під час збройної боротьби проти окупантів і гетьманщини на політичну арену висунулася велика кількість отаманів (Махно, Зелений, Григор’єв), діяльність яких стала однією з найхарактерніших рис громадянської війни в Україні.

75 років тому (11 липня-19 вересня 1941) почалась оборона Києва. 19 вересня німецькі війська, розгромивши в 45-денних боях частини Червоної армії, вступили в місто.

Ювілеї дня:

 455 років від дня народження Луїса де Гонгори-і-Арготе (1561–1627), іспанського поета, творця аристократичної поетичної школи в іспаномовних літературах  (гонгоризм). За життя твори Гонгори-і-Арготе поширювалися у списках. Перша збірка «Твори у віршах іспанського Гомера» вийшла у рік смерті поета. Повне зібрання поезій опубліковане у 1633-1634 рр. Творчість Гонгори-і-Арготе умовно поділяється на два періоди: до 1610 р.  переважав так званий ясний стиль (писав головним чином романси в народному дусі, сонети, сатиричні поезії, спрямовані проти негативних явищ дійсності); після 1610 р.  домінуючим стає так званий темний стиль, що відбив песимістичні погляди на життя, прагнення створити поезію для обраних (поеми «Поліфем», «Усамітнення»). Поет удається до ускладнення синтаксису, до химерних метафор та перифраз.

180 років від дня народження Карлуса Антоніу Гоміса (Гомес; 1836-1896), бразильського композитора, основоположника бразильської національної опери. В 1860 р. заснував театр «Національна опера». Серед творів: опера-балет «Гуарані», опери «Ніч у замку», «Сальватор Роза», музичні комедії «На Місяці», «Електричний телеграф», меси, хори та ін. Автор гімну «Хай живе Бразилія!».

140 років від дня народження Макса Жакоба (1876-1944), французького поета, письменника, художника, близького до сюрреалізму. Автор книг «Святий Маторель», «Виправдання Тартюфа», що складаються з віршів і прози, характерною рисою яких є переплетення фантастичного гротеску і реальності. В юності зблизився з сюрреалістами, товаришував з Пікассо і Аполлінером. Надрукував декілька книжок для дітей («Історія короля Кабула І», «Сонячний велетень»), а потім зовсім несподівано опублікував позначену впливом бретонського фольклору збірку «Берег» (1911). Творчість Жакоба є надзвичайно різноманітною за жанрами і невід’ємною від його особистості: єврей, безбожник і містифікатор, у 1915 році несподівано прийняв католицтво, ексцентричний веселун, майже чверть століття прожив відлюдником у монастирі Сент-Бенуа-сюр-Луар, він був автором «Бурлескних і містичних творів…» і благочестивих «Релігійних роздумів» (видані 1948), каламбурного «Ріжка з гральними кістками» і серйозного «Астрологічного свічада». Арештований гестапівцями в тому ж таки монастирі Сент-Бенуа-сюр-Луар, загинув 1944 р. в концтаборі Дрансі.

11 липня 1934 року народився Джорджіо Армані, італійський модельєр (і мільярдер), засновник власної компанії (1975), яка на сьогодні є одним із законодавців у світі сучасної моди. Кавалер французького ордена Почесного легіону (2008). Народився Армані в не надто заможній родині моряка в містечку П’яченца. Про професію модельєра навіть і не мріяв. Два роки вчився на лікаря, але зрештою кинув навчання. Був помічником фотографа, служив в армії, оформлював вітрини. Близько 10 років стажувався у відомих італійських дизайнерів – Черутті, Унгаро, Дзеньї. Впродовж деякого часу був «вільним художником», виконуючи приватні замовлення. Тоді ж (у Черутті) 31-річний Джорджіо Армані познайомився з молодшим на 10 років Серджо Галеотті, який став його товаришем, партнером, музою і натхненником майже на 20 років, аж до власної смерті від СНІДу у 1985 році. Саме Галеотті спонукав Джіо серйозно зайнятися модним бізнесом. У 38 років Джорджіо Армані створив власну торговельну марку. На сьогодні він є одним із найбагатших дизайнерів світу, а його статки у декілька разів перевищують статки Берлусконі. Ось декілька порад від знаменттого модельєра: «Я вважаю, що стиль – це єдина розкіш, котру можна собі дозволити, незважаючи на те, є у тебе гроші, чи немає. Гарний парфум може стати яскравою характеристикою. Це перше, що відчувають люди, коли ви заходите до кімнати, і останнє, що залишається після того, як ви вийдете»; «Сьогодні саме аксесуари визначають зовнішність людини, тому не економте на гарному взутті, пасках, сумках. Дешева пара взуття – оманлива економія»; «Основа чоловічого гардеробу – піджак. Він завжди повинен ідеально личити чоловікові. Варто одягнути гарний піджак, а все інше додасться»; «Гарний і якісний одяг надає вам упевненості в собі і покращує ваші дії. Мені подзвонив мій товариш, котрий купив команду регбі – він уболівав за неї в дитинстві. Справи у них йшли кепсько. Він попросив мене одягнути їх, і я погодився. Це був Рассел Кроу, і тепер його австралійська команда з регбі знову здобуває перемоги…»; «Бути елегантним не значить впадати у вічі, це значить – врізатися в пам’ять». У листопаді 2002 року Джорджіо Армані відвідав Київ, де разом із Андрієм Шевченком відкрив власний бутік. Відомий дизайнер здійснив екскурсію по Софії Київській і був вражений побаченим. На запитання, з чим асоціюватиметься для нього столиця України, Армані відповів: «З пронизливим синім кольором який я побачив на фресках Софії Київської...»

Роковини смерті:

79 років з дня смерті Джорджа Гершвіна (1898-1937), американського композитора і піаніста. Автор концерту для фортепіано і скрипки з оркестром «Рапсодія в блюзових тонах» (цей твір відкрив джазу доступ у концертні зали), сюїти «Американець в Парижі», фолк-опери «Поргі і Бесс» – одного з найпопулярніших музичних творів американської класики. За своє коротке життя (39 років) написав понад 300 пісень, багато з яких стали шляґерами у багатьох країнах світу. Після смерті композитора по багатьом його музичним творам були поставлені фільми.

27 років з дня смерті лорда Лоуренса Олів’є (1907-1989), англійського актора, режисера і продюсера, одного з найвизначніших акторів ХХ століття. В 1963–1973 рр. – керівник англійського Національного театру в Лондоні. Один з кращих виконавців шекспірівських ролей в театрі та кіно. Знімався у фільмах: «Леді Гамільтон», «Спартак», «Генріх V», «Гамлет», «Битва титанів». У 1979 р. став першим в історії представником своєї професії, удостоєним пожиттєвого титулу британського лорда. Лорд Олів’є, барон Брайтонський, зіграв у своєму житті буквально всі головні ролі світового репертуару – від царя Едіпа в трагедії Софокла до героїв у п’єсах сучасних йому Бернарда Шоу і Джона Осборна. Він прожив 82 роки і став легендою англійского театру. На його честь названо театр («The Olivier Theatre»), що є частиною Національного театру в Лондоні.