6 липня. Пам’ятні дати

06.07.2016 08:00 733

Сьогодні литовці святкують День Держави.

6 липня 1253 р. відбулась коронація Міндаугаса, першого і єдиного в історії Литви короля, котрий об’єднав литовські землі, створивши Литовську державу. Міндовг I – Великий князь Литовський з 30-х років XIII ст., засновник династії Міндовговичів. Для литовців він значить те ж саме, що для українців Володимир Великий. В багатьох історичних джерелах Міндаугаса називають Міндаугас Мудрий: державотворець провадив надзвичайно гнучку політику, завдяки якій зазнали краху плани ворожого литовцям ордену Хрестоносців. А ще він запровадив у Литві християнство. Сталося це в 1251 році. Тогді магістр Лівонського ордену урочисто охрестив Міндаугаса, його дружину, їхніх двох синів та багатьох солдат. Також князь збудував у Вільнюсі перший собор, рештки якого знайдені під сучасним Вільнюським собором. Упродовж 1230-1240 років Міндаугас об’єднав під своєю владою більшу частину литовських земель (Жемайтійську, Нальшанську, Делтувську та ін.). До речі, між 1250 та 1258 роками литовський князь вів війни з Данилом I Галицьким, час від часу то укладаючи мирні угоди й утворюючи військові союзи проти монголо-татар, то знову поновлюючи воєнні дії. День коронації Міндаугаса відзначався в незалежній Литві ще до радянської окупації, але потім комуністи заборонили його. Лише відновивши незалежність, парламент Литовської Республіки проголосив день коронації Міндаугаса державним святом. Урочистості на честь Міндаугаса проходять по всій Литві. Цього дня традиційно проходять турніри лучників, складаються військові присяги, відбуваються концерти. У Вільнюсі святкові заходи і концерти проходять на проспекті Гедемінаса, у дворах і на площах Старого міста. 6 липня 2003 року у Вільнюсі пройшли урочистості з нагоди 750-ліття заснування Литовської держави за участю керівництва Литви, високопосадовців Естонії, Польщі, Швеції та інших держав. Тоді були відкриті пам’ятник королю Міндовгу біля головної будівлі Національного музею Литви і новий міст через Неріс – Міст короля Міндаугаса.

Свято Сан-Фермін (Санфермінес) в Іспанії – найпопулярніша в країні фієста (триває з 6 по 14 липня), яка приваблює до столиці Наварри – м. Памплони – чимало туристів. Однією з головних подій цього свята є «енсьєрро» – ризиковані перегони добровольців (переважно іноземців) вузькою вулицею попереду бичків, яких рано-вранці гонять на Пласа де Торос. Проводиться щорічно понад вісім століть. Ернест Гемінґвей, надихнувшись атмосферою цього народного свята, увічнив фієсту в романі «І сходить сонце» (1926).

Події дня:

500 років тому (1516) був опублікований твір англійського гуманіста, філософа і літератора Томаса Мора «Утопія». Мор був лорд-канцлером Англії в 1529-1532 роках. За відмову визнати короля Генріха VІІІ главою новоствореної англіканської церкви був ув’язнений в Тауері й через рік – 6 липня 1535 р. – страчений. 1935 р. Католицька церква канонізувала Томаса Мора, у 2000 р. проголосила його «верховним покровителем» усіх політиків і державних діячів світу.

Ювілеї дня:

130 років від дня народження Марка Блока (1886-1944), відомого французького історика, одного з засновників журналу «Аннали» та однойменної наукової школи, учасника руху Опору. Автор праць з історії середньовічної Європи. Страчений гестапівцями.

95 років від дня народження Бенгта Даніельссона (1921-1997), шведського етнографа і письменника, всесвітньо відомого дослідника островів південної частини Тихого океану. В 1947 р. разом з Туром Хейєрдалом здійснив мандрівку на легендарному плоту «Кон-Тікі». З 1953 р. жив на острові Таїті. В 1961-1978 рр. обіймав посаду шведського консула у Французькій Полінезії. Автор наукових трактатів і ряду книг, зокрема  «Муруроа – любов моя», «Отруєний рай», фундаментальної історії Полінезії. В 1991 р. разом з дружиною Марією-Терезою і мешканцями острова Ронгелап з гряди Маршаллових островів був удостоєний альтернативної Нобелівської премії «За доцільне життєзабезпечення» за довгу і наполегливу боротьбу проти випробувань ядерної зброї». У 1996 р. у Швеції заснована премія Бенгта Даніельссона.

70 років від дня народження Джорджа Уокера Буша-молодшого (1946), 43-го президента США (2000-2008).

