8 червня. Пам’ятні дати

День був заснований згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 5 грудня 2008 року з ініціативи учасників Міжнародного саміту з довкілля у Ріо-де-Жанейро (1992) і аналогічного форуму в Йоганнесбурзі (2003). Задля чого був заснований цей День? Задля того, аби нагадати про провідну роль Світового океану в повсякденному житті людства. Світовий океан – це серце нашої планети. Як серце перекачує кров до кожної з частин тіла, так і Океан поєднує людей по всій Землі, незалежно від того, де вони живуть. Океан регулює клімат, щороку годує мільйони людей, виробляє кисень, є домівкою для величезної кількості тварин, дає нам важливі ліки і чимало іншого! Океан – колиска життя на планеті Земля, 70 % якої вкрито водою. Як підрахували експерти Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), вартість ресурсів Світового океану оцінюється, принаймні, в 24,2 трильйона доларів, при цьому щороку океан «поставляє» людству ресурси на 2,5 трлн доларів. Для того, щоб забезпечити здоров’я і безпеку наших співтовариств і майбутніх поколінь, надзвичайно важливо взяти на себе відповідальність за доглядом океану точнісінько так само, як він турбується про нас. Цьогорічна тема Дня «Здорові океани, здорова планета» привертає увагу до проблем пластикового забруднення. Забруднення пластмасовими відходами – серйозна загроза для нашої планети, оскільки пластик розкладається дуже повільно і забруднює водні шляхи. Крім того, від пластикового забруднення страждають тварини, які мешкають у водному середовищі, - досить часто вони сприймають пластикові відходи за їжу. Цього дня Організація Об’єднаних Націй у рамках святкування Дня океанів назве переможців щорічного всесвітнього фотоконкурсу «Океани». Заходи відбудуться в Центральних закладах ООН у Нью-Йорку.

Ювілеї дня:

195 років від дня народження Семюела Уайта Бейкера (1821-1893), англійського мандрівника по Центральній Африці. Відкрив другий виток Білого Нілу, озеро Альберт і водоспади Мерчісона на р. Вікторія-Ніл. Був керівником єгипетської військової експедиції в Південний Судан (1869).

115 років від дня народження Бориса Павловича Грабовського (1901–1966), українського вченого, творця електронної системи передачі рухомого зображення на відстань (телебачення). Син відомого українського поета-класика Павла Арсеновича Грабовського. Жив і працював в Ташкенті. У 1924 році Грабовський винайшов катодний комутатор, який став основою побудови передавальної телевізійної трубки. 26 липня 1928 році у Ташкенті комісія під керівництвом професора університету Златоврацького приймала експеримент, який здійснювали Грабовський і лаборант Белянській. На маленькому екрані всі побачили обличчя Белянського – це була перша в СРСР і одна з перших у світі трансляція рухомого зображення за допомогою електронного методу транслювання. Лише через 35 років Грабовський дістав листа з Державного комітету з радіоелектроніки СРСР із визнанням пріоритету і патентом на апарат для електронної телескопії.

100 років від дня народження Френсіса Кріка (1916-2004), англійського вченого в галузі молекулярної біології, лауреата Нобелівської премії з фізіології і медицини (1962; спільно з Дж. Уотсоном і М. Вілкінсом) за відкриття молекулярної структури ДНК (подвійної спіралі). Автор книг «Про молекули і людину» і «Життя яким воно є», де обговорюється можливість неземного походження життя.

