26 червня. Пам’ятні дати
Цього дня 1992 року у Сімферополі почав працювати 2 Курултай (з’їзд) кримськотатарського народу, що відбувся через 74 роки після 1 Курултаю, який проходив у 1918 році у Бахчисараї. Вперше кримськотатарський прапор був прийнятий Курултаєм (з’їздом) кримських татар у 1917 році, одразу після Лютневої революції. Поновлений 30 червня 1991 року, після прийняття Україною незалежності. З 2010 року 26 червня відзначається кримськими татарами як День кримськотатарського прапора. Кримськотатарський прапор являє собою полотнище блакитного кольору із жовтим гербом (темгою) у верхнім лівім куті. Блакитний колір – традиційний колір тюркських народів – використовувався ще на стягах Кримського ханства. Зображений на прапорі герб – тарак-темга (герб-гребінь) є родовим знаком Ґераїв, правлячої династії Кримського ханства. Слова «темга» («тамга») – монгольського походження й має декілька значень: «тавро», «клеймо», «печатка». Дехто вбачає в темзі символ вагів – знак справедливості та рівноваги; дехто – стилізоване зображення орла. Стосовно кольорів, то є версія, за якою жовтий колір, а саме такою є темга – це колір золота, яке символізує фізичну і духовну чистоту, а блакитний – колір скорботи. Коли ж ці кольори поєднуються, то дають зелений – колір життя, безсмертя та істини. У Криму до дня кримськотатарського прапора стартував топонімічний флешмоб, під час якого молодь публікує у соціальних мережах історичні назви кримських населених пунктів. «Сенс флешмобу полягає в тому, щоб люди популяризували традиційну кримську топонімію, фотографуючись у своїх населених пунктах з табличкою, на якій написана його історична назва», - зазначають організатори. До дня кримськотатарського прапора оргкомітет теж планує провести інтелектуальну гру за участю 16 команд. Як відомо, минулого року окупаційна влада в Криму заборонила проведення масових публічних заходів, приурочених до дня кримськотатарського прапора, а також автопробігу, присвяченого цій даті. Саме тоді оргкомітет свята виступив зі зверненням до молоді максимально популяризувати кримськотатарську національну символіку, вивішуючи на житлових будинках кримськотатарські прапори, прикрашаючи ними автомобілі, використовуючи елементи символіки в одязі.
В Україні, в останню неділю червня, відзначається День молоді та День молодіжних і дитячих громадських організацій. В Україні молоддю вважаються особи віком від 15 до 34 років. На сьогодні таких осіб у нашій країні приблизно 12 млн 700 тисяч. Останнім часом загальна чисельність населення України зменшується, так само скорочується і кількість молоді. Приміром, за період з 2000 року по 2014 рік чисельність молоді скоротилась на 1,5 млн осіб. Молодь в Україні «старіє» – більш численними є вікові групи 30-34-річних і 25-29-річних, народжених ще до зниження демографічних показників, аніж наймолодших представників молодіжного контингенту – їх майже на мільйон менше. Частка молодих городян становить 70 %, у сільській місцевості вона близька до 27 %. У абсолютному вимірі найбільше скорочення молодіжного контингенту в Україні протягом останніх 14 років відбулось у східних промислових регіонах нашої країни – Донецькій, Дніпропетровській, Луганській областях. У Києві навпаки, молоді побільшало. Найбільш привабливими щодо життєвих перспектив і можливостей трудової реалізації для молоді є Київ, а також Харківська і Одеська області. «Наймолодшим» є населення у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Чернівецькій областях. Згідно з середнім варіантом демографічного прогнозу для України, здійсненого Інститутом демографії та соціальних досліджень, чисельність молоді у нашій країні скорочуватиметься й надалі і до 2020 року становитиме 10 млн 867 тис. осіб. Прикметно, що українська молодь раніше і частіше реєструє шлюб, аніж її ровесники в більшості країн Європи, але останнім часом спостерігається тенденція до більш пізніх шлюбів. У пріоритеті цінностей української молоді перше місце попри всі соціальні й економічні зміни займає сім’я та сімейні цінності (99,4 %). За даними Інституту стратегічних досліджень, у молодіжному середовищі спостерігається ефективна та цілеспрямована громадська самоорганізація у неформальних об’єднаннях та рухах. Найяскравішим підтвердженням цієї тенденції стали протестні акції наприкінці 2013 – початку 2014 року. Саме молодь та студентство були однією із найактивніших і послідовних рушійних сил Революції гідності. Завдяки їх безкомпромісній боротьбі вдалося відстояти незворотність демократичних перетворень в Україні та її євроінтеграційний вибір. Нині зареєстровано 224 молодіжних громадських і 17 студентських організацій.
Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їхнім незаконним обігом. Відзначається згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 7 грудня 1987 р. Боротися з наркотиками світова спільнота розпочала понад сто років тому. Ще в 1909 році представники 13 країн зібралися у китайському Шанхаї на так званій Шанхайській опіумній комісії задля того, аби якимсь чином обмежити вивезення наркотиків з азійського регіону. Втім, попри час, проблема вживання наркотиків та їх незаконного обігу залишається надзвичайно актуальною й нині. Кількість споживачів наркотиків у світі становить від 3,3% до 6,5% від усього населения Землі. Щороку трапляється 211 тисяч смертей, пов’язаних з наркотиками, групою найбільшого ризику є молодь. На глобальному рівні найпоширенішим наркотиком є каннабіс – цей термін об’єднує всі похідні коноплі, такі як марихуана, гашиш та деякі інші. Його вживають від 2,6% до 5% населення планети. Друге місце займають синтетичні наркотики-стимулятори амфетамінової групи – від 0,3 до1,2 %. З екстазі (а це цілий ряд препаратів тієї ж таки амфетамінової групи) – так чи інакше знайомі орієнтовно 0,2-0,6% дорослого населення Землі, з кокаїном — 0,6-0,8%. Опіоїди, до категорії яких належить у першу чергу героїн і подібні до нього за впливом речовини, хоча б раз на рік вживали від 0,6 до 0,8 % людей. В Україні останнім часом спостерігається помітне зниження показників вживання наркотиків, хоча загалом наркоситуація залишається складною. За даними Державної служби з контролю за наркотиками на українському нелегальному ринку наркотиків найбільш розповсюдженими є опій, марихуана і стимулятори амфетамінового ряду. Територія нашої держави активно використовується наркоділками не тільки для здійснення транзиту великих партій наркотиків до країн Західної Європи, але й розглядається як перспективний ринок збуту.
Міжнародний день на підтримку жертв тортур. Проголошений за рішенням 52 сесії ГА ООН згідно з резолюцією від 12 грудня 1997 р. з метою повного викорінення тортур і забезпечення ефективного функціонування Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (Україна ратифікувала документ 26 січня 1987 року). Катування здавна застосовуються з метою придушення людської особистості та є відвертою зневагою до притаманній людині самоповазі. Тортури є злочином згідно з принципами міжнародного права. В усіх відповідних документах катування суворо забороняються і не можуть бути виправдані за жодних умов. Ця заборона є одним із елементів міжнародного права і обов’язковою для всіх членів міжнародного співтовариства, незалежно від того, ратифікувала країна відповідні міжнародні договори, що прямо забороняють застосування катувань, чи ні. У 2016 році виповнюється 35 років Фонду добровільних внесків ООН для жертв тортур, що діє в рамках Управління Верховного комісара ООН з прав людини. Це спеціальний механізм, який займається виключно проблемами жертв тортур, розподіляючи кошти для допомоги жертвам катувань і їхніх сім’ей. За даними правозахисної організації Amnesty International в десятках країнах світу до людей, які потрапили в неволю, застосовуються тортури. На сьогодні майже у 90 країнах світу зафіксоване нелюдське поводження з бранцями. Є серед цих країн і Україна. Правозахисна організація стверджує, що зафіксувала широкомасштабні порушення щодо полонених зі сторони різних викрадачів по обидві сторони конфлікту на сході України. Невтішною є ситуація і в українських тюрмах, де ув’язнені піддаються різного виду насиллю, зокрема й катуванню. Боротьба за дотримання цілковитої заборони катувань і жорстокого поводження наштовхується на супротив держав, груп, або навіть учених, які схильні «не помічати» подібного кричущого беззаконня, або навіть виправдовувати його. На думку правозахисників, винні в тортурах, чи то безпосередні виконавці, їхні цивільні чи військові керівники, а також держава в цілому, не повинні уникнути відповідальності за свої злочини. Жертви не повинні залишатися наодинці зі своїм болем і стражданнями, їхні муки повинні бути припинені, винні – покарані, а право потерпілих на відшкодування – гарантовано.
Ювілеї дня:
190 років від дня народження Адольфа Бастіана (1826-1905), німецького етнографа, засновника Берлінського музею народознавства (1868 р.). Побував майже в усіх куточках світу. Саме він дав назву «Індонезія» групі островів в Індійському океані, об’єднавши назву «Індія» і «несо» – острови. Автор фундаментальної праці «Загальні основи етнографії».
175 років від дня народження Пауля Валлота (1841-1912), німецького архітектора, творця проекту будівлі берлінського Рейхстагу.
145 років від дня народження Андрія Митрофановича Лободи (1871–1931), українського фольклориста, літературознавця, етнографа, академіка АН УРСР (з 1922), члена-кореспондента АН СРСР. Професор Київського університету. Один з ініціаторів повторного відкриття (1906) і професор Вищих жіночих курсів у Києві, з 1915 р. головний редактор «Университетских известий». В 1921-1930 рр. – голова Етнографічної комісії ВУАН, головний редактор «Етнографічного вісника», багато років був секретарем Історичного товариства Нестора-літописця. Досліджував слов’янський епос. Автор “Лекцій з народної словесності (1910) – першого в Україні своєрідного посібника з народної творчості. Займався проблемами збирання та вивчення фольклору. Нагороджений 1927 р. Великою золотою медаллю Всесоюзного географічного товариства за значний внесок в українське народознавство, розвиток краєзнавчого руху.
