Російськомовні учні впевнені в успішному складанні ЗНО з української
Це засвідчило опитування учасників тестування з української мови і літератури 5 травня 2016 року Громадянською мережею "ОПОРА" спільно з Фондом "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, результати якого оприлюднила директор "Демініціатив" Ірина Бекешкіна.
"Важливий момент щодо ЗНО з української мови та літератури - це рідна мова учасників тестування. Ми бачимо, що 46% у родині переважно спілкуються українською, 28% - переважно російською, 24% - російською і українською однаково, 2% - іншою мовою. Було цікаво, як вони ставляться до тестування і, головне, до своєї спроможності скласти тест із української мови і літератури, наскільки у них рівні шанси. І ми бачимо, що регіонально немає істотної відмінності у ставленні до здачі ЗНО і, що цікаво, впевненість у своїй спроможності скласти ЗНО навіть вища у російськомовних регіонах і російськомовних учнів", - сказала Бекешкіна.
Вона додала, що відповідь на запитання, чи достатньо шкільних знань для того, аби скласти ЗНО, теж приємно вразила.
"72% вважають, що цілком достатньо, або загалом достатньо; що загалом недостатньо і зовсім недостатньо вважають менше третини. Але, як не дивно, у західному регіоні впевненості у своїх шкільних знаннях було навіть менше, ніж у регіонах східних і південних. Тобто можна зробити обережний висновок, що, мабуть, у цих школах все-таки поставлено на належний рівень викладання української мови і літератури", - зазначила Бекешкіна.
Незважаючи на те, що понад 70% учасників ЗНО з української мови впевнені в якості шкільних знань, 36% все-таки готуються до складання ЗНО з цього предмета з репетиторами.
"Дуже важливе питання про репетиторів. З одного боку, уявлення про те, що всі користуються індивідуальними репетиторами, перебільшене. З іншого, достатньо велика кількість - 36% - відповіли, що вони користувалися послугами репетиторів саме з української мови і літератури. Причому це найвищий відсоток, бо з інших предметів - менше. І це зрозуміло, тому що українську мову і літературу складають усі", - сказала Бекешкіна.
Водночас вона додала, що вартість таких занять досить вагома - в середньому за місяць з одного предмету (українська мова і література) витрачалося 1200 грн.
"Ті, хто з більш заможних сімей, займалися двічі на тиждень; хто не мав такої можливості - раз на тиждень. Половина з тих, хто займався з репетитором, вважають, що якби вони не займалися, у них не було б можливості нормально скласти ЗНО. Тобто, з одного боку, понад 70% вважають, що школа дає такі знання, з іншого - 36% користуються репетиторами", - констатувала директор Фонду "Демократичні ініціативи".
