5 липня. Пам’ятні дати

05.07.2016 08:00 719

Сьогодні виповнюється друга річниця з дня визволення українською армією від проросійських бойовиків Слов’янська і Краматорська.

5 липня 2014 року о 13:00 бійцями-розвідниками 2-го батальйону Національної гвардії над міськрадою Слов’янська було встановлено український прапор. Того ж дня передові сили Національної гвардії увійшли і до Краматорська. Першими йшли розвідники та сапери, за ними – інші військові підрозділи. Визволення цих міст, які майже три місяці перебували під ворожою окупацією, стало черговою перемогою сил АТО над сепаратистськими бандформуваннями. Утікаючи, окупанти залишили по собі величезні арсенали зброї російського виробництва та залякане місцеве населення. У визволених містах поступово налагоджувалось мирне життя, почали функціонувати комунальні та соціальні служби. З 13 жовтня 2014 року Краматорськ оголошено тимчасовим центром Донецької області, де міститься Донецька обласна державна адміністрація. 10 лютого 2015 року місто було обстріляно з боку Горлівки проросійськими бойовиками, в результаті чого загинуло 17 осіб, та було поранено 64 особи. Бойові дії на Донбасі тривають від квітня 2014 року. Тоді влада України оголосила проведення антитерористичної операції на частині територій Донецької і Луганської областей. У липні 2014 року, крім Слов’янська і Краматорська, українські військові визволили від проросійських бойовиків Костянтинівку, Дружківку, Бахмут (колишня назва – Артемівськ). Згідно з Постановою Верховної Ради № 4060, дата визволення міст Слов’янська і Краматорська відзначається на державному рівні. За зміни до постанови про пам’ятні дати та ювілеї у 2016 році проголосували 238 народних депутатів за мінімально необхідних 226.

Події дня:

25 років тому (1991) в Україні було затверджено посаду Президента. Саме 5 липня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила закон «Про Президента Української РСР», згідно з яким Президент УРСР став найвищою посадовою особою УРСР і головою виконавчої влади. Ці положення в лютому 1992 року були внесені у формі змін і доповнень до глави 12 Конституції УРСР 1978 року, вони встановлювали правовий статус і компетенцію Президента України, умови і порядок його обрання. Після проголошення незалежності України (24 серпня 1991), 1 грудня 1991 року на основі Закону «Про Президента Української РСР» від 5 липня 1991 року відбулися вибори глави держави в Україні. Першим Президентом був обраний Леонід Кравчук. Вперше питання про заснування посади Президента УРСР постало після прийняття Декларації про Державний суверенітет України 16 липня 1990 року. Як відомо, з березня 1990 року в тодішньому СРСР діяла посада Президента СРСР.

Ювілеї дня:

175 років від дня народження Кароля Свідзінського (1841–1877), польського поета. Учасник польського повстання 1863-1864 рр. Декілька років жив у Франції. Під час франко-прусської війни 1870-1871 рр. вступив добровольцем до Національної гвардії. В період Паризької комуни 1871 року був членом штабу Комуни; згодом виїхав до Лондона. Останні 4 роки свого життя мешкав у Станіславі (нині Івано-Франківськ). Лірика Кароля Свідзінського має переважно суспільно-політичний характер. Ряд віршів польський поет присвятив Україні, її природі. 

125 років від дня народження Джона Говарда Нортропа (1891–1987), американського бактеріолога, хіміка, лауреата Нобелівської премії (1946, спільно з В.М. Стенлі). Довів білкову природу ферментів. Уперше відокремив у кристалічному вигляді пепсин, трипсин, а також дифтерійний антитоксин.

105 років від дня народження Жоржа Помпіду (1911-1974), французького державного і політичного діяча, президента Французької Республіки (1969-1974).