95 років тому народився Лерой Нейман (1921-2012), американський художник-абстракціоніст, один із комерційно найуспішніших художників світу. Відомий, передусім, як офіційний художник п’яти Олімпійських ігор, а також ряду інших спортивних змагань. Співробітничав з журналом Playboy. Автор 15 книг. Остання побачила світ за декілька днів до смерті художника. Його картини знаходяться у провідних музеях і приватних колекціях світу. За походженням Лерой Нейман напівшвед-напівтурок. Народився в дуже бідній родині в місті Сент-Пол (штат Міннесота, США). Ріс забіякою, проводячи переважно весь час у дворі та на вулиці. Школу не любив, погано вчився, але у малого рано виявився хист до малювання, яке йому дуже подобалося. Він малював шкільним друзям щось схоже на татуювання, оформлював шкільні театральні вечори, підробляв, малюючи рекламні вивіски для місцевих магазинів. Потім була армія, яка все розставила на свої місця: Лерой оформлював плакати для Червоного Хреста і водночас створював пікантні замальовки для солдатів, які розходилися «на ура». Саме тоді він зрозумів, що хоче стати художником. У 1953 році Нейман винайшов свій неповторний стиль – надзвичайно експресивний, живий і яскравий. Він писав маслом, аквареллю, блискуче малював олівцем, працював з шовкографією, літографією і емаллю. Товаришував з легендарним засновником і видавцем Playboy Г’ю Гефнером, спілкувався з Сальвадором Далі. Мав схожі вуса, щоправда, більш «турецькі». Попри імідж затятого ловеласа і плейбоя з 1957 року був у шлюбі. Його дружина Джанет Бірне була його першим і єдиним коханням.

Роковини смерті:

140 років з дня смерті Жорж Санд (справж. – Аврора Дюпен; 1804-1876), французької письменниці доби романтизму. Померла в Ноані, у 71 рік. Автор феміністичних, соціальних романів: «Індіана», «Орас», «Консуело». Приятелька Альфреда де Мюссе та Фридерика Шопена. Говорячи сучасною мовою, Жорж Занд була культовою постаттю свого часу. Чимало її палких шанувальників було і серед українських письменників.

10 років з дня смерті Миколи Філаретовича Колесси (1903-2006), українського композитора, диригента, Героя України (2002), академіка, ректора Львівської музичної консерваторії (1953-1965), людини-епохи в українському мистецтві. Одночасно був диригентом симфонічного оркестру Львівської філармонії, Львівського театру опери та балету, художнім керівником і головним диригентом капели «Трембіта». У 2003 році на урочистостях з нагоди сторічного ювілею митця Мирослав Скорик признався: «Я зобов’язаний йому багато чим, можливо, більше, ніж іншим. Коли в 1955-му я повернувся із Сибіру, він не побоявся – зарахував мене до консерваторії. Пізніше сам підготував як дипломну роботу мою кантату «Весна» на слова Франка…» Серед учнів Миколи Філаретовича Колесси був не тільки Мирослав Скорик. Можна назвати імена Стефана Турчака, Івана Гамкала, Юрія Луціва, Богдана Антківа. Як і багатьом іншим композиторам, за радянських часів Колессі доводилося виконувати речі на замовлення, але Микола Філаретович абстрагувався від слів і писав гарну музику. «Є, наприклад, у мене пісня про колгоспницю, якщо забрати слова, мелодія вельми хороша…», - зауважив композитор.

Торік пішов з життя фотожурналіст і кінооператор Ігор Федорович Костін (1936-2015). Ім’я Ігоря Костіна широко відоме і в нашій країні, і за її межами. Його яскраві фоторепортажі вражають самобутністю, високим професіоналізмом, чіткою громадянською позицією. З перших днів Чорнобильської катастрофи та протягом наступних 13 днів він перебував у зонах великих доз радіації, готуючи матеріали про хід ліквідації аварії, про її наслідки. Понад 250 його документальних фотографій увійшли до офіційного звіту урядової комісії СРСР та МАГАТЕ. Сумарна доза переопромінення, отримана ним в Чорнобильській зоні, становила 5 припустимих доз. Персональні виставки Ігоря Костіна експонувалися в Україні, США, Голландії, в штаб-квартирі ООН. 2002 року вийшов його фотоальбом «Чорнобиль. Сповідь репортера», де зібрано найкращі фотоматеріали Чорнобильської зони. На рахунку Ігоря Костіна – понад 10 міжнародних призів. Його фотографії увійшли до антології «100 репортерів ХХ століття».