70 років від дня народження Сільвестра Сталлоне (1946), американського кіноактора, режисера, сценариста, продюсера, одного з найбагатших представників світового шоу-бізнесу. За свою акторську кар’єру знявся у понад  50 фільмах, зокрема, в серіях «Роккі», «Рембо» і «Невтримні», до створення яких долучився в якості сценариста, режисера і продюсера. Сталлоне лауреат премії «Золотой глобус», є триразовим номінантом на «Оскар» за роль Роккі Бальбоа у першому і сьомому фільмах, а також за написання сценарію до першого фільму. Лауреат премій «Сатурн», «Сезар» і «Critics’ Choice Movie Awards». Загальні збори від фільмів Сталлоне давно перевалили за позначку 3 мільярдів доларів (з поправкою на інфляцію). У 2011 році за заслуги в популяризації боксу був введений у Міжнародний зал боксерської слави. Як виявилося, прабабця Слая по матері емігрувала до США з Одеси. Сталлоне народився в Нью-Йорку, був важким підлітком. За 11 років навчання його виганяли з 14 шкіл. Можливо, він би погано закінчив, якби не бодібілдінг, бокс і театр. Як не дивно, Сталлоне мріяв не про спортивну кар’єру, а про акторську, хоча й всі відраджували його від цього, вважаючи, що в хлопця немає й дещиці таланту. Він навіть два роки навчався на драматичному факульткті Університету Маямі, але його звідти теж вигнали. У кіно дебютував як порноактор. Сталося це в 1970 році. Зйомки фільму тривали два дні й він отримав 200 баксів – шалені для себе гроші. Але Сталлоне мріяв про справжнє кіно, а не про імітацію сексу на екрані. І ось, як виявилося, доля підкинула йому шанс. У березні 1975 року відбувся боксерський поєдинок між нікому не відомим боксером Чаком Вепнером та славетним Мухамедом Алі. Сталлоне, який дивився бій по телебаченню, так надихнувся, що сів і задекілька днів написав сценарій фільму «Роккі». Потім він почав пропонувати його різним кіностудіям. Нарешті студія «United Artists» погодилася викупити цей сценарій за 315 тисяч доларів. Сталлоне наполіг на тому, аби виконувати і головну роль. Кінокартина заробила у прокаті 100 мільйонів доларів, а особисто Сталлоне – 10 мільйонів і відразу потрапив до вищої голлівудської ліги. До того ж фільм було нагороджено трьома «Оскарами». Найбільшої слави Сталлоне зажив після виконання ролі Рембо – ветерана В’єтнамської війни, самотнього месника з сумним поглядом. У серпні 2010 року актор відвідав Україну. Сталлоне досить успішний бізнесмен, разом з Брюсом Віллісом та Арнольдом Шварценеггером володіє частиною ресторанів «Планета Голлівуд». Щодо «залізного Шварца», який лише на рік за нього молодший, то Слай з ним приятелює, адже впродовж багатьох років актори були двома найкращими і найвідомішими чоловічими тілами Голлівуду.  

Роковини смерті:

540 років з дня смерті Регіомонтана (псевдонім Йоганна Мюллера; 1436-1476), німецького математика і астронома. Засновник однієї з перших астрономічних астрономій у Європі (Нюрнберг, 1471). З 1475 р. на запрошення Папи Римського працював у Римі над реформою календаря. Завершив переклад латинською мовою праці Птоломея; склав астрономічні таблиці (ними користувались Васко да Гама, Христофор Колумб та інші мореплавці), список затемнень на 1475-1530 рр.; для визначення довгот на морі Регіомонтан застосував так званий спосіб місяцевих віддалей; винайшов кілька астрономічних приладів. Велике значення мали його праці з тригонометрії; склав тригонометричні таблиці.

105 років з дня смерті Ганни Барвінок (справж. – Білозерська-Куліш Олександра Михайлівна; 1828-1911), української письменниці. Народилася на Чернігівщині в поміщицькій сім’ї. Початкової грамоти Олександру вчив кріпак. Згодом навчалась у приватних пансіонах. Під час одного з приїздів додому брата Василя вона познайомилась з його університетським товаришем Пантелеймоном Кулішем. Через три роки по тому вони одружилися. Старшим боярином на їх весіллі був Тарас Шевченко, який намалював портрет молодої та написав їй в альбом вірші. Дружні контакти з Т. Шевченком Ганна Барвінок підтримувала все життя і залишила про нього спогади. Після розгрому Кирило-Мефодіївського товариства виїхала до Тули, куди був засланий її чоловік П. Куліш, з 1854 р. жила в Петербурзі. З 1883 р. оселилася в Мотронівці (рідний хутір). Друкуватися почала у 30-літньому віці в українських альманахах («Руська хата», «Рада») та журналах («Основа»). Увагу Ганни Барвінок привертали проблеми родинно-побутових взаємин, тяжка доля селянки. Письменниця використовувала чернігівські і полтавські говірки, добре знала сільські звичаї і фольклор, записала чимало народних пісень, створила на їхній основі ряд оповідань, драму. «…Кращі її оповідання належать і до кращих зразків українського письменства», - якось сказав про твори Ганни Барвінок Борис Грінченко. Останню добірку творів письменниці видано понад сімдесят років тому.

70 років з дня смерті Володимира Аполлоновича Лосського (1874-1946), російського та українського співака (бас), педагога, режисера, заслуженого артиста Республіки (1925). Співав у Київській та Одеській операх, викладав в Одеській консерваторії. У 1906-1946 рр. (з перервами) – у Большому театрі (Москва).

70 років з дня смерті Жанна Ланвена (1867–1946), французького кутюр’є. 

45 років з дня смерті Луї Армстронга (1900-1971), видатного американського джазового музиканта і співака. Організатор перших джаз-ансамблів у Новому Орлеані, у тому числі секстету «Всі зірки». Створив виконавський стиль, що відзначається імпровізаційною свободою трактовки популярних мелодій, основаних на джазових і блюзових традиціях.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-