Фото: facebook

70 років від дня народження Пола Сміта (1946), британського дизайнера одягу. В 2000 р. удостоєний ордена «Британська імперія» – найвищої відзнаки, якою щороку нагороджуються громадяни країни «за визначний внесок у розвиток нації». Серед клієнтів Пола Сміта – колишній прем’єр-міністр Великобританії Тоні Блер, кіноактор Г’ю Грант, а також чимало інших англійських і світових знаменитостей. Полу Сміту подобається, коли його називають «антибуржуазним» модельєром: «Гадаю, що так воно і є. Переважна частина моїх речей не для нуворішей. Передусім ці речі передбачають наявність індивідуальності. Наші клієнти – архітектори, дизайнери-графіки, музиканти, фотографи, актори. Навіть 14-літні можуть бути нашими клієнтами, але у них вже є ця риса – прагнення одягатися некрикливо». Його приватні антикласові висловлювання набули широкого розголосу. Хоча здоровий глузд має право обуритися: костюм від Пола Сміта, хіба він не коштує як мінімум 595 фунтів?… Логічно, що Сміт є далеким (наскільки це є можливим) від самозакоханості і пихи, що переповнюють світ моди. «Абсурд. Лікарі, хірурги, котрі рятують людям життя, залишаються в тіні, нікому невідомими, а якась дівчинка-манекенниця стає суперзіркою. Це якесь страшне божевілля. Але таким є цей світ, цей шлях, по якому ми всі рухаємося, - вся справа у грошах, у комерції. Вони зірки, тому що завдяки їм добре продаються речі. А егоцентризм модельєрів просто змушує ніяковіти. Що стосується мене, то пропрацювавши цілісінький день, я кажу собі: моя робота, звісно, важлива, але зрештою це лише одяг. Утішний одяг». Смітові вдалося поєднати вічне і тимчасове, класику і сучасність. Респектабельність, змішана з тонким (суто англійським) гумором, - невід’ємні риси його стилю. Прикметно, що англійського модельєра обожнюють японці. В Японії у нього 147 магазинів. Там він продається набагато краще, ніж будь-який інший західний модельєр. Аніж Джорджо Армані або Ральф Лорен. Цікавим був шлях Пола Сміта у світ високої моди. Він кинув школу в 15 років, у 17 став велогонщиком, але всі його амбіції розбиваються під час ДТП. У 24 роки модельєр без спеціальної освіти, позичив 600 фунтів, відкрив у рідному Ноттінгемі свій перший магазинчик на 4 кв. м. Без вікон. І за два десятиліття стає провідним діячем англійської чоловічої моди. Його високо цінують естети за вишуканість уяви, але його так само шанують і економісти. За майже 100 мільйонів англійських фунтів стерлінгів річного прибутку.

Роковини смерті:

190 років з дня смерті Жозефа Луї Пруста (1754-1826), французького хіміка, члена Паризької АН. Активно займався викладацькою діяльністю (зокрема був пофесором хімії артилерійського училища в Сеговії та в Мадридському університеті). Пруст сформулював і експериментально обгрунтував закон складу сталості. Цей закон здобув загальне визнання після тривалої дискусії Жозефа Пруста з французьким хіміком Кодом Луї Бертолле. Відкрив гідроксиди металів, показав, що метали можуть утворювати більше як один оксид і сульфід. Виділив з виноградного соку глюкозу.

 Фото: вікіпедія

30 років тому, на 74-му році життя у Мюнхені помер Ярослав Семенович Стецько (1912–1986), український політичний та державний діяч. Мислитель, політик, ідеолог і стратег української революції, соратник Степана Бандери, націоналіст, борець за незалежність України. «Замислом мойого цілого життя було, є і буде: Україна вільна, Україна Соборна, Україна без холопа і без пана. Я вірю в перемогу, я вірю так сильно, що можна вмерти. З цього шляху мене не зверне ніщо, ані тортури, ані пекло тюрем, ані смерть…» (Ярослав Стецько). Народився Ярослав Стецько у сім’ї священика. Згідно з записом про народження – у місті Тернополі. Але директор музею Я. Стецька, співавтор біографічних досліджень Мирон Сагайдак зазначає, що, згідно з іншими джерелами, Ярослав Стецько народився у Великому Глибочку, у парафіяльному будинку, у якому нині розміщується музей. Ярослав закінчив гімназію в Тернополі й студіював у 1929 – 1934 роках право й філософію у Краківському та Львівському університетах. Ще юнаком брав участь у національно-визвольній боротьбі, став членом нелегальної організації «Українська націоналістична молодь» і відтак підпільних УВО (Української Військової Організації) та ОУН. У двадцять років Ярослав Стецько став членом Крайової екзекутиви ОУН, ідеологічним референтом і редактором підпільних видань. У двадцять сім років він отримав членство Проводу ОУН, у двадцять дев’ять був обраний головою Державного правління (уряду) новопроголошеної Української держави. За відмову скасувати Акт був ув’язнений у нацистському концтаборі, випущений 1944-го. Між 1946 і 1986 роками керував Антибільшовицьким блоком народів, був організатором Світової антикомуністичної ліги (1967). На Тернопільщині вшановують пам’ять про земляка, який усе життя присвятив боротьбі за волю України. У селі Кам’янки Підволочиського району, де тривалий час жила сім’я Ярослава Стецька, уперше в Україні йому встановлено пам’ятник. У селі Великий Глибочок, що під Тернополем, названо вулицю і місцеву школу імені Ярослава Стецька. На родинній хаті Стецьків установлено меморіальну дошку, там діє музей.

5 років з дня смерті Ольги Михайлівни Пархоменко (1928-2011), української скрипальки, заслуженої артистки України. Закінчила Московську консерваторію (у Д. Ойстраха), відтоді – солістка Київської філармонії. З 1977 – професор Київської, з 1982 – Білоруської консерваторій. Лауреат міжнародних конкурсів ім. Г. Венявського (Познань, 1952, 1955, 1956), ім. М. Лонга і Ж. Тібо (Париж, 1955), ім. Моцарта (Зальцбург, 1956).

Два роки тому відійшов у вічність Володимир (Сабодан; 1935–2014), Предстоятель Української Православної Церкви (МП), Митрополит Київський і всієї України.